Ухвала суду № 96109775, 08.04.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/65/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 24.12.2020 № 102000/2020/000128/1.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Північної митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 24.12.2020 № 102000/2020/000128/1, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північної митниці Держмитслужби на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840,80 грн.

30.03.2021 представник позивача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 3000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу та до якої додано акт наданих послуг від 26.03.2021 та квитанцію №_01PP75QBB351EHJKAXKG від 26.03.2021.

Відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, на підставі того, що вказана справа є незначної складності, а послуги, які надавались позивачу, дублюють одна одну та не мають впливу на хід розгляду справи.

Згідно частин першої-третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В силу частин першої, третьої – п`ятої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на приписи частини третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів. При цьому суд враховує, що у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, докази судових витрат за загальним правилом мають бути надані до вирішення справи по суті.

Проте, представником позивача до розгляду справи по суті не було надано доказів сплати витрат на правничу допомогу, заяви, в якій в порядку частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, було б повідомлено, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, будуть надані докази для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, також не було подано, як і не повідомлено суд про поважні причини, які зумовили неможливість подання таких доказів до прийняття рішення в справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 по справі № 826/1216/16 зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, приймаючи у даній справі рішення від 22.03.2021 судом були вирішені заявлені позовні вимоги, а також вирішено питання щодо розподілу судових витрат, та оскільки понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не були підтверджені документально, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що представник позивача у заяві про ухвалення додаткового рішення просить повторно вирішити питання про стягнення з відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., яке вже було вирішено рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.03.2021.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 808/1436/18.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення слід відмовити.

Відповідно до частини четвертої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 241-243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.04.2021.

Суддя Н.М. Баргаміна