Рішення № 96109763, 29.03.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2021 року Чернігів Справа № 620/5630/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Ткаченко О.Є.,

за участю секретаря Андрушко І.М.,

представника позивача Підгорного К.Є.,

представника відповідача Труби А.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біокарт-Агро» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біокарт-Агро» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 07.09.2020 № 00001410700, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 239885 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 59971 грн.

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 07.09.2020 № 00001420700, яким зменшено розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2020 року на 1588556 грн

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що господарські операції, зазначені в акті перевірки, підтверджені належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. Позивач не погоджується з висновками акта перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вважає їх протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 позовна заява залишена без руху. У встановлений строк вимоги ухвали виконані, а 03.12.2020 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

У встановлений строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що в ході проведення перевірки не підтверджено правомірність формування від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за травень 2020 року на суму 1153525,00 грн. Факт відсутності залишків дизельного палива на підприємстві, станом на 31.05.2020, відповідно даних бухгалтерського обліку, підтверджений тим, що дизельне паливо, яке списано на сушіння кукурудзи в травні 2020 року було використано не в господарській діяльності. Також, не встановлено обставини та документи, які свідчать про використання у господарській діяльності ТОВ «Біокарт-Агро» об`єкту КЗС (комплекс зерно-сушильний), а будівельні матеріали, які документально були списані на ремонт об`єкту КЗС були використані не в господарській діяльності підприємства. Крім того, позивачем було використано придбані продукти харчування поза межами господарської діяльності підприємства. У зв`язку із наявністю зафіксованих порушень податковим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі та відповідно до норм податкового законодавства, а вимоги позивача є безпідставними.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біокарт-Агро» зареєстровано в якості юридичної особи 16.07.2010, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.154-155 т. 1).

Основним видом діяльності підприємства, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11).

У період з 23.07.2020 по 31.07.2020 Головним управління ДПС у Чернігівській проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Біокарт-Агро» з питань правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту по декларації за травень 2020 року.

За підсумками перевірки складено акт від 07.08.2020 № 390/05/37198918 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Біокарт-Агро» з питань правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту по декларації за травень 2020 року» (далі – акт перевірки).

На підставі акта перевірки Головне управління ДПС у Чернігівській області прийняті наступні податкові повідомлення-рішення :

- від 07.09.2020 № 00001410700, яким встановлено порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. «а» п. 198.1 ст. 198, абз. 1-2 п. 198.2, абз. 1 п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у зв`язку з цим згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. «а» п. 198.1 ст. 198, абз. 1-2 п. 198.2, абз. 1 п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «Біокарт-Агро» за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 239885 грн., у тому числі 239885,00 грн. – за податковими зобов`язаннями та 59971 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 07.09.2020 № 00001420700, яким згідно з пунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, відповідно до п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. «а» п. 198.1 ст. 198, абз. 1-2 п. 198.2, абз. 1 п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. «а» п. 198.1 ст. 198, абз. 1-2 п. 198.2, абз. 1 п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв`язку із чим зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 1588556,00 грн.

ТОВ «Біокарт-Агро» 21.08.2020 подані заперечення до акта перевірки від 07.08.2020 №390/05/37198918, за результатами розгляду яких відповідачем зазначено про неможливість зарахування вказаних в них аргументів для визначення результатів перевірки, а тому висновки акта перевірки залишені без змін (а.с. 45-50, 117-133 т. 1).

Також, не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями від 07.09.2020 № 00001410700, № 0001420700, позивач 18.09.2020 оскаржив їх до Державної податкової служби України (а.с.137-141 т. 1)

Рішенням Державної податкової служби України від 26.10.2020 №30920/6/99-00-06-02-06 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.146-153 т. 1).

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Так, відповідач провів стосовно позивача документальну позапланову виїзну перевірку на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, ст. 82, п. 200.11 ст. 200 ПК України, направлення від 22.07.2020 № 1164 та наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області № 981 від 22.07.2020.

Що стосується суті порушень, зазначених в акті перевірки від 07.08.2020 №390/05/37198918, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно пп.14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ("а" п.198.1 ст.198 ПК України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

При цьому, податковий кредит в силу приписів п.198.3 ст.198 ПК України визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 ПК України.

Так, згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно з підпунктом "б" пункту 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Виходячи з аналізу наведених норм в їх сукупності суд дійшов висновку, що Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

При цьому, пунктом 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі – Закон №996-XIV) встановлено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Пунктами 3, 4, 5, 6 ст. 9 Закону №996-XIV передбачено, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Водночас, в силу приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону №996-XIV визначено, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Поряд з цим, згідно абзацу другого п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В той же час, суд звертає увагу на думку колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладену у постановах від 03.11.2015 у справі №21-4471а15, від 26.01.2016 у справі №21-4781а15 про те, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, у цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв`язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що висновок відповідача, наведений ним в акті перевірки, не ґрунтується на встановлених відповідачем фактах, які в цілому свідчать про підтвердження фактичного здійснення операцій з реалізації (поставки) товару.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю останнього, оскільки вони стосуються із здійсненням та введенням позивачем бухгалтерського та податкового обліку при укладенні та оформленні договорів.

Так, в акті перевірки зазначено, що за травень 2020 ТОВ «Біокарт-Агро» задекларовано податкового кредиту податку на додану вартість, рядок 17 Декларації «Усього податкового кредиту» у сумі 2855669 грн, в т.ч. рядок 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду» у сумі 1153525 грн.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту встановлено його завищення за травень 2020 року на суму 1153525 грн.

ТОВ «Біокарт-Агро» у встановлений законом строк подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2020 рік, яку зареєстровано у податковому органі 19.06.2020 за № 9140550881.

В цій декларації у розділі ІІ «Податковий кредит» в колонці Б в рядках 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» та 16.1 «значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» зазначено 1153525 грн.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

Відповідно до пп. 5 п. 4 «Розділ ІІ «Податковий кредит» розділу V «Порядок заповнення податкової декларації» Порядку № 21 у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

З наведеної норми чинного законодавства України вбачається, що до рядка 16.1 поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за травень 2020 року мало бути перенесене значення рядка 21 податкової декларації з ПДВ за квітень 2020 року.

Позивачем також у встановлений законом строк подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2020 р., яку зареєстровано у податковому органі 19.05.2020 р. за № 9110134769.

В наявному у цій декларації рядку 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду було зазначено 1153525 грн.

Доказами, що підтверджують наведені обставини, є подані позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2020 року та травень 2020 року (а.с.2-22 т2)

Враховуючи, що у рядок 16.1 поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за травень 2020 року мало бути в обов`язковому порядку перенесене значення рядка 21 податкової декларації з ПДВ за квітень 2020 року, а у податковій декларації з ПДВ за квітень 2020 р. значення рядка 21 становило 1153525 грн., відображення цієї суми у рядку 16.1 податкової декларації з ПДВ за травень 2020 р. відбулося цілком правомірно з дотриманням приписів пп. 5 п. 4 «Розділ ІІ «Податковий кредит» розділу V «Порядок заповнення податкової декларації» Порядку № 21.

Враховуючи, що про наявність та зміст поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за квітень 2020 року відповідачу на момент перевірки було відомо, а у рядку 16.1 податкової декларації з ПДВ за травень 2020 року мало бути обов`язково відображене значення рядка 21 податкової декларації з ПДВ за квітень 2020 року, твердження відповідача в акті перевірки про відсутність документального підтвердження правомірності формування від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 16 декларації з ПДВ за травень 2020 року) на суму 1153525 грн не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи.

Крім того, правомірність формування позивачем від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 16 декларації з ПДВ за травень 2020 року) на суму 1153525 грн підтверджується й іншими документами, зокрема, податковими накладними, перерахованими в таблиці 2 «Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7%» розділу ІІ «Податковий кредит» додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2020 року, на загальну суму 9038227 грн, крім того ПДВ-20%: 1807645 грн, на підставі яких і було сформовано податковий кредит ТОВ «Біокарт-Агро» за квітень 2020 року, частину якого у розмірі 1153525 грн було включено до рядка 21 вказаної декларації в якості суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Так, зокрема, за період з 14.04.2020 по 30.04.2020 позивачем до свого податкового кредиту включено ПДВ в загальній сумі 1154434,64 грн, отриманий на підставі податкових накладних, перерахованих в Реєстрі отриманих податкових накладних за період 13.04.2020 – 28.04.2020, які складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), необхідних позивачу для здійснення господарської діяльності з вирощування зернових культур. Вказані податкові накладні належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та, як зазначено вище, перераховані у таблиці 2 «Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7%» розділу ІІ «Податковий кредит» додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2020.

Крім того, факт отримання позивачем вказаних у податкових накладних товарів (робіт, послуг) підтверджується укладеними з метою їх отримання договорами, документами, що підтверджують факт отримання товарів (робіт, послуг), зокрема накладними, актами здачі – приймання виконаних робіт (наданих послуг), та випискою по банківському рахунку ТОВ «Біокарт-Агро», що підтверджує факт їх оплати (а.с.71-112 т.1, а.с.24-31 т.2, а.с.45-250 т.3, а.с.1-250 т.4, а.с.1-250 т.4, а.с.1-250 т.5, а.с.1-182 т.6).

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах доказів, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними.

Щодо списання у травні 2020 року на сушіння кукурудзи дизельного палива в кількості 102697,93 л на загальну суму 1840129,70 грн. (без ПДВ).

Станом на 01.05.2020 у власності позивача перебувало 30072,32 тон власно вирощеної кукурудзи загальною вартістю 90057572,93 грн, а станом на 31.05.2020 – 23836,80 тон загальною вартістю 71497967,91 грн, що підтверджує оборотно-сальдова відомість по рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» за травень 2020 року (а.с.125 т.2).

Крім того, наявність у ТОВ «Біокарт-Агро» вказаного зерна підтверджується поданим позивачем звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2019 року, копія якого теж знаходиться у матеріалах справи (а.с.236-245 т.3).

Про наявність у позивача наведеної кількості кукурудзи у травні 2020 року, найбільших її покупців та реалізацію даного товару у цей період на митній території України з реєстрацію в ЄРПН складених при цьому податкових накладних прямо зазначено в акті перевірки (а.с.25 т.1).

З метою покращення якісних характеристик зерна шляхом видалення з нього зайвої вологи позивачем здійснювалось його підсушування, зокрема, перед реалізацією цієї продукції іншим особам.

Підсушування зерна здійснювалось власними силами з використанням власної зерносушарки «MECMAR D20/153Т», 2013 року випуску, заводський номер 213110.

Доказами, що підтверджують наведені обставини, є акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.12.2014, оборотно-сальдова відомість по рахунку 104 за травень 2020 року, паспорт на мобільну зерносушарку «MECMAR D20/153Т» та її фотографії (а.с.247-250 т.3, а.с.1-16 т.4).

З вказаного паспорту вбачається, що ця зерносушарка працює на дизельному пальному, місткість камери сушки становить 20,5 тон, продуктивність по кукурудзі при пониженні вологи з 35% до 15% : 200 тон на добу, витрати палива при сушінні кукурудзи 2,0-4,0 л/тон/%.

Навантаження та перевезення зерна зі складу до зерносушарки та назад здійснюється належними позивачу навантажувачем та тракторами. Копії свідоцтв про реєстрацію машини, які підтверджують наявність у позивача навантажувача та тракторів знаходяться у матеріалах справи (а.с.226-235 т.3).

В травні 2020 року позивач, з метою пониження вологості з 16,9 % до 13,0 %, здійснив підсушування зерна кукурудзи власного виробництва в загальній кількості 7580,0 тон, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами доробки зерна, насіння олійних культур: від 08.05.2020, згідно якого у період з 01.05.2020 по 08.05.2020 підсушено кукурудзу врожаю 2019 року в кількості 2000 тон, при чому використано дизельного пального 26896,55 л на роботу сушарки та 200,0 л – на роботу навантажувача Scorpion; від 20.05.2020, згідно якого у період з 12.05.2020 по 20.05.2020 підсушено кукурудзу врожаю 2019 року в кількості 2800 тон, при чому використано дизельного пального 37655,17 л на роботу сушарки та 280,0 л – на роботу навантажувача Scorpion; від 29.05.2020, згідно якого у період з 21.05.2020 по 29.05.2020 підсушено кукурудзу врожаю 2019 року в кількості 2780 тон, при чому використано дизельного пального 37386,21 л на роботу сушарки та 280,0 л – на роботу навантажувача Scorpion (а.с.108-113 т.2).

З огляду на наведене, на підсушування вказаної вище кількості зерна кукурудзи витрачено дизельне пальне в загальній кількості 102697,93 л на загальну суму 1840129,70 грн (без ПДВ).

Наявність у позивача вказаного дизельного палива та його вартість підтверджується договором поставки паливно-мастильних матеріалів від 02.02.2020 № 57, укладеним між ПП «Торговий дім «Фонтекс-Агро», як постачальником, та ТОВ «Біокарт-Агро», як покупцем, видатковими накладними від 02.05.2020 № РН-0004039, від 02.05.2020 № РН-0004045, від 12.05.2020 № РН-0004436, від 12.05.2020 № РН-0004441, від 26.05.2020 № РН-0005141, накладною на відпуск товарів від 31.05.2020 № 53ПК-9838/20-9102787186 за період з 01.05.2020 по 31.05.2020, товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 0000004223 від 02.05.2020, № 0000004229 від 02.05.2020, № 0000004631 від 12.05.2020, № 0000004632 від 12.05.2020, № 0000005334 від 26.05.2020 (а.с.72-87 т.2).

Наявність у позивача трудових ресурсів, необхідних для сушіння кукурудзи, підтверджується штатним розписом ТОВ «Біокарт-Агро», введеним в дію з 01.02.2020, табелем робочого часу за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 та розпорядженням директора ТОВ «Біокарт-Агро» від 24.03.2020 № 00324/01 «Про роботу мобільної зерносушарки Mecmar D20/153Т в період 01.04.2020 по 31.07.2020» (а.с.164-165 т.2).

Реальність просушування вказаної вище кількості зерна кукурудзи протягом травня 2020 року підтверджується технічними характеристиками мобільної зерносушарки «MECMAR D20/153Т», зазначеними у паспорті на неї, а також довідками ТОВ «Біокарт-Агро» від 13.08.2020 № 00813_01 «Технічні характеристики та потреба в трудових ресурсах для забезпечення роботи мобільної зерносушарки Mecmar D20/153T» та від 13.08.2020 № 00813/02 «Про результати роботи мобільної зерносушарки Mecmar D20/153T в травні 2020 року» (а.с. 247-250 т.3, а.с. 2 т.4).

Списання витраченого на сушіння кукурудзи дизельного пального в кількості 102697,93 л на загальну суму 1840129,70 грн оформлено наступними актами списання: від 08.05.2020 №Вн-200508-КП01, згідно якого при виконанні вказаних у цьому акті робіт з сушки та завантаження кукурудзи було використано та належить до списання з підзвітної матеріально відповідальної особи дизельне пальне в кількості 27096,55 л; від 20.05.2020 № Вн-200520-КП01, згідно якого при виконанні вказаних у цьому акті робіт з сушки та завантаження кукурудзи було використано та належить до списання з підзвітної матеріально відповідальної особи дизельне пальне в кількості 37935,17 л; від 29.05.2020 № Вн-200529-КП01, згідно якого при виконанні вказаних у цьому акті робіт з сушки та завантаження кукурудзи було використано та належить до списання з підзвітної матеріально відповідальної особи дизельне пальне в кількості 37666,21 л (а.с.109, 112, 160 т.2).

Згідно пп. «г» п. 198.5 ст. 195 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Враховуючи викладене, дизельне пальне в кількості 102697,93 л на загальну суму 1840129,70 грн використано позивачем у травні 2020 року в операціях з сушіння та навантаження кукурудзи, що відносяться до його господарської діяльності.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, а саме оформлення внутрішнього переміщення зерна кукурудзи, не можуть бути підставою для висновку про використання придбаного дизельного палива не у господарській діяльності позивача.

Щодо списання у травні 2020 року дизельного палива (талонів) в кількості 58181,90 л на загальну суму 760369,37 грн (без ПДВ).

Так, в ході перевірки встановлено, що в травні 2020 року на виробництво ТОВ «Біокарт-Агро» здійснює списання дизельного палива (талони) в кількості 58181,90 літри на загальну суму без ПДВ 760369,37 грн згідно наступних актів списання :

- Акт № ВН-200520-КП02 від 20.05.2020 – списано дизельного палива в кількості 19686,50 л на загальну суму 257279,70 грн.;

- Акт № ВН-200530-КП01 від 30.05.2020 – списано дизельного палива в кількості 14061,80 л на загальну суму 183771,21 грн.;

- Акт № ВН-200504-КП02 від 04.05.2020 – списано дизельного палива в кількості 8000 л на загальну суму 104550,61 грн.;

- Акт № ВН-200506-КП02 від 06.05.2020 – списано дизельного палива в кількості 5000 л на загальну суму 65344,13 грн.;

- Акт № ВН-200519-КП01 від 19.05.2020 – списано дизельного палива в кількості 6427,70 л на загальну суму 84002,49 грн.;

- Акт № ВН-200519-КП02 від 19.05.2020 – списано дизельного палива в кількості 5005,90 л на загальну суму 65421,23 грн.

10.03.2020 між ТОВ «Біокарт-Агро», як замовником, та ПП «Агро-Транс-2019», як виконавцем, укладено договір надання сільськогосподарських послуг № 10/03/20, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець виконує для замовника, а замовник приймає та оплачує сільськогосподарські послуги. Виконання сільськогосподарських послуг здійснюється відповідно до замовлень сільськогосподарських послуг. Перелік послуг, термін виконання, їх складові, якісні характеристики, калькуляція, кількість, ціна та вартість кожного замовлення сільськогосподарських послуг визначаються у Протоколі узгодження замовлення сільськогосподарських послуг (далі- Протокол замовлення сільськогосподарських послуг), який є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п. 04.02 даного договору одним із обов`язків замовника є забезпечити техніку сертифікованим дизельним пальним на період виконання робіт, їх охорону і зберігання на території замовника на період виконання робіт.

Відповідно до підписаних сторонами протоколів узгодження замовлення сільськогосподарських послуг від 10.03.2020 № 10/03/20_01 та від 22.04.2020 № 10/03/20_02 ПП «Агро-Транс-2019» на замовлення ТОВ «Біоккарт-Агро» повинне було надати за даним договором сільськогосподарські послуги дискування на загальній площі 1460 га, а позивач їх мав прийняти та оплатити. Послуги мали надаватися трактором CASE МХ340, 2011 року випуску, державний № НОМЕР_1 з бороною дисковою.

В п. 9 обох перелічених вище протоколів зазначено, що роботи виконуються на сертифікованому дизельному паливі замовника.

04.05.2020 між ТОВ «Біокарт-Агро», як замовником, та ПП «Агро-Транс-2019», як виконавцем, підписано акт надання послуг № 20, відповідно до якого на підставі договору надання сільськогосподарських послуг № 10/03/20 від 10.03.2020 виконавцем надані замовнику послуги з дискування на площі 800 га.

Також, 04.05.2020 ТОВ «Біокарт-Агро» складено акт списання ТМЦ №Вн-200504-КП02, відповідно до якого на виконання робіт з передпосівної обробки площ в загальній кількості 800 га використане дизельне пальне (талони) в кількості 8000,00 л.

З наведених вище договору надання сільськогосподарських послуг від 10.03.2020 №10/03/20, протоколів узгодження замовлення сільськогосподарських послуг від 10.03.2020 № 10/03/20_01 та від 22.04.2020 № 10/03/20_02, акту надання послуг від 04.05.2020 № 20 вбачається, що актом списання ТМЦ від 04.05.2020 №Вн-200504-КП02 позивачем списано дизельне пальне (талони), яке використане ТОВ «Біокарт-Агро» у своїй господарській діяльності.

29.11.2019 між ТОВ «Агротранс», як орендодавцем, та ТОВ «Біокарт-Агро», як орендарем, укладено договір оренди спецтехніки та механізмів з екіпажем № 2, відповідно до умов якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендарю в тимчасове платне користування спецтехніку та механізми, згідно з переліком транспорту та механізмів (додаток № 1 до Договору), а також зобов`язується забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування транспорт та механізми під керуванням екіпажу (водія) орендодавця і зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату. Транспорт та механізми передаються в оренду орендареві для використання в сільськогосподарських цілях. Ціна договору становить 750,00 грн. з ПДВ за 1 га посіяної площі (посів кукурудзи).

Згідно п. 4.4 даного договору орендар зобов`язаний, у тому числі, надавати для виконання робіт лише якісні паливно мастильні матеріали, які використовуються для даного виду техніки.

06.05.2020 між ТОВ «Біокарт-Агро» та ТОВ «Агротранс» підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6, відповідно до якого на підставі договору від 29.11.2019 № 2 надані послуги з оренди спецтехніки для посіву на площі 800 га.

Також, 06.05.2020 ТОВ «Біокарт-Агро» складено акт списання ТМЦ №Вн-200506-КП02, відповідно до якого на виконання робіт з посіву соняшнику та кукурудзи на загальній площі 500 га використане дизельне пальне (талони) в кількості 5000,00 л.

19.05.2020 між ТОВ «Біокарт-Агро» та ТОВ «Агротранс» підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7, відповідно до якого на підставі договору від 29.11.2019 № 2 надані послуги з оренди спецтехніки для посіву на площі 642,7 га.

Також, 19.05.2020 ТОВ «Біокарт-Агро» складено акт списання ТМЦ №Вн-200519-КП01, відповідно до якого на виконання робіт з посіву соняшнику та кукурудзи на загальній площі 642,77 га використане дизельне пальне (талони) в кількості 6427,70 л.

Окрім замовлення сільськогосподарських послуг та оренди техніки у сторонніх осіб позивачем для виконання сільськогосподарських робіт використовується й власна сільськогосподарська техніка (трактори), що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 104 за травень 2020 року, свідоцтвами про реєстрацію машини від 01.02.2011 серії АС № 121057 (трактор колісний Беларус-1221.2, реєстраційний номер НОМЕР_2 ), від 30.08.2017 серії ЕЕ № 088247 (трактор колісний Беларус-892, реєстраційний номер НОМЕР_3 ), від 02.01.2019 серії НОМЕР_4 (трактор колісний JOHN DEERE 6110В, реєстраційний номер НОМЕР_5 ), від 02.01.2019 серії НОМЕР_6 (трактор колісний JOHN DEERE 6110В, реєстраційний номер НОМЕР_7 ), від 02.01.2019 серії НОМЕР_8 (трактор колісний JOHN DEERE 6110В, реєстраційний номер НОМЕР_9 ).

19.05.2020 ТОВ «Біокарт-Агро» складено акт списання ТМЦ №Вн-200519-КП02, відповідно до якого на виконання робіт з посіву кукурудзи власними тракторами використано та належить до списання дизельне пальне (талони) в кількості 5005,90 л (а.с.101-102 т.2).

20.05.2020 ТОВ «Біокарт-Агро» складено акт списання ТМЦ №Вн-200520-КП02, відповідно до якого на виконання робіт з посіву соняшнику та кукурудзи власними тракторами використано та належать до списання дизельне пальне (талони) в кількості 19686,00 л (а.с.103 т.2).

30.05.2020 ТОВ «Біокарт-Агро» складено акт списання ТМЦ №Вн-200530-КП01, відповідно до якого на виконання робіт з посіву соняшнику та кукурудзи власними тракторами використано та належать до списання дизельне пальне (талони) в кількості 14061,80 л (а.с.162-163 т.2).

Наявність у позивача дизельного пального підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 203, 631 за травень 2020 року, картками рахунків 203, 631 за травень 2020 року, договором купівлі-продажу товарів від 13.01.2020 № 181 Т, укладеним між ПП «ТТ-Нафта», як продавцем, та ТОВ «Біокарт-Агро», як покупцем, видатковими накладними від 05.05.2020 № РН-0004388, від 07.05.2020 № РН-0004547, від 08.05.2020 № РН-0004636, від 14.05.2020 № РН-0004855, листом ПП «ТТ-Нафта» від 05.08.2020.

ТОВ «Біокарт-Агро» має ліцензію на право зберігання пального від 18.11.2019, реєстраційний номер 25220414201900101, видану Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.

Враховуючи наведене, зазначене вище дизельне пальне (талони) в кількості 58181,90 л. на загальну суму без ПДВ 760369,37 грн. використано позивачем для виконання необхідних йому сільськогосподарських робіт, які виконувались із застосуванням власної та залученої сільськогосподарської техніки, тобто у власній господарській діяльності.

Відносно списання у травні 2020 року на об`єкт КЗС (комплекс зерно-сушильний) виробничих запасів (будівельні матеріали, комплектуючі та інші) на загальну суму 1031662,07 грн. (без ПДВ).

Судом встановлено, що у власності ТОВ «Біокарт-Агро» перебувають наступні об`єкти нерухомості (будівлі) :

- зерносклад А-1 загальною площею 1874,2 кв.м за адресою с. Ведильці, Чернігівського району, Чернігівської області, вул. Тракторна, буд. 19х, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.07.2017 № 91649405;

- навіс зерноскладу А-1 загальною площею 464,3 кв.м за адресою с. Ведильці, Чернігівського району, Чернігівської області, вул. Тракторна, буд. 19т, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.07.2017 № 91637152;

- гараж вантажних автомобілів загальною площею 1323,3 кв.м за адресою с. Ведильці, Чернігівського району, Чернігівської області, вул. Тракторна, буд. 19п, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.06.2017 № 88614900;

- склад запасних частин загальною площею 63,4 кв.м за адресою с. Ведильці, Чернігівського району, Чернігівської області, вул. Тракторна, буд. 19р, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.06.2017 № 88618279;

- контора колгоспу стара загальною площею 177,1 кв.м за адресою с. Ведильці, Чернігівського району, Чернігівської області, вул. Тракторна, буд. 19с, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.06.2017 № 88675581;

- столова загальною площею 1323,3 кв.м за адресою с. Ведильці, Чернігівського району, Чернігівської області, вул. Тракторна, буд. 19о, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.06.2017 №88676867;

- склад ядохімікатів А-1 загальною площею 1353,2 кв.м за адресою с. Ведильці, Чернігівського району, Чернігівської області, вул. Тракторна, буд. 19у, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.07.2017 № 91641570;

- ремонтна майстерня А-1 загальною площею 619,1 кв.м за адресою с. Ведильці, Чернігівського району, Чернігівської області, вул. Тракторна, буд. 19ф, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.07.2017 № 91646510.

Крім того, у власності ТОВ «Біокарт-Агро» перебувають три зерносушарки та норія стрічкова, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 104 за травень 2020 року.

Наказом директора ТОВ «Біокарт-Агро» від 02.03.2020 № 00302_01 «Про ремонт КЗС» визначено, що з метою проведення ремонтних робіт інфраструктурним об`єктом КЗС є перелік споруд, об`єктів, що забезпечують роботу наступного обладнання (основних засобів): зерносушарка D20/153Т, зерносушарка S55/420F з охолоджувачем, зерносушарка S55/420F з охолоджувачем, норія стрічкова.

Інфраструктурний об`єкт КЗС складається з: споруда КЗС; конструкції, які тримають, оберігають та захищають зерносушарки; накопичувальні майданчики з твердим покриттям (приймальні) для зерносушарок; завальні ями для зерносушарок; накопичувальні майданчики з твердим покриттям для вивантаження для зерносушарок; заїзди, виїзди, естакади, транспортні розв`язки, стоянки з твердим покриттям для зерносушарок; огорожі, ворота, виїзди, інші споруди з бетону, цегли, дерева навколо зерносушарок.

Також, цим документом наказано в строк 02.03.2020 – 31.08.2020 провести ремонт та поліпшення інфраструктурного об`єкту КЗС господарським способом.

На виконання даного наказу позивачем у травні 2020 року з метою ремонту об`єкту КЗС використано будівельні матеріали та комплектуючі загальною вартістю 1031662,07 грн., що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахункам 205 та 631 за травень 2020 р., оборотами ТМЦ за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 по складу 2 «Будівельні матеріали та товари», копії яких знаходяться у матеріалах справи (а.с.234-237 т.2).

Наявність у позивача будівельних матеріалів та комплектуючих підтверджується взаєморозрахунками з клієнтами за період з 01.05.2020 по 31.05.2020, договором поставки від 04.01.2017 № 04/01/17, укладеним між ТОВ «Епіцентр К», як постачальником, та ТОВ «Біокарт-Агро», як покупцем, договором поставки продукції від 01.05.2018 № 28, укладеним між ТОВ «Урбан-Ресурс», як продавцем, та ТОВ «Біокарт-Агро», як покупцем, договором купівлі-продажу від 03.12.2018 № 17, укладеним між ТОВ «Біокарт-Агро», як покупцем, та ПП «Орбіта-СЛ», як продавцем, договором поставки від 31.03.2020 № 01/14/20, укладеним між ТОВ «Метал Холдінг Трейд», як постачальником, та ТОВ «Біокарт-Агро», як покупцем, а також накладними на отримання будівельних матеріалів та комплектуючих від цих продавців та АТ «Будіндустрія», ТОВ «Омега 3000», ТОВ «Техноторг-Дон» та інших.

Наявність у позивача трудових ресурсів, необхідних для виконання ремонтних робіт господарським способом, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями штатного розпису ТОВ «Біокарт-Агро», введеного в дію з 01.02.2020 та табелю робочого часу за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 (а.с.164-165 т.2).

Списання використаних на проведення ремонту КЗС будівельних матеріалів та комплектуючих на загальну суму 1031662,07 грн. оформлено актом списання ТМЦ № Ст-200531-03 від 31.05.2020.

Належних і допустимих доказів того, що вказані вище будівельні матеріали та комплектуючі були використані з будь-якою іншою метою, ніж для ремонту інфраструктурного об`єкту КЗС, відповідачем не надано.

Тому суд погоджується з тим, що зазначені вище будівельні матеріали та комплектуючі на загальну суму 1031662,07 грн. використані позивачем у травні 2020 р. в операціях з ремонту власного майна, що відносяться до його господарської діяльності.

Щодо списання у травні 2020 року продуктів харчування на загальну суму без ПДВ 42422,222 грн.

29.11.2019 між ТОВ «Агротранс», як орендодавцем, та ТОВ «Біокарт-Агро», як орендарем, укладено договір оренди спецтехніки та механізмів з екіпажем № 2, відповідно до п. 4.4 якого орендар зобов`язаний здійснити прийняття техніки її розвантаження, забезпечити персонал орендодавця триразовим харчуванням та проживанням.

10.03.2020 між ТОВ «Біокарт-Агро», як замовником, та ПП «Агро-Транс-2019», як виконавцем, укладено договір надання сільськогосподарських послуг № 10/03/20 та відповідно до п. 04.04 вказаного договору одним із обов`язків замовника є забезпечення за власний рахунок триразового харчування та проживання працівників виконавця (з розрахунку два оператора на одну одиницю техніки).

29.04.2020 між ТОВ «Агро Спар Машинері», як виконавцем, та ТОВ «Біокарт-Агро», як замовником, укладено договір на виконання сільськогосподарських робіт № 2020-04-29-01, відповідно до пп. 2.4.2 п. 2.4 якого замовник зобов`язаний забезпечити харчування працівників виконавця за власний рахунок.

23.03.2020 між ТОВ «Біокарт-Агро», як замовником, та ТОВ «Світ Агротехніки», як виконавцем, укладено договір надання сільськогосподарських послуг № 2020/02/23, відповідно до п. 05.04 даного договору одним із обов`язків замовника є забезпечення за власний рахунок триразового харчування та проживання працівників виконавця (з врахування 2 оператора на одну одиницю техніки).

22.04.2020 між ТОВ «Біокарт-Агро», як замовником, та СТОВ «Берегиня», як виконавцем, укладено договір надання сільськогосподарських послуг № 2020/04/22, відповідно до п. 04.04 даного договору замовник забезпечує за власний рахунок триразове харчування та проживання працівників виконавця (з врахування 2 оператора на одну одиницю техніки).

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

02.03.2020 директором ТОВ «Біокарт-Агро» видано наказ № 20200302 «Про безкоштовне харчування за принципом «шведського столу»», яким наказано на період проведення польових робіт з 01 березня по 30 червня організувати триразове харчування працівників за рахунок підприємства за принципом «шведського столу», а саме : зайнятих у виконанні сільськогосподарських робіт та перебувають у трудових відносинах з ТОВ «Біокарт-Агро», зайнятих у виконанні сільськогосподарських робіт та працюють на підприємствах, що надають сільськогосподарські послуги на замовлення ТОВ «Біокарт-Агро». Харчування проводити за місцем здійснення робіт за графіком : сніданок з 09-00 до 10-00, обід з 13-00 до 14-00, вечеря з 18-00 до 19-00 (а.с.181 т.3).

У власності позивача перебуває необхідна для цього будівля столової загальною площею 1323,3 кв.м за адресою с. Ведильці, Чернігівського району, Чернігівської області, вул. Тракторна, буд. 19о, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.06.2017 № 88676867.

З метою виконання вказаних вище господарських зобов`язань позивачем придбавалися необхідні для цього продукти харчування, зокрема, хліб, картопля, крупи, макаронні вироби, овочі, питна вода тощо.

Усього протягом травня 2020 року позивачем придбані продукти харчування загальною вартістю без ПДВ 42422,22 грн. У тому числі, продукти харчування придбавалися у ТОВ «Чернігівський хлібокомбінат №2», ПП «Тіко-Плюс», ТОВ «Сільпо-Фуд», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна», що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за травень 2020 року; карткою рахунку 281 за травень 2020 року; договором поставки від 02.05.2018, укладени між ТОВ «Чернігівський хлібокомбінат №2», як постачальником, та ТОВ «Біокарт-Агро», як покупцем; договором на поставку води від 10.09.2018 № 66, укладеним між ПП «Тіко-Плюс», як постачальником, та ТОВ «Біокарт-Агро», як клієнтом; накладні, у тому числі видаткові та товарно-транспортні, та фіскальні чеки, що підтверджують отримання вказаних продуктів харчування від наведених постачальників (а.с.71-137 т.3). 31.05.2020 ТОВ «Біокарт-Агро» складено акти списання ТМЦ.

Отже, придбані позивачем продукти харчування загальною вартістю 42422,22 грн (без ПДВ) використані для виконання покладених на нього господарських зобов`язань, тобто у власній господарській діяльності.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Частинами 1та 2 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною 17.07.1997 (далі - Конвенція), є частиною національного законодавства.

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі «Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», заява No 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідно до п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з п. 29 рішення ЄСПЛ у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За змістом пункту 41 висновку No 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Водночас у практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Серков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання держави у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: 1) чи є втручання законним; 2) чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; 3) чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» мас широке значення (рішення у справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення у справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Відтак, перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень в обґрунтування правомірності своєї позиції, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень прийняті безпідставно та необґрунтовано, а відтак підлягають скасуванню, тому позов слід задовольнити в повному обсязі.

Оскільки позов підлягає задоволенню, то судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5700,28 грн слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біокарт-Агро» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області № 00001410700 від 07.09.2020.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області № 00001420700 від 07.09.2020.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біокарт-Агро» (вул. Реміснича, буд. 28, офіс 306, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 37198918) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966) судовий збір в розмірі 5700 (п`ять тисяч сімсот) грн 28 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 08 квітня 2021 року.

Суддя О.Є. Ткаченко