Рішення № 96109749, 08.04.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/745/21

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.12.2020 №231650.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 08.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачам для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову 15 - денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Представником Державної служби України з безпеки на транспорті, в межах встановленого судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній не визнає позовних вимог і просить суд відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що 23.11.2020 посадовими особами відповідача була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки RENAULT MAGNUM, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом KRONE, державний номерний знак НОМЕР_2 . В результаті перевірки було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, оскільки фактична маса транспортного засобу з вантажем становила 44 т, при нормативно допустимих 40 т. При цьому фактична маса транспортного засобу визначена шляхом додавання маси сідельного тягача, напівпричепу згідно реєстраційних документів та маси вантажу згідно даних товарно-транспортної накладної №360124 від 23.11.2020: 7669 кг +7440 кг +29 т =44 109 кг. Також складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; розрахунок плати за проїзд у сумі 30 євро та акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23.11.2020 №256570. Документи складалися у присутності водія, проте останній відмовився від підпису, про що зазначено у відповідних документах. Вважає, що оскаржувана постанова винесена у відповідності до норм чинного законодавства. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу зазначив, що предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним.

Північне міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки правом на подання відзиву не скористалось.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.11.2020 посадовими особами Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, на підставі направлення на рейдову перевірку від 20.11.2020 №006877, в с. Новоселівка, Чернігівський район Чернігівська область, проведена рейдова перевірка транспортного засобу, марки RENAULT MAGNUM, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом KRONE, державний номерний знак НОМЕР_2 , який перевозив лісоматеріал (тополь).

За результатами рейдової перевірки встановлено, що загальна маса транспортного засобу з напівпричепом становить 44,1 тон, при нормативно допустимій 40,0 тон, про що складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №033578 (а.с.44-45).

Також посадовими особами Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23.11.2020 №256570 та довідку про результати здійснення габаритно – вагового контролю від 23.11.2020 №050528, в якій вказано, що результати вагового контролю навантаження на осі - не вимірювались; результати вагового контролю транспортного засобу - не проводилися (а.с. 46-48).

Зі змісту акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23.11.2020 №256570 випливає, що під час перевірки виявлено порушення, а саме: при здійсненні перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, встановлених пунктом 27.5 Правил дорожнього руху України, у водія відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, передбачений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (загальна маса транспортного засобу склала 44,10 тон, при дозволених 40,0 тон, що перевищує дозволену на 10,25%, чим допущено порушення абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Водій з актом ознайомлений, від підпису та пояснень відмовився.

На підставі вищевказаних документів посадовою особою Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №033578 від 23.11.2020, яким позивачу була визначена плата за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у сумі 30,00 євро (а.с. 47).

Також судом встановлено, що транспортний засіб RENAULT MAGNUM, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом KRONE, державний номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 17).

Згідно договору оренди вантажного автомобіля з напівпричепом від 23.05.2018 орендодавець ОСОБА_2 , з одного боку та ФОП ОСОБА_1 , з іншого боку уклали даний договір про те, що орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння вантажний автомобіль (тягач), державний номер НОМЕР_1 , вантажний напівпричіп державний номер: НОМЕР_2 ; передача автомобіля в оренду здійснюється в момент підписання даного договору; термін оренди складає 10 років (а.с.18).

Листом від 03.12.2020 95078/19.5/24-20 ФОП ОСОБА_1 запрошено 29.12.2020 на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с.49).

ФОП ОСОБА_1 направив відповідачу пояснення по суті порушення законодавства про автомобільний транспорт, в яких вказав, що бухгалтером ТОВ «Фірма» «Лінк» зроблена технічна помилка в товарно-транспортній накладній від 23.11.2020 №360124 щодо кількості виміру куб. метрів та кількості місць 29,8 були вказані вірно, проте в графі маса брутто помилково вказаний об`єм, а не маса та просив прийняти до уваги вищевказані обставини під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №033578 від 23.11.2020.

За результатами розгляду справи відносно позивача винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 29.12.2020 №231650 у розмірі 17000,00 грн (надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», без відповідного дозволу, перевищення габаритно-вагових норм від 10% до 20% включно). Відповідальність передбачена абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.57).

Вважаючи протиправною оскаржувану постанову відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Правовідносини у сфері перевезення вантажів регулюються Законом України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-III).

Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т. ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Частинами 14, 17, 18 статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону №2344-III рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Пунктами 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктами 16, 17 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю. Під час проведення рейдової перевірки можливе, зокрема, здійснення габаритно-вагового контролю. Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.

Частиною 2 статті 29 Закону України від 30.06.1993 №3353-XII «Про дорожній рух» встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до статті 33 Закону України від 08.09.2005 №2862-IV «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі – Правила №1306, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" через центри надання адміністративних послуг.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (пункт 3 Порядку №879).

Згідно з пунктом 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пунктів 21, 22 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

В силу статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно з абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пунктів 25, 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З матеріалів справи випливає, що під час рейдової перевірки транспортного засобу позивача був здійснений документальний габаритно-ваговий контроль, що підтверджується довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №050528 (а.с.46).

Зі змісту відзиву відповідача вбачається, що посадові особи Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки визначили загальну масу транспортного засобу позивача шляхом додавання власної маси транспортного засобу, згідно реєстраційних документів та маси вантажу, згідно даних товарно-транспортної накладної від 23.11.2020 №360124, а саме: 7669 кг + 7440 кг + 29 тон =44 109 кг.

Проте суд не погоджується з таким розрахунком відповідача з наступних підстав.

З товарно-транспортної накладної від 23.11.2020 №360124 випливає, що автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_3 на вантажному автомобілі, марки RENAULT MAGNUM, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом KRONE, державний номерний знак НОМЕР_2 , за замовленням ТОВ «Фірма «Лінк», здійснював перевезення вантажу лісоматеріали – круглі тополі, кількістю місць 29,8 кубічних метрів, масою брутто 29 тон.

Проте з експертного висновку Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати від 02.02.2021 №ЧК-39 випливає, що загальна вага 29,8 кубічних метрів лісоматеріалів круглих деревин тополя, в залежності від вологості, може коливатись від 13410,0 кг (при 10% вологості) до 22648,0 кг (при 100% вологості) (а.с. 20).

Отже за таких обставин, навіть при перевезенні лісоматеріалів круглих деревин тополя об`ємом 29,8 кубічних метрів та при 100% вологості, загальна вага становитиме 7669 кг + 7440 кг + 22648,0 =37 757 кг, що не перевищує допустиму норму 40 тон.

Крім того одиницею вимірювання об`єму в системі SI є кубічний метр, а одиницею вимірювання маси системі SI є кг, при цьому 29,8 кубічних метрів не можуть мати вагу масою 29 тон.

За таких обставин суд погоджується з доводами позивача, що бухгалтером ТОВ «Фірма» «Лінк» зроблена технічна помилка в товарно-транспортній накладній від 23.11.2020 №360124 щодо загальної маси вантажу.

ФОП ОСОБА_1 направив відповідачу пояснення по суті порушення законодавства про автомобільний транспорт, в яких вказав, що бухгалтером ТОВ «Фірма» «Лінк» зроблена технічна помилка в товарно-транспортній накладній від 23.11.2020 №360124, а саме: щодо кількості виміру кубічних метрів та кількості місць 29,8 були вказані вірно, проте в графі маса брутто помилково вказаний об`єм, а не маса та просив прийняти до уваги вищевказані обставини під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та скасувати розрахунок плати за поїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №033578 від 23.11.2020.

Суд також зауважує про відсутність вини позивача щодо достовірності відображення відомостей у товарно-транспортній накладній від 23.11.2020 №360124 щодо маси вантажу, оскільки товарно-транспортну накладну виписувало ТОВ «Фірма» «Лінк».

Проте відповідач протиправно не врахував пояснення та доводи позивача.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач, не надав суду жодних належних і допустимих доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

У свою чергу, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Так на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Лапошею Дмитром Юрійовичем було надано суду договір про надання правової допомоги від 05.01.2021; додаткова угода від 02.02.2021 до договору про надання правової допомоги від 05.01.2021; акт приймання – передачі наданої правової допомоги від 15.03.2021; квитанцію АТ КБ Приватбанк від 17.03.2021 №0.0.2054997491.1, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 04.02.2021 серії СВ №1010026.

Згідно акту приймання – передачі наданої правової допомоги від 15.03.2021 адвокатом Лапошею Дмитром Юрійовичем, відповідно до договору про надання правової допомоги від 05.01.2021, позивачу, при підготовці та поданні до суду позову, була надана правова допомога на загальну суму 5650,00 грн.

У відповідності до квитанції АТ КБ Приватбанк від 17.03.2021 №0.0.2054997491.1 ФОП ОСОБА_1 перерахував адвокату Лапоші Дмитру Юрійовичу 5650,00 грн, призначення платежу – оплата юридичних послуг. (а.с.50).

Отже документально доведено факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5650,00 грн.

Частиною 5 статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6, 7 статті 134 КАС України).

З аналізу вищевикладеного випливає, що суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням сторони у справі, яка заявляє про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката і яка зобов`язана довести не співмірність вказаних витрат.

Представником відповідача у відзиві вказано, що предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним, проте клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката з доказами не співмірності вказаних витрат не заявлено, що свідчить про відсутність у суду підстав, за яких він може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За таких обставин та з урахуванням задоволення адміністративного позову повністю суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5650,00 грн.

Також позивачем за подання до суду адміністративного позову у даній справі сплачено судовий збір у сумі 2270,00 грн, що підтверджується квитанцією від 05.02.2021 №13.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин та з урахуванням задоволення адміністративного позову повністю, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрати на оплату судового збору у сумі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.12.2020 №231650 щодо накладення адміністративно-господарського штрафу на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн, 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5650 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят) грн 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Відповідач 1: Північне міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки, вул. П`ятницька, 39, оф. 606, м. Чернігів, 14000.

Відповідач 2: Державна служба України з безпеки на транспорті, просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ – 39816845.

Суддя В.В. Падій