Ухвала суду № 96109633, 07.04.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/3576/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Заяць О.В. розглянувши заяву про забезпечення позову,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 18 березня 2021 року № 127 «Про демонтаж тимчасових споруд (металевих гаражів) на території м. Чернігова» в частині демонтажу належного йому металевого гаража, розташованого біля будинку АДРЕСА_1 , на період до закінчення розгляду по суті позовної заяви про скасування зазначеного рішення.

Вказана заява обґрунтована тим, що позивач є особою з інвалідністю I групи та має статус учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи І категорії. Причиною інвалідності є захворювання опорно-рухового апарату. Тому відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» органи місцевого самоврядування повинні забезпечити виділення земельної ділянки під будівництво гаража поблизу місця проживання. Пунктом 2 рішення про демонтаж гаража встановлено власникам гаражів, визначених у Переліку до рішення, строк добровільного демонтажу та відновлення благоустрою земельних ділянок - 30 календарних днів з моменту прийняття рішення. Але у разі демонтажу гаража позивач буде позбавлений можливості зберігати автомобіль за місцем свого проживання.

Тому ОСОБА_1 змушений звернутися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення в частині демонтажу належного йому гаражу.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно із ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених норм випливає, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 18 березня 2021 року № 127 «Про демонтаж тимчасових споруд (металевих гаражів) на території м. Чернігова» передбачено здійснити демонтаж належного ОСОБА_1 металевого гаража, який розташований біля будинку АДРЕСА_1 (пункт 11 додатка до рішення).

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи. Причиною інвалідності є захворювання, отримане ним при виконанні обов`язків військової служби під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Позивач має статус учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи І категорії, а також особи з інвалідністю внаслідок війни, внаслідок чого має захворювання опорно-рухового апарату.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» органи місцевого самоврядування забезпечують виділення земельних ділянок особам з інвалідністю із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання.

На даний час позивач має у власності автомобіль, яким користується для пересування та металевий гараж, де зберігає свій автомобіль.

Пунктом 2 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 18 березня 2021 року № 127 «Про демонтаж тимчасових споруд (металевих гаражів) на території м. Чернігова» встановлено власникам тимчасових споруд (металевих гаражів), визначених у Переліку до цього рішення, строк добровільного демонтажу та відновлення благоустрою земельних ділянок 30 календарних днів з моменту прийняття рішення.

Перевіривши зазначені у заяві доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та обставинам, а також оцінивши докази, які подано на обґрунтування даної заяви, суд дійшов висновку про достатність підстав для її задоволення, оскільки, у заяві позивач вказує на обставини, які свідчать про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, і для відновлення цих прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що заяву про забезпечення адміністративного позову належить задовольнити з урахуванням вимог ст. 151 КАС України.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити виконання рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 18 березня 2021 року № 127 «Про демонтаж тимчасових споруд (металевих гаражів) на території м. Чернігова» в частині демонтажу належного ОСОБА_1 металевого гаража, розташованого біля будинку АДРЕСА_1 , на період до закінчення розгляду по суті позовної заяви про скасування зазначеного рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (частина 1 статті 156 КАС України).

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про забезпечення позову.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Заяць