Ухвала суду № 96109072, 07.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

07 квітня 2021 року № 820/6408/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Білової О.В., суддів – Мар`єнко Л.М., Мельникова Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 по справі № 820/6408/16 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області, в якому просила суд:

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі десятимісячних заробітних плат, нарахованих за останньою посадою, у відповідності до частини першої статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів " від 07.07.2010 року №2453-VІ, у зв`язку з прийняттям відставки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд першої інстанції, приймаючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що у позивача відсутні правові підстави для отримання вихідної допомоги у розмірі 10-ти місячних заробітних плат за останньою посадою, оскільки право на відставку позивачем реалізовано після набрання чинності Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII).

23.06.2020 позивач звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 за виключними обставинами, направивши заяву засобами поштового зв`язку. У заяві позивач просила за результатами перегляду скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позов.

Ухвалою від 30.06.2020 відкрито спрощене провадження за виключними обставинами за заявою ОСОБА_1 , призначено розгляд справи у колегіальному складі суду на 16.07.2020.

В обґрунтування необхідності перегляду рішення суду за виключними обставинами заявник зазначила, що суд, відмовляючи в задоволені позовних вимог, виходив з того, що внесені Законом №1166-VІІ зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в частині скасування положень статті 136 цього Закону щодо виплати вихідної допомоги є чинними, неконституційними не визнавались. Заявник зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 № 2-рп (ІІ)/2020 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII (справа щодо можливості реалізації суддею права на вихідну допомогу в розмірах та порядку, встановлених до внесення змін оспорюваним положенням Закону № 1166). Отже, на думку заявниці, її право на отримання вихідної допомоги підтверджене Конституційним Судом України, що дає їй підстави для перегляду судового рішення за виключними обставинами.

Ухвалою суду від 16.07.2020 провадження у цій справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у справі № 808/1628/18.

Ухвалою суду від 25.03.2021 поновлено провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.04.2021 о 15:00.

В судове засідання 01.04.2020 позивач, представник відповідача на прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, надали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 368 КАС України, якою визначений порядок здійснення перегляду судових рішень за виключними обставинами, справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, подану заяву про перегляд рішення суду за виключними обставинами, колегія суддів встановила такі обставини.

ОСОБА_1 працювала на посаді судді Чугуївського міського суду Харківської області з 26.08.1985 (наказ начальника відділу юстиції Харківського облвиконкому №02-7/81 від 26.08.1985) по час відрахування зі штату суду з 07.10.2016 на підставі постанови Верховної Ради України від 22.09.2016 № 1600-VIII (наказ голови суду від 06.10.2016 №02-05/92) (а.с.9, 12-14).

Позивач звернулася до начальника Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області із заявою від 07.10.2016, в якій зазначила, що наказом голови Чугуївського міського суду Харківської області від 06.10.2016 №02-05/92 не вказано про виплату належної їй допомоги, у зв`язку з чим позивач просила нарахувати та виплатити їй вихідну допомогу (а.с.10).

Листом ТУ ДСА України в Харківській області № 06-16/4240/16 від 19.10.2016 позивача повідомлено про те, що законодавчих підстав для нарахування їй вихідної допомоги немає.

Не погодившись з вказаною відмовою, ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області, в якому просила суд:

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі десятимісячних заробітних плат, нарахованих за останньою посадою, у відповідності до частини першої статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів " від 07.07.2010 року №2453-\/І, у зв`язку з прийняттям відставки.

Як вбачається з рішення суду по даній справи від 13.12.2016, про перегляд якого подано заяву, суд, відмовляючи в задоволені позовних вимог, виходив з того, що внесені Законом №1166-VІІ зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в частині скасування положень статті 136 цього Закону щодо виплати вихідної допомоги є чинними, неконституційними не визнавались.

Заявниця зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 № 2-рп (ІІ)/2020 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII (справа щодо можливості реалізації суддею права на вихідну допомогу в розмірах та порядку, встановлених до внесення змін оспорюваним положенням Закону № 1166).

Отже, на думку заявниці, її право на отримання вихідної допомоги підтверджене Конституційним Судом України, що дає їй підстави для перегляду судового рішення за виключними обставинами.

Так, підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами заявниця зазначає п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, а саме: встановлення Конституційним Судом України неконституційності (конституційності) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

З огляду на матеріали справи, позивач, як на наявність виключних обставин для перегляду рішення суду першої інстанції, посилається на рішення Конституційного Суду України від 15.04.2020 № 2-р(ІІ)/2020, яким визнано неконституційною норма, що застосовувалася судами під час розгляду її справи.

Колегія суддів Верховного Суду зазначила, що в контексті визначених в ухвалі Верховного Суду від 14 травня 2020 року, якою справу № 808/1628/18 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, питань, спірним є питання щодо наявності у особи, якій відмовили у задоволенні адміністративного позову, можливості перегляду такого судового рішення з підстав, встановлених пунктом 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, чи відсутності такої – тільки у зв`язку з тим, що вказане рішення не підлягало виконанню.

19.02.2021 Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в справі № 808/1628/18 прийнято постанову, у висновках якої зазначено таке.

Положення пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.

При цьому словосполучення «ще не виконане», яке вживається у пункті 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння, а також «розширеного тлумачення», про яке зазначено в ухвалі Верховного Суду від 14 травня 2020 року, якою справу № 808/1628/18 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше, ніж це передбачено процесуальним законодавством.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 № 2-рп (ІІ)/2020 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII (справа щодо можливості реалізації суддею права на вихідну допомогу в розмірах та порядку, встановлених до внесення змін оспорюваним положенням Закону № 1166), яке втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічні положення містяться у статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року № 2136-VIII.

Наявність Рішення Конституційного Суду України від 15.04.2020 № 2-рп (ІІ)/2020 не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору, крім того, на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення судом першої інстанції положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII були чинними та підлягали застосуванню.

Враховуючи вказані положення чинного законодавства, а також, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 (залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017) у справі № 820/6408/16, про перегляд якого за виключними обставинами з відповідною заявою звернулася ОСОБА_1 , у задоволенні позову відмовлено, колегія суддів зазначає, що не може вважатись невиконаним, в розумінні положень пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду, що набрало законної сили та яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки таке рішення не передбачає примусового його виконання.

Вказана правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 808/2492/18, у постанові Верховного Суду від 19.11.2018 у справі № 755/4893/18 (755/18431/15-а), у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 805/550/16-а та підтримана в постанові від 19.02.2021 Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в справі № 808/1628/18.

Відповідно до частини четвертої статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Враховуючи встановлені в ході розгляду заяви обставини, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про перегляд рішення суду за виключними обставинами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 368, 369 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 по справі № 820/6408/16 – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Повний текст ухвали складено 07 квітня 2021 року.

Головуючий суддя Білова О.В.

судді Мар`єнко Л.М.

Мельников Р.В.