Ухвала суду № 96108337, 08.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4929/21

УХВАЛА

08 квітня 2021 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" (Водопровідна, 1, Одеса, Одеська область, 65000, код ЄДРПОУ 03328497) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, будинок 3, Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646), Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Синякова Ростислава Олексійовича (вул. Академіка Корольова, 5, Одеса, Одеська область, 65114) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" до Департаменту патрульної поліції, Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Синякова Ростислава Олексійовича про визнання протиправним та скасування рішення.

02.04.2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

07.04.2021 року представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову в якій представник позивача просить суд заборонити Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області вчиняти будь-які дії щодо притягнення співробітників комунального підприємства «Одесміськелектротранс» до адміністративної відповідальності за невиконання вимоги (припису) № 24 від 18.03.2021 та за невиконання заходів, зазначених в цій вимозі (приписі).

В обґрунтування заяви зазначено, що оскаржуваною вимогою (приписом) № 24 від 18.03.2021 року Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Синякова Ростислава Олексійовича від Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" вимагається ліквідувати вибоїни в межах трамвайного полотна на ділянці між буд. 157 та 159 в м. Одесі вул. Добровольського. Заявник вважає, що через невиконання оскаржуваної вимоги (припису) № 24 від 18.03.2021 року існує ризик притягнення осіб комунального підприємства «Одесміськелектротранс» до адміністративної відповідальності за ст. 188-28 КУпАП, про що зазначено в оскаржуваній вимозі.

Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 ст.150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб`єкта владних повноважень, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що предметом позову є оскарження вимоги (припису) № 24 від 18.03.2021 року Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Синякова Ростислава Олексійовича.

При цьому, в заяві про забезпечення позову представник позивача просить суд заборонити Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області вчиняти будь-які дії щодо притягнення співробітників комунального підприємства «Одесміськелектротранс» до адміністративної відповідальності за невиконання вимоги (припису) № 24 від 18.03.2021 та за невиконання заходів, зазначених в цій вимозі (приписі).

Тобто, позивач просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання оскаржуваного рішення.

При цьому, ст. 286 КАС України передбачає можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності

Суд вважає, що зазначені позивачем в якості підстав для забезпечення позову обставини не можуть бути розцінені в якості передумов для вжиття забезпечувальних заходів. Задоволення заяви про забезпечення позову на підставі викладених обставин буде суперечити вищевказаним принципам адміністративного судочинства.

Крім того, суд зазначає, що питання правомірності оскаржуваної вимоги (припису) № 24 від 18.03.2021 року на теперішній час є спірним, і ще повинно бути ретельним чином досліджено та доведено.

Поряд з цим, позивачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам, а також неможливістю виконати рішення суду чи поновлення прав позивача без вжиття заходів забезпечення позову.

Суд звертає увагу на те, що в рамках даної адміністративної справи позивачем оскаржується саме вимога (припис) № 24 від 18.03.2021 року.

Пунктом 5 частини третьої статті 151 КАС України передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Крім того, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №826/13306/18.

Отже, з урахуванням наведених обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.7, 150, 151, 154, 167, 168, 240, 242, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" до Департаменту патрульної поліції, Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Синякова Ростислава Олексійовича про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.293, 295 КАС України.

Суддя Л.М. Токмілова