Рішення № 96108240, 31.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8680/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

31 березня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

за участі сторін:

представника позивача КварацхеліяМ.Г. (згідно ордеру),

представника відповідача Палтеки В.В. (згідно витягу),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення “EasyCon” (https://vkz.court.gov.ua - “EasyCon”) заяву представника позивача щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу по адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2020 року

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилася справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2020 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 року задоволено частково позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2020 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове-повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0016590507 від 17.08.2020 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове-повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0016580507 від 17.08.2020 року в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 6 800 грн.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 43142370) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

В іншій частині позову – відмовлено.

16.12.2020 року представником позивача надана суду заява про намір у строк, передбачений ч. 7 ст. 139 КАС України, подати додаткові докази для встановлення розміру судових витрат позивача.

22.03.2021 року від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат з розрахунку понесених позивачем судових витрат на загальну суму 3840,80 грн., з яких витрати на судовий збір – 840,80 грн. та на професійну правничу допомогу – 3000,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Під час судового засідання, представник позивача клопотання підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача просив суд зменшити належну до стягнення суму витрат на правничу допомогу на підставі наданого клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

30.03.2021 року представник позивача надав суду заперечення проти клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи в частині заявленого стороною позивача клопотання, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 5 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Приписами ч. ч. 1,3 ст. 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 3840,80 грн. витрат на правничу допомогу та судового збору. При цьому, суд зазначає, що питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору вирішено судом під час прийняття рішення у справі, а саме: з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд стягнув з відповідача на користь позивача 420,40 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу суду надано: договір про надання правової допомоги від 14.01.2020 року, додаток № 1 від 14.01.2020 року, додаток №2 від 31.08.2020 року, рахунок-фактуру № 11 від 31.08.2020 року, квитанцію № 0.0.1822332932.1 від 02.09.2020 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 20.03.2021 року, які підтверджують сплату позивачем на користь представника 3000,00 грн.

Таким чином, з урахуванням того, що суд частково задовольнив адміністративний позов та вимог ч. 3 ст. 139 КАС України, суд вважає за можливе присудити до стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у сумі 1500,00 грн., що, на думку суду, є співмірним та пропорційним до предмета спору та задоволених позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що клопотання представника позивача належить до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 7, 132,134,139, 195, 248, 252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково заяву представника позивача про прийняття додаткового рішення в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2020 року.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу у сумі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень) 00 копійок).

В іншій частині заяви – відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач – Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 43142370, адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65007).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 07 квітня 2021 року.

Суддя Н.В. Бжассо