Ухвала суду № 96108222, 07.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4066/21

У Х В А Л А

07 квітня 2021 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Національної поліції в Одеській області до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов Головного управління Національної поліції в Одеській області до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою.

Ухвалою суду від 22.03.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління Національної поліції в Одеській області про відстрочення сплати судового збору; адміністративний позов Головного управління Національної поліції в Одеській області до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою – залишено без руху та повідомлено позивача про необхідність у 10-денний строк з дня отримання ухвали суду усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

На виконання ухвали суду від 22.03.2021 року представником позивача надано клопотання про поновлення строку звернення до суду та про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання щодо відстрочення судового збору представник позивача зазначив, що в ГУ НП в Одеській області відсутні бюджетні асигнування на сплату судового збору, що підтверджується листом УФЗБО ГУНП в Одеській області від 25.03.2021 року №14/288.

Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст.8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Як вже зазначав суд при вирішенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, поданого разом з адміністративним позовом, в задоволенні якого ухвалою суду від 22.03.2021 року відмовлено, обмежене фінансування суб`єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Європейський суд з прав людини у справах Толстой та Милославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy and Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, Ейрі проти Ірландії (Airey v. Ireland) від 28 жовтня 1998 року та Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland) від 19 червня 2001 року зазначив, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду; що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Тобто, вимога сплати зборів судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Позивачем на підтвердження обставин, зазначених в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви надано до суду листом УФЗБО ГУНП в Одеській області від 25.03.2021 року №14/288, в якому зазначено, що станом на 25.03.2021 року за видатками по КЕКВ 2800 залишок відкритих асигнувань становить 267,28 грн.

Разом з тим, я вже зазначав суд в ухвалі від 22.03.2021 року особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Проте, доказів того, що позивачем вчиняються дії задля забезпечення отримання фінансування для виконання обов`язку зі сплати судового збору, представником позивача до суду не надано.

Враховуючи викладене, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є такими, що не залежать від волі особи, та дають право на відстрочення сплати судового збору.

З урахуванням наявних у матеріалах справи документів, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 133, 143, 294 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області про відстрочення сплати судового збору.

Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в строки визначені статтею 295 КАС України.

Суддя П.П.Марин