Рішення № 96108093, 08.04.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року справа №380/2746/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 1384885), в якому просить суд:

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, передбаченого пунктами «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення, такі періоди:

-з 04.08.1983 по 10.09.1986- викладач по класу віолончелі в Бібрській ДМШ Львівської області (п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);

-з 11.09.1986 по 22.08.1987 - керівник художньої самодіяльності Львівського СПТУ-51 (п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);

-з 26.08.1987 по 01.02.1997 - викладач по класу віолончелі в Бібрській дитячій музичній школі (п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);

-з 01.02.1997 по 10.04.2020 (день призначення пенсії по віку) - викладач мистецької школи в Львівській державній музичній школі №8 (п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після досягнення пенсійного віку, 20.01.2021, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення пенсії згідно з пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак листом від 17.02.2021 №1638-484/Л-52/8-1300/21 відповідач відмовив у виплаті вказаної допомоги, посилаючись на те, що посада викладача в позашкільних закладах освіти, до яких належить Бібрська ДМШ та Львівська державна музична школа №8, а також посада керівника художньої самодіяльності у Львівському СПТУ-57 відсутні у переліку посад, що дає право на пенсію за вислугу років. Позивач вважає, що має право на отримання одноразової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком та відповідачем протиправно відмовлено у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Ухвалою від 03.03.2021 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

01.04.2021 на виконання ухвали суду представник відповідача подав до суду відзив на позову заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Вказав, що позивач з 10.04.2020 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно із записами трудової книжки, позивач з 04.08.1983 по 10.09.1986 працював на посаді викладача по класу віолончелі Бібрської ДМШ Львівської області, з 11.09.1986 по 22.08.1987 кервіника художньої самодіяльності Львівського СПТУ - 57, з 26.08.1987 по 01.02.1997 і по даний час викладача віолончелі та керівника оркестру Львівської державної музичної школи № 8 090990 (з 23.08.2018 посаду «викладач віолончелі та керівника оркестру» на посаду викладача початкового спеціалізованого закладу ПСМНЗ та з 02.09.2019 посаду викладача ПСМНЗ перейменовано на викладач мистецької школи). Щодо вимоги позивача зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років та нарахування та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти пенсій то представник відповідача зазначає, що умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, та механізм її виплати визначені Порядком. Порядком передбачено зарахування до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, періодів роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, що передбачені Переліком і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затвердженим саме Постановою № 909. Водночас позивачем довільно трактуються дані норми, адже Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 (надалі - Постанова № 963) на яку посилається позивач регламентує лише перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників в Україні. Однак перелік посад, які визначають саме право на пенсію за вислугу років, передбачені в Постанові № 909, Розділом І Постанови № 909 передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають зокрема, вчителі та викладачі у загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах. Відповідно до п. 2 Постанови № 909 робота за спеціальністю в закладх, установах і на посадах до 01.01.1992, яка давала право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 №1397, була передбачена посада викладача в музичній школі, яка належала до навчальних закладів та навчальних установ. З системного аналізу наведених норм випливає, що посада викладача в позашкільних закладах освіти, до яких належить зокрема Бібрська ДМШ (04.08.1983 по 10.09.1986) та Львівська державна музична школа № 8 (23.08.2018 по 02.09.2019), а також посада керівника художньої самодіяльності у Львівському СПТУ - 57 з (11.09.1986 по 22.08.1987), Постановою № 909 не передбачена, тому періоди роботи на цих посадах не зараховується до стажу роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 10.04.2020 отримує пенсію за віком.

Згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_2 ОСОБА_1 працював:

з 04.08.1983 по 10.09.1986- викладач по класу віолончелі в Бібрській ДМШ Львівської області (п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);

з 11.09.1986 по 22.08.1987 - керівник художньої самодіяльності Львівського СПТУ-51 (п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);

з 26.08.1987 по 01.02.1997 - викладач по класу віолончелі в Бібрській дитячій музичній школі (п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);

з 01.02.1997 по 10.04.2020 (день призначення пенсії по віку) - викладач мистецької школи в Львівській державній музичній школі №8 (п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Позивач звернувся до Головного управіння Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою від 20.01.2021 про виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій.

17.02.2021 відповідач листом №1638-484/Л-52/8-1300/21 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для виплати грошової допомоги, так як посада викладача в позашкільних закладах освіти, до яких належить Бібрська ДМШ та Львівська державна музична школа №8, а також посада керівника художньої самодіяльності у Львівському СПТУ-57 відсутні у переліку посад, що дає право на пенсію за вислугу років, тому немає підстав для призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови у призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, на підставі п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яке оформлене листом, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон України №1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

За приписами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058, та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі - Порядок).

Відповідно до п.1 Порядку цей Порядок визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п. 2 Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені:

переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»;

переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. №583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення».

Пунктом 5 Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058 та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

За приписами пункту 6 Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону №1058, станом на день її призначення.

Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

З аналізу наведених норм права вбачається, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.

Правову позицію щодо права особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій також висловив Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 по справі №234/13835/17, в якій зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.

Як видно з наданої відповідачем відповіді від 17.02.2021 №1638-484/Л-52/8-1300/21, відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для виплати грошової допомоги, так як посада викладача в позашкільних закладах освіти, а також посада керівника художньої самодіяльності відсутні у переліку посад, що дає право на пенсію за вислугу років, тому немає підстав для призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».З наведеними висновками відповідача суд не погоджується, з огляду на таке.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацом першим цього пункту; 1971 народження і старші за наявності стажу творчої діяльності, передбаченого абзацом першим цього пункту, та після досягнення ними віку, встановленого абзацами тринадцятим - двадцять п`ятим пункту «е» цієї статті.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

За приписами ст. 4 Закону України «Про позашкільну освіту» позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

На підставі п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 433 від 06.05.2001, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), відносяться до позашкільних навчальних закладів.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу і має право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи.

Згідно з Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров`я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, зокрема, в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_2 ОСОБА_1 працював:

з 04.08.1983 по 10.09.1986- викладач по класу віолончелі в Бібрській ДМШ Львівської області (п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);

з 11.09.1986 по 22.08.1987 - керівник художньої самодіяльності Львівського СПТУ-51 (п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);

з 26.08.1987 по 01.02.1997 - викладач по класу віолончелі в Бібрській дитячій музичній школі (п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);

з 01.02.1997 по 10.04.2020 (день призначення пенсії по віку) - викладач мистецької школи в Львівській державній музичній школі №8 (п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Жодних зауважень щодо віднесення роботи позивача на посадах викладача по класу віолончелі, керівника художньої самодіяльності Львівського СПТУ-51, викладача мистецької школи в Львівській державній музичній школі №8 та керівника оркестру відповідач у листі не зазначив, отже ці періоди не є спірними та повинні бути зараховані відповідачем до спеціального (педагогічного) страхового стажу позивача.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що педагогічний стаж позивача на день досягнення пенсійного віку становив понад 36 років.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким передбачено, що посади вчителів, викладачів всіх спеціальностей, інструкторів фізкультури, методистів належать до категорії педагогічних працівників.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.

Відповідно п.2 вказаного Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Згідно з п. 5 цього Порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Положеннями п. 6 вказаного Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`станом на день її призначення.

Згідно з п.7 вказаного Порядку виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що у позивача наявний спеціальний педагогічний стаж, його посади відносяться до посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, до призначення пенсії за віком не отримував будь-яку пенсію, а тому він має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена п. 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191.

Крім того, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17, викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років. Так, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. «е» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.

Суд також бере до уваги аргументи позивача, що зарахування виконуваної роботи на означеній посаді не ставиться у залежність від того, чи було це місце основним місцем роботи позивача чи за сумісництвом. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 30.01.2019 у справі №442/456/17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що період роботи позивача, щодо якого виник спір, відноситься до спеціального трудового стажу, передбаченого ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За наведених обставин суд дійшов висновку, що відмова відповідача щодо виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій позивачу є протиправною, а порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення, наступні періоди: з 04.08.1983 по 10.09.1986- викладач по класу віолончелі в Бібрській ДМШ Львівської області (п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 11.09.1986 по 22.08.1987 - керівник художньої самодіяльності Львівського СПТУ-51 (п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 26.08.1987 по 01.02.1997 - викладач по класу віолончелі в Бібрській дитячій музичній школі (п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 01.02.1997 по 10.04.2020 (день призначення пенсії по віку) - викладач мистецької школи в Львівській державній музичній школі №8 (п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення») та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень рішення якого оскаржується, не виконано покладеного на нього обов`язку доказування правомірності свого рішення щодо відмови у виплаті позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, на підставі п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1816,00грн. підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення, наступні періоди: з 04.08.1983 по 10.09.1986- викладач по класу віолончелі в Бібрській ДМШ Львівської області (п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 11.09.1986 по 22.08.1987 - керівник художньої самодіяльності Львівського СПТУ-51 (п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 26.08.1987 по 01.02.1997 - викладач по класу віолончелі в Бібрській дитячій музичній школі (п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 01.02.1997 по 10.04.2020 (день призначення пенсії по віку) - викладач мистецької школи в Львівській державній музичній школі №8 (п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір на суму 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять)грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лунь З.І.