Ухвала суду № 96107864, 08.04.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 квітня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/828/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) в частині,

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі – відповідач), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу № Ф-849-55-У від 09 листопада 2020 року в частині суми 43186,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.02.2021 перебуваючи в Старобільському районному відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), позивач отримав копію вимоги про сплату боргу № Ф-849-55-У від 09 листопада 2020 року.

З тексту документу слідує, що посадовою особою складено вимогу на підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Оскаржувана вимога на суму 48442,97 грн сформована 09 листопада 2020 року. Аналіз наявної у персональному кабінеті платника податків інформації показує, що за обліками відповідача станом на 31 грудня 2019 року позивач мав заборгованість зі сплати ЄСВ у сумі 39393,49 грн.

До 13 лютого 2020 року був чинним п.9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, який, на думку позивача, звільняв його від обов`язків платника єдиного внеску.

З посиланням на норми Законів України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” та “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, позивач вважає, що вимога є протиправною.

Ухвалою суду від 26 лютого 2021 року позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 15-16).

Ухвалою суду від 09 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 19-20).

25 березня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) надійшов відзив на позовну заяву, в якому заявлено клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду оскарження спірної вимоги. До відзиву на позов долучено корінець вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-849-55-У від 09 листопада 2020 року та докази направлення її на адресу реєстрації позивача, яку останній не отримав, а поштовий конверт повернуто за закінченням терміну зберігання 31 грудня 2020 року. З урахуванням зазначеного відповідач вважає, що податковий борг за приписами Податкового кодексу України вважається узгодженим, а вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-849-55-У від 09 листопада 2020 року вручена.

Розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням, а її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Частиною другою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Зазначена норма КАС України встановлює, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду за загальним правилом починається від дня виникнення права особи на подання до суду адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дія Закону України “Про збір та облік внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).

Положення абзацу 5 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI передбачають можливість оскарження вимоги в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

Закон № 2464-VI не визначає порядку вручення вимоги платнику єдиного внеску, натомість містить бланкетну норму.

Так, згідно з частиною четвертою статті 25 Закону № 2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Такий порядок визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20 квітня 2015 року (далі – Інструкція № 449).

Згідно з пунктом 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Суд звертає увагу на те, що за змістом преамбули Закону № 2464-VI цей Закон може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може визначати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.

Закон № 2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.

Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону №2464-VI.

Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19.

Оскільки за твердженням відповідача поштовий конверт, у якому направлялась оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-849-55 від 09 листопада 2020 року на адресу реєстрації позивача, повернуто за закінченням терміну зберігання 31 грудня 2020 року, а позивач звернувся до суду з позовом 22 лютого 2021 року, суд дійшов висновку, що ним не пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений частини другої статті 122 КАС України.

З огляду на наведене, у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити.

Керуючись статтями 121, 122, 173, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовити.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.В. Смішлива