Ухвала суду № 96107722, 07.04.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1243/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Міської ради міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; код в ЄДРПОУ 26241020) та виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; код в ЄДРПОУ 04055251) про визнання дій протиправними та рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати неправочинними дії відповідачів щодо винесення рішення № 533 від 20.11.2017 року без вказання в цьому рішенні 6-ти місячного терміну дії дозволу на вчинення правочину щодо придбання житла з урахуванням інтересів дитини, а також визнати недійсним Рішення № 533 від 20.11.2017 року Виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницький.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що рішенням виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького №533 від 20.11.2017 року був наданий дозвіл на вчинення правочину щодо передачі права власності на його квартиру своєму сину, на підставі якого був вчинений правочин після спливу 6-ти місячного терміну дії вказаного дозволу. ОСОБА_1 мав намір на вчинення договору про передання права власності на квартиру за умови постійного утримання його, як особу, яка втратила своє здоров`я в зоні АТО – ООС. Оскільки у рішенні виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницький від 20.11.2017 року не вказаний термі дії дозволу на вчинення правочину, то це рішення завідомо недійсне і нотаріус не має право вчиняти на підставі цього рішення, будь-які правочини.

Ухвалою судді від 29.03.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з необхідністю надання суду заяви про поновлення строку для звернення до суду з даним позовом та надання документальних доказів поважності причин його пропуску, на виконання вимог частини 6 статті 161 КАС України. З огляду на викладене ОСОБА_1 надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

На виконання вказаної вище ухвали судді від ОСОБА_1 надійшла заява у якій зазначено про те, що ним не порушувались строки звернення до суду з позовною заявою, посилаючись на ухвалу Верховного Суду від 11.09.2018 року у справі 712/8985/17. В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 зазначає, що ним оскаржується нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування, який продовжує діяти, а тому строк звернення до суду не можу бути обмежений нормами КАС України, оскільки у разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту. Крім того у заяві зазначає про те, що про порушення своїх прав дізнався від юриста ОСОБА_2 , який ознайомившись із вказаним рішенням повідомив про порушення порядку встановлення строку дії дозволу органу опіки та піклування.

Надаючи правову оцінку вказаній заяві, суддя зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас, чинним процесуальним законодавством визначено, що реалізувати своє право на звернення до суду за захистом порушених прав можливо лише в межах визначеного законом строку.

Так, положеннями статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, частиною третьою статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже предметом спору може бути як нормативно-правовий акт так і акт індивідуальної дії.

Згідно визначень, викладених у статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про оскарження рішення виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького №533 від 20.11.2017 «Про надання дозволів», яким дозволено гр. ОСОБА_1 подарувати в установленому законом порядку квартиру на ім`я його малолітньої дитини ОСОБА_3 .

Згідно Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно був зареєстрований договір дарування №370 від 05.06.2018.

Отже ОСОБА_3 оскаржується не нормативно-правовий акт, як він помилково вважає, а індивідуальний акт, який до речі вичерпав свою дію, оскільки був реалізований шляхом укладення договору дарування.

Таким чином, суддя наголошує, що строки для звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження індивідуального акту, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Про наявність рішення виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького №533 від 20.11.2017 ОСОБА_1 повинен був бути обізнаним з дня його винесення, оскільки саме за його заявою надавався дозвіл на вчинення правочину в інтересах малолітньої дитини.

Згідно долученої до позовної заяви ОСОБА_1 копії довіреності на ім`я ОСОБА_2 , датована 6 липня 2020 року, а звернення до суду відбулось більше ніж через три роки, отже поза межами шестимісячного строку.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії».

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковим для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини наголосив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватись при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової впевненості. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Суддя зауважує про те, що ухвалою судді від 29.11.2021 року позов залишений без розгляду та запропоновано ОСОБА_1 подати заяву про поновлення строку звернення до суду, проте позивач заяви про поновлення строку звернення до суду не подав, натомість взагалі заперечував проти пропущення ним процесуального строку звернення до суду.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).

Положення частини 2 статті 123 КАС України кореспондують приписам пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, якими передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на викладене вище наявні підстави для повернення позовної заяви військовій частині разом із поданими з нею документами.

Керуючись статтями 123, 169, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Повернути ОСОБА_1 позовну заяву.

Копію ухвали судді невідкладно надіслати військовій частині А0216 разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.

Ухвала судді набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного у строк, передбачений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук