Ухвала суду № 96107489, 05.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

05 квітня 2021 року (11 год. 33 хв.)Справа № 280/6172/19 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Ніколенко К.В.,

за участю представників:

позивача –Вовк Д.В.,

відповідача –Попова І.В.,

розглянув у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926)

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр-т Олександра Поля, буд. 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43968079)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться вищезазначена позовна заява.

Відповідачем 29.03.2021 подано суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання відповідач зокрема зазначає, що 11.07.2019 ПАТ «Запоріжжяобленерго» була подана скарга (вих. № 008-32/11634 від 11.07.2019) на податкове повідомлення-рішення № 0002194709 від 27.06.2019 до Державної фіскальної служби України. 16.09.2019 ПАТ «Запоріжжяобленерго» отримане «Рішення про результати розгляду скарги» від 11.09.2019 № 1347/6/99-00-08-05-05, прийняте ДПС України, згідно з яким податкове повідомлення-рішення № 0002194709 від 27.06.2019 було залишене без змін, а скарга ПАТ «Запоріжжяобленерго» - без задоволення. зазначає, що з позовом до Запорізького окружного адміністративного суду позивач звернувся лише 11.12.2019 року на суму 156 548, 32 грн. 15.03.2021 року позивачем подана заява про збільшення позовних вимог на загальну суму штрафу 1 986 970, 93 грн в податковому повідомленні - рішенні №0002194709 від 27.06.2019 за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які не підлягають наданню покупцям (не платникам ПДВ). Тобто позивач звернувся до суду з пропуском місячного строку на оскарження без клопотання про поновлення строку подання позовної заяви.

Позивач у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, вважає що ним дотриманий 3 місячний строк звернення до суду, який передбачений ч.4 ст.122 КАС України.

Суд заслухав пояснення представників сторін та вирішуючи клопотання про поновлення строків звернення до суду у цій справі керується таким.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України , у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами п.п. 56.18, 56.19 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Тобто строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури такого адміністративного оскарження. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 по справі № 500/2486/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов`язання, свідчить про те, що вони об`єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.

Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, Верховний Суд зазначає, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої відступила судова палата у цій справі.

При цьому у вище зазначеній постанові Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.

Судом встановлено, що 27.06.2019 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002194709.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив 11.07.2019 у адміністративному порядку.

16.09.2019 позивач отримав Рішення відповідача про результати розгляду скарги. Проти даного факту сторони не заперечували.

З огляду на те, що таке податкове повідомлення-рішення оскаржувалося в адміністративному порядку, строк звернення до суду з позовом становить один місяців.

Однак суд враховує той факт, що позивач звернувся до суду із цим позовом 12.12.2019, а постанова Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, оприлюднена вона лише 10.12.2029, що свідчить про об`єктивність пропуску строку.

Суд також не може залишити поза увагою те, що Верховний Суд у складі колегії у постанові від 26.11.2020 вказав, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

З огляду на викладене, категоричні покликання представника відповідача щодо пропуску строку звернення до суду позивачем та необхідність залишення позовної заяви без розгляду, за встановлених судом обставин, оцінюються судом як безпідставні, тому клопотання про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Оскільки позивач звернувся до суду у межах строків, встановлених ст. 122 КАС України, підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду немає.

Керуючись ст. ст. 240 ст. 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр-т Олександра Поля, буд. 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43968079) - відмовити.

Ухвала про відмову в залишенні позовної заяви без розгляду окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

Ухвала виготовлена в повному обсязі та підписана 07.04.2021.

Суддя О.В. Конишева