Рішення № 96104788, 07.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.04.2021Справа № 910/178/21

Господарський суд м. Києва у складі судді - Бондаренко-Легких Г. П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/178/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 46-46А; ідентифікаційний код: 30600592)

До Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815)

Про стягнення 123154, 74 грн

Суддя Бондаренко-Легких Г.П.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач) про стягнення 123 154, 74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача обов`язку забезпечення схоронності (збереження) майна (вагонів) під час його курсування залізничними коліями, що спричинило розукомплектування вагонів, внаслідок чого позивач був змушений придбати аналогічні деталі для подальшого їх встановлення на вагони, оскільки вагони використовуються останнім в господарській діяльності.

У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 123154, 74 грн, що складаються з: 103010,40 грн - придбані деталі; 18729, 42 грн - технічне обслуговування; 1414,92 грн - транспортування розукомплектованих вагонів до місця ремонту.

Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати (судовий збір).

13.01.2021 Господарський суд міста Києва ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою суд запропонував відповідачу в строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали від 13.01.2021 надати до суду відзив, та встановив позивачу строк - протягом 15 днів з дня отримання відзиву на позов для подання до суду відповідь на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.01.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, а саме: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5. Означена ухвала отримана уповноваженою особою відповідача за довіреністю 20.01.2021 (згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105477101492).

Таким чином, відповідач про розгляд справи №910/178/21 та про його право на подання відзиву повідомлений належним чином, однак, таким правом у встановлений судом строк не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

У червні-липні 2020 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" здійснювало перевезення вантажних вагонів оренди ТОВ «ЛЕМТРАНС».

Так, на підставі залізничних накладних, що наявні в матеріалах справи Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" здійснювало перевезення вантажних вагонів №53723631, №56589534, №56871510, 58938760, 60307469, 60665387, 51806370, 61967063, 62111281, 62197678, 63245641, 63253066, 62092408, 61878807, 63253454, 62119805, 56124142, 56937444, 61979522, 62312145, 62121546, 62200787, 63278709, 64054612, 63246185, 64054745, 63379507, 59600007 орендарем яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс".

Позивач стверджує, що під час перевезення вище означених вагонів, останні були пошкоджені.

Відповідно до п. 20 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334, акт про пошкодження вагона (контейнера) складається у разі пошкодження вагона (контейнера) під час перевезення, навантаження, вивантаження вантажу, виконання маневрових робіт, а також в інших випадках для засвідчення обставин і розмірів пошкодження і є підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні згідно із статтею 124 Статуту залізниць України.

При цьому, з метою складання комерційних актів форми ГУ-22 позивач звернувся до начальника станції Волноваха регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» із заявою вих. №5293/ДВ від 10.08.2020, що підтверджується описом вкладення та експрес накладною Global Post №77202362.

У відповіді заступника начальника структурного підрозділу «станція Волноваха» на лист позивача №5293/ДВ вказано про те, що Правилами перевезення вантажу складання комерційних актів на порожні разобладнані вагони не передбачено.

Також з метою складання комерційних актів форми ГУ-22 позивач звернувся до начальника станції Маріуполь- Сортувальний структурного підрозділу «Станція Маріуполь-Порт» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» із заявами від 10.08.2020 вих. №5327/ДВ та №5329/ДВ, що підтверджується описом вкладення та експрес накладною Global Post №77202435.

У відповіді заступника начальника станції Маріуполь-Сортувальний на листи позивача вказано про те, що у відповідності до норм ст. 129 Статуту залізниць та Правил складання актів підстав для складання комерційних актів на виявлені пошкоджені вагони та вагони з відсутніми запасними частинами - не було.

З метою складання актів про пошкодження вагонів форми ВУ-25М позивач звернувся до начальника структурного підрозділу «Волноваське вагонне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» із заявами від 10.08.2020 вих. №5294/ДВ, №5328/ДВ, №5330/ДВ, що підтверджується описом вкладення та експрес накладною Global Post №77202610.

Матеріалами справи, в тому числі підтверджено, що позивач звертався 18.09.2020 до директора регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» та до начальника структурного підрозділу «Служба вагонного господарства» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» із скаргами за вих. №6315/ДВ, №6316/ДВ, №6301/ДВ, №6302/ДВ, №6313/ДВ, №6314/ДВ на дії начальника станції Маріуполь-Сортувальний про відмову в складенні комерційних актів форми ГУ-22 та на дії начальника структурного підрозділу «Волноваське вагонне депо» про відмову в складенні акту про пошкодження вагонів форми ВУ-25М. В скаргах позивач просив за результатами їх розгляду дати відповідним особам розпорядження про складання комерційних актів та актів про пошкодження вагонів відповідно до вимог Правил складання актів.

Втім, позивач вказує на те, що такі скарги не розглянуті, акти не складені, та відповідач доказів протилежного до суду не подав.

У зв`язку із пошкодженням вагонів, їх було направлено в ремонт до структурного підрозділу «Волноваське вагонне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями на ремонт або технічне обслуговування вагонів форми ВУ-23М та повідомленнями про проведення ТО форми ВУ-36М.

Наявними матеріалами справи підтверджено, що позивачем придбано деталі, які були встановлені замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах, а саме:

- на підставі договору поставки № 59/14 від 10.02.2014 та специфікації №52 від 27.12.2019 у ТОВ «Укртранспневматика» було придбано авторежим 265 А-1 у кількості 6 шт. на загальну суму 23 738, 20 грн. Зазначена продукція була сплачена згідно платіжних доручень від 08.01.2020 № 68, від 21.01.2020 №493 на підставі виставленого рахунку №ТП 000000915 від 17.12.2019;

- на підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 та специфікації №56 від 01.06.2020 у ТДВ «Попаснянський ВРЗ» було придбано авторежим 265 А-1 у кількості 17 шт. на загальну суму 71 400, 00 грн. Зазначена продукція була сплачена згідно платіжних доручень від 14.07.2020 № 6830, №6832, №6833;

- на підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 та специфікації №51 від 02.01.2020 у ТДВ «Попаснянський ВРЗ» було придбано балочка опорна 100.41.030-0СБ у кількості 8 шт. на загальну суму 7 872, 00 грн. Зазначена продукція була сплачена згідно платіжного доручення від 07.02.2020 №976.

Відтак, судом встановлено, що загальна вартість придбаних деталей становить: 103010, 40 грн.

Відповідно до п. 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 N 113 з подальшими змінами, ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

28.12.2019 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" укладено договір на технічне обслуговування власних вантажних вагонів з відчеплення № Дон/В-19500/НЮ-п, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується виконувати технічне обслуговування з відчепленням вагонів Замовника: ТОв-1 (технічне обслуговування порожніх вантажних вагонів з відчепленням при підготовці їх до перевезень) та ТОв-2 (технічне обслуговування вантажних вагонів з відчепленням їх від поїздів) силами та на базі структурних підрозділів Підрядника - вагонних депо (Структурний підрозділ «Волноваське вагонне депо» філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», Структурний підрозділ «Покровське вагонне депо» філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», Структурний підрозділ «Попаснянське вагонне депо» філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», Структурний підрозділ «Слов`янське вагонне депо» філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», Структурний підрозділ «Костянтинівське вагонне депо» філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», Структурний підрозділ «Лиманське вагонне депо» філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця»).

Деталі, що придбані позивачем, були передані та встановлені на вагони №53723631, №56589534, №56871510, 58938760, 60307469, 60665387, 51806370, 61967063, 62111281, 62197678, 63245641, 63253066, 62092408, 61878807, 63253454, 62119805, 56124142, 56937444, 61979522, 62312145, 62121546, 62200787, 63278709, 64054612, 63246185, 64054745, 63379507, 59600007 в структурному підрозділі «Волноваське вагонне депо» філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», що підтверджується складеними 31.07.2020 актами №124 та №322 зняття з відповідального зберігання і витрат запасних частин, які постачає ТОВ «ЛЕМТРАНС» для технічного обслуговування вагонів з відчеплення відповідно до Договору №Дон/В-19500/НЮ-п.

У зв`язку з проведенням ремонтних робіт на яких і були виконані роботи по встановленню деталей на розукомплектовані вагони у відповідності до Договору №Дон/В-19500/НЮ-п між сторонами було складено Акт №16 від 31.07.2020 про виконання робіт з технічного обслуговування вагонів.

Загальна вартість робіт за технічне обслуговування вагонів №53723631, 56589534, 56871510, 58938760, 60307469, 60665387, 51806370, 61967063, 62111281, 62197678, 63245641, 63253066, 62092408, 61878807, 63253454, 62119805, 56124142, 56937444, 61979522, 62312145, 62121546, 62200787, 63278709, 64054612, 63246185, 64054745, 63379507, 59600007 склала 18 729, 42 грн, що підтверджується платіжним дорученням №6741 від 09.07.2020 згідно рахунку №268/729 від 02.07.2020.

Крім того, як вбачається із залізничних накладних, що наявні в матеріалах справи, загальна вартість витрат по транспортуванню розукомплектованих вагонів №63253454, 62119805, 56124142, 56937444, 61979522, 62312145, 62200787, 63278709, 64054612, 63246185, 64054745, 63379507, 59600007 до структурного підрозділу «Волноваське вагонне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» для виконання робіт по встановленню деталей на розукомплектовані вагони становить 1 414, 92 грн.

У графі № 34 залізничних накладних значиться: «Усього сплачено відправником (прописом)» залізничної накладної, зазначено суму без ПДВ яку сплачено за перевезення по залізничній накладній. На підтвердження того, що витрати з транспортування пошкоджених вагонів в ремонт було сплачено Позивачем, у графі 13 «Платник» залізничної накладної вказано платником ТОВ «Лемтранс».

Між ТОВ «Лемтранс» (замовник) та ПАТ «Укрзалізниця» (перевізник) укладено договір № 08890/ЦТЛ-2018 від 12.02.2018, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно п. 2.1.6 зазначеного договору замовник зобов`язаний оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника.

Відповідно до п 4.2 зазначеного договору оплата послуг відповідно до договору здійснюється на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника.

Відповідно до п. 4.7 зазначеного договору по закінченню звітного місяця, не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним, перевізник надає замовнику в електронному вигляді ....виписки з його особового рахунку та зведену відомість для її підписання, в тому числі з накладанням ЕЦП.

Виписки з особового рахунку відображають облік коштів, перерахованих замовником на виконання цього договору, так коштів, витрачених Замовником на послуги з організації перевезень вантажів, наданих перевізником.

На підтвердження того, що позивачем було сплачено вартість транспортування вагонів до місця ремонту надано копії особового рахунку за липень 2020 та переліки № 20200710 від 10.07.2020, №20200712 від 12.07.2020, №20200713 від 13.07.2020, №20200714 від 14.07.2020, №20200717 від 17.07.2020, №20200727 від 27.07.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач, як перевізник, належним чином не виконав зобов`язань щодо збереження вагонів позивача під час їх перебування на залізничній колії, у зв`язку з чим вагони №53723631, 56589534, 56871510, 58938760, 60307469, 60665387, 51806370, 61967063, 62111281, 62197678, 63245641, 63253066, 62092408, 61878807, 63253454, 62119805, 56124142, 56937444, 61979522, 62312145, 62121546, 62200787, 63278709, 64054612, 63246185, 64054745, 63379507, 59600007, були відчепленні, у зв`язку із несправністю, що стало підставою проведення їх технічного огляду та ремонту шляхом заміни деталей та завдало збитків позивачу на загальну суму 123 154, 74 грн, що складається з вартості придбаних деталей у розмірі 103 010, 40 грн, витрат по встановленню (технічному обслуговуванню вагонів) деталей на вагони у розмірі 18 729, 42 грн та витрат на транспортування розукомплектованих вагонів до місця ремонту у розмірі 1 414, 92 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно із ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць (далі - Статут), який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).

Відповідно до ст. 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно із ст. 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 856 від 28.09.2004, порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких в графі 20 «Найменування вантажу» вказується «Власний вагон (найменування власника) направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)».

На підставі всебічно досліджених доказів судом встановлено, що Акціонерним товариством «Українська залізниця» впродовж червня-липня 2020 року здійснювалось перевезення вантажних вагонів власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс», а саме: №№53723631, №56589534, №56871510, 58938760, 60307469, 60665387, 51806370, 61967063, 62111281, 62197678, 63245641, 63253066, 62092408, 61878807, 63253454, 62119805, 56124142, 56937444, 61979522, 62312145, 62121546, 62200787, 63278709, 64054612, 63246185, 64054745, 63379507, 59600007 .

Згідно зі ст. 8 Статуту перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.

За приписами п. 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 17 від 29.01.2015, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.

Відповідно до п. 4.1 вказаних Правил, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред`явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред`явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).

Як встановлено судом, на станціях Волноваха та Маріуполь - Сортувальний було виявлено пошкодження (розкомплектування) вагонів позивача, за кодом несправності « 455» - "разобладнання ручного стояночного гальма".

За фактом встановлення відсутності вищезазначених деталей, вагони власності (оренди) ТОВ «Лемтранс» були направлені на технічне обслуговування, про що свідчать оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М (на ремонт або технічне обслуговування вагонів форми) та повідомленнями форми ВУ-36М (про проведення ТО).

Відповідно до п. 4.6 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, обов`язок охорони вагонів і вантажів на під`їзній колії покладається на підприємство. Якщо під`їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то охорону вагонів і вантажів до моменту фактичної подачі вагонів і з моменту збирання вагонів з під`їзної колії організовує залізниця.

Згідно з пунктами 20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.

Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

На виконання вищезазначених Правил, у зв`язку з розукомплектуванням вказаних вагонів, їх було відправлено до структурного підрозділу «Волноваське вагонне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» для проведення ремонтних робіт на якому і були виконані роботи по встановленню деталей на розукомплектовані вагони, що підтверджується повідомленнями про приймання вантажних форми ВУ-36М.

Судом встановлено, що для ремонту пошкоджених вагонів ТОВ «Лемтранс» було придбано за договорами поставки та надано необхідні деталі в сукупному розмірі 103010,40 грн, здійснено оплату технічного обслуговування у розмірі 18729, 42 грн та оплату на транспортування пошкоджених вагонів в ремонт у розмірі 1414, 92 грн.

Відповідно до п. 22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 сума збитків за пошкодження вагона складається з:

витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 551 від 15.11.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 828/4121 від 01.12.1999, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування;

вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин;

витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків;

плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Як зазначено у п. 11 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-8/91 від 29.11.2007 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства» порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус «вантажу», і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов`язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

За приписами ст. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству, а тому відповідач несе відповідальність за схоронність прийнятих ним на договірних засадах вагонів до перевезення.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було зниженого його вартість.

Згідно з п. 2 ст. 126 Статуту за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної бездіяльності відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереженості (схоронності) належного позивачу майна (вагонів), завданих збитків - пошкодження складових частин вагонів, та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що пошкодження вагонів під час їх перевезення залізницею сталось не з вини відповідача.

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до приписів ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 123 154, 74 грн задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 46-46А; ідентифікаційний код: 30600592) 123 154 (сто двадцять три тисячі сто п`ятдесят чотири) грн 74 коп. - збитків, а також 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких