Ухвала суду № 96104443, 01.04.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/59/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.04.2021 Справа № 908/876/20

м.Запоріжжя

За заявою Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради про відстрочення виконання судового рішення у справі № 908/876/20

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

до відповідача: Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Східний, буд. 97 )

про стягнення 324092,41 грн. вартості недоврахованої електричної енергії

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Комраков С.В.;

від відповідача (заявника): Ігнатьєв О.П., Полянчук В.Б.;

ВСТАНОВЛЕНО:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.08.2020 у справі №908/876/20 позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” суму 324092 грн. 41 коп. заборгованості за недовраховану електричну енергію, суму 4861 грн. 39 коп. судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2021 рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2020 у справі № 908/876/20 залишено без змін.

На виконання вказаного рішення 15.03.2021 господарським судом видано відповідний наказ.

23.03.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради за вих. № 1217 від 23.03.2021 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2020 у справі № 908/876/20 в частині стягнення суми 324092,41 грн. вартості недоврахованої електричної енергії та суми 4861,39 грн. судового збору до 30 червня 2021.

Згідно з протоколом передачі судової справи від 23.03.2021 заяву передано раніше визначеному складу суду, який ухвалив судове рішення, – судді Зінченко Н.Г.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 23.03.2021, враховуючи перебування судді Зінченко Н.Г. у відпустці з 22.03.2021 по 26.03.2021, заяву визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 25.03.2021 заяву прийнято до розгляду, призначено судове засідання з її розгляду на 01.04.2021.

В судовому засіданні 01.04.2021 заяву розглянуто, судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Представник заявника (відповідача у справі) в судовому засіданні підтримав заяву в повному обсязі з підстав, викладених у ній, зазначивши, зокрема, про наступне. КП “Бердянськводоканал” БМР є підприємством основною діяльність якого є надання послуг водопостачання та водовідведення, що підтверджується Статутом, випискою з ЄДРЮОФОПГФ від 08.02.2017, ліцензією. Відповідач є суб`єктом природних монополій на ринку з товарними межами «централізоване водопостачання», «централізоване водовідведення» у територіальних межах м. Бердянськ. Тарифи на комунальні послуги суб`єктам природних монополій встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Тарифи не є економічно обґрунтованими, а відшкодовують лише частину витрат відповідача, а саме: 70% по водопостачанню та 86,2 % по водовідведенню. Також встановленими тарифами не передбачено прибутку, за рахунок якого можна було б сплатити стягнуті суми. Внаслідок чого, КП “Бердянськводоканал” БМР станом на сьогоднішній день має заборгованість з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надані населенню, у розмірі 7 718 000 грн. При цьому, діючим законодавством не передбачено відшкодування підприємствам зазначеної різниці в тарифах. Внаслідок зазначеного, підприємство має кредиторську заборгованість у розмірі 32 303 550,32 грн. Крім того, внаслідок дії карантинних заходів, заборони нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі, обсяг платежів з боку споживачів на рахунки КП “Бердянськводоканал” БМР значно знизилися, що додатково погіршило фінансовий стан підприємства. Також підприємство не зможе виплатити працівникам заробітку плату в порушення вимоги КЗпП України. Ці обставини свідчать проте, що КП “Бердянськводоканал” БМР має тяжкий фінансово-економічний стан, у зв`язку з чим підприємство не має можливості сплатити стягнуту суму одноразово та в короткий строк. Одночасне її стягнення призведе до зупинення діяльності відповідача, яка є соціально важливою та не може бути припинена, що в свою чергу спричинить зменшення надходжень від наданих послуг, призведе до його повної неплатоспроможності та може викликати спалах епідемій внаслідок порушення санітарно-гігієнічних норм. Просив на підставі ст. 331 ГПК України відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2020 у справі № 908/876/20 в частині стягнення суми 324092,41 грн. вартості недоврахованої електричної енергії та суми 4861,39 грн. судового збору до 30 червня 2021.

Представник ПАТ “Запоріжжяобленерго” заперечив проти заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення з підстав, викладених у письмовому запереченні, що надійшло до суду 31.03.2021, зазначивши, зокрема, про наступне. Відстрочення сплати боргу за недораховану електроенергію по акту про порушення ПРРЕЕ № 00001036 у розмірі 324092,41 грн. відповідно до рішення комісії стягувача, оформленого протоколом № 76 від 12.09.2018, триває з 2018 року. Так, ще 02.10.2018 боржник в перший раз звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення комісії ПАТ “Запоріжжяобленерго”, оформленого протоколом № 76 від 12.09.2018, за яким було відкрито провадження у справі № 908/2049/18. Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.01.2019 у справі № 908/2049/18 залишеним без змін Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2019 та поставою Верховного Суду від 26.06.2019 у задоволенні позову КП “Бердянськводоканал” БМР було відмовлено в повному обсязі. 12.08.2019 Господарським судом Запорізької області було відкрито провадження у справі № 908/1827/19 за позовом КП “Бердянськводоканал” БМР, який повторно звернувся з вимогою до відповідача - ПАТ “Запоріжжяобленерго”, про визнання недійсним рішення про застосування оперативно-господарських санкцій, оформленого протоколом № 76 засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 12.09.2018. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.06.2020 у справі № 908/1827/19 залишеним без змін Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2020 у задоволенні позову КП “Бердянськводоканал” БМР було відмовлено в повному обсязі. Але за наявності судових рішень на користь ПАТ “Запоріжжяобленерго”, що набрали законної сили, боржник в третій раз подав до суду позовну заяву про визнання недійсним рішення про застосування оперативно-господарських санкцій, оформленого протоколом № 76 засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 12.09.2018, внаслідок чого відкрито провадження у справі № 908/2632/20. Також звернув увагу на те, що боржник починаючи з 12.09.2018 (день отримання рахунку про сплату недоврахованої електричної енергії) жодного разу не звернувся до стягувача для вирішення питання щодо розстрочення погашення заборгованості у сумі 324092,41 грн. У зв`язку з не сплатою боржником боргу за недовраховану електроенергію, який боржник повинен був сплатити ще у 2018 році, стягувач несе інфляційні збитки. Стягувач - ПАТ “Запоріжжяобленерго”, на даний час сам знаходиться в край тяжкому фінансовому стані: 1) станом на 28.02.2021 податковий борг ПАТ “Запоріжжяобленерго” становить 1 140,0 млн. грн.; 2) станом на 28.02.2021 у ПАТ “Запоріжжяобленерго” у зв`язку з несплатою споживачами заборгованості за спожиту електроенергію існує кредиторська заборгованість перед ДП «Енергоринок», яка становить 412,4 млн. грн.; 3) станом на 01.02.2021 дебіторська заборгованість споживачів за відпущену електроенергію та за послуги з її розподілу склала 1492,3 млн.; 4) станом на 01.03.2021 кредиторська заборгованість ПАТ “Запоріжжяобленерго” за роботи, послуги, ТМЦ становить 208835,07 тис. грн. Крім того, на рахунках ПАТ “Запоріжжяобленерго” відсутні грошові кошти, а розраховувати на кошти, що надходять на рахунки, товариство не може, оскільки на ці рахунки Постановою державного виконавця Вознесенівського ВДВС від 22.09.2017 № 53254372 накладено арешт. На все майно, що належить ПАТ “Запоріжжяобленерго”, у межах суми звернення стягнення в розмірі 27737758,66 грн. та грошові кошти, що містяться на усіх рахунках в банківських установах, у межах суми звернення 109936196,39 грн., постановами органів ВДВС накладено арешти. Також вкрай тяжкий фінансовий стан підтверджується висновком судового експерта, наданого в рамках проведеного економічного дослідження № 123/124-20 від 07.09.2020. Зазначив, що звертаючись до господарського суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду, боржником не надано жодного доказу в обґрунтування поданої заяви, які б підтверджували скрутний фінансовий стан боржника (як про це зазначено в заяві), та не доведено наявності виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. З рахуванням викладених ним заперечень, розумності та справедливості, враховуючи скрутний фінансовий стан саме ПАТ “Запоріжжяобленерго”, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, зважаючи на відсутність правових підстав для задоволення заяви КП “Бердянськводоканал” БМР про відстрочення виконання рішення суду від 05.08.2020 по справі № 908/876/20, просив відмовити у її задоволенні.

Розглянувши матеріали заяви, оцінивши представлені в обґрунтування заяви докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Разом з тим, за приписами частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Частинами третьою та четвертою статті 331 ГПК України встановлено, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка – це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду – виконання ухваленого судом рішення.

Законодавець, у будь-якому випадку, пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому, рішення про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Мотивуючи свою заяву про відстрочку виконання рішення суду у справі № 908/876/20 відповідач посилається на те, що є суб`єктом природних монополій на ринку з товарними межами «централізоване водопостачання», «централізоване водовідведення» та знаходиться у скрутному матеріальному стані. На підтвердження скрутного фінансово-економічного стану заявником до заяви додані наступні документи: копії розрахунків обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за 2011-2018 р.р.; копію інформації щодо рівня відшкодування вартості послуг № 1215 від 23.03.2021 за підписом начальника служби ціноутворення, планування та економічного аналізу; копію довідки (інформації) щодо кредиторської заборгованості станом на 01.03.2021 № 1216 від 23.03.2021 за підписом головного бухгалтера. Також до заяви додані копії: Ліцензії, Статуту, Виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, листа ЗОТВ АМК України від 26.09.2011.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Разом з тим, заявником не надано належних доказів, які свідчать про наявність виняткових обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, як то визначено статтею 331 ГПК України. Подані боржником докази не можуть розцінюватись як належні докази на підтвердження факту утруднення або неможливості виконання рішення.

При цьому, суд також бере до уваги, що заявником не надано належних доказів на підтвердження обставини щодо скрутного фінансового становища, як-то звіту про фінансові результати, балансу (звіту про фінансовий стан) тощо.

Крім того, заявником не надано жодних гарантій (доказів), що він зможе виконати рішення суду після закінчення строку відстрочення, тобто після 30 червня 2021. Тобто, суду не надано належних доказів того, що надання судом відстрочки буде виправданим та забезпечить реальну можливість виконання судового рішення у даній справі.

Також суд звертає увагу, що практика Європейського суду з прав людини свідчить, що «державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент, що визначає таку відсутність як «виняткові обставини» (§ 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України» від 29.06.2004).

При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що «затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції» (§ 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бакай та інші проти України» від 09.11.2004).

При вирішенні питання про відстрочку виконання судового рішення, суд також враховує інтереси позивача (стягувача), його скрутний матеріальний стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави, а також те, що відповідач не здійснював жодних дій спрямованих на виконання судового рішення. При цьому, заборгованість, яка підтверджена рішенням суду від 05.08.2020 у даній справі № 908/876/20, виникла у відповідача ще у 2018 році на підставі рішення комісії з розгляду Акту про порушення, оформленого протоколом № 76 від 12.09.2018.

Також судом приймаються до уваги доводи позивача, викладені у запереченні на заяву про відстрочення виконання судового рішення, щодо дій заявника (відповідача) спрямованих на оскарження вже втретє рішення комісії з розгляду Акту про порушення, оформленого протоколом № 76 від 12.09.2018.

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав. Відповідачем не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду.

На підставі всього вищевикладеного, у задоволенні заяви Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради про надання відстрочки виконання рішення суду відмовляється.

Керуючись ст.ст. 232, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2020 у справі № 908/876/20 - відмовити.

Повний текст ухвали підписано 07.04.2021.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (повного тексту ухвали) в порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва