Рішення № 96103995, 30.03.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 березня 2021 року Справа № 903/995/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Володимира-Волинського

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Лабораторія Технічного Контролю “Мегабудтранс”

про стягнення 8 500,02 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Завадська Я. В., довіреність № 25 від 26.01.2021;

від відповідача: н/з.

Права та обов`язки учаснику судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

В с т а н о в и в:

Позивач - Управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Володимира-Волинського звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лабораторія Технічного Контролю “Мегабудтранс” про стягнення 8 500,02 грн попередньої оплати, яка була перерахована за послуги з видачі актів технічної експертизи про відповідність конструкції та технічного стану переобладнаного транспортного засобу.

При обґрунтуванні позову посилається на договір про надання послуг від 27.05.2020, на підставі якого відповідачем було видано акти технічної експертизи, в п. 2 яких зазначено, що переобладнання здійснено шляхом встановлення газобалонного обладнання та п`яти газових балонів для роботи КТЗ на зрідженому нафтовому газі (ЗНГ), фактично транспортні засоби працюють на стисненому природному газі (метан), а тому вважає, що відповідач надав неправильні акти технічної експертизи, в підтвердження додає договір купівлі-продажу стисненого природного газу (метану), укладений 16.04.2020 з НАК “Нафтогаз України”.

Ухвалою суду від 31.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.01.2021, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу – відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 26.01.2021 відкладено підготовче засідання 23.02.2021, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу – відповідь на відзив, витребувано у відповідача оригінали актів технічної експертизи від 26.05.2020.

Ухвалою суду від 23.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження до 31.03.2021 та відкладено підготовче засідання на 16.03.2021; повторно витребувано у відповідача оригінали актів технічної експертизи від 26.05.2020.

Ухвалою суду від 16.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.03.2021.

Відповідач 29.03.2021 через відділ документального забезпечення та контролю подав лист № 9-21 від 23.03.2021 до якого долучив пояснення від 08.03.2021 № 6-21, в якому вказує, що товариство не може надати оригінали актів технічної експертизи від 26.05.2020, оскільки усі оригінали знаходяться у позивача, позовні вимоги заперечує з тих підстав, що послуги були надані відповідно до п. 1.2 договору від 27.05.2020, просить розгляд справи проводити без участі представника відповідача. Даний з додатками приєднано до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 30.03.2021 позов підтримав з підстав викладених у ньому.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Оскільки явка учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,-

в с т а н о в и в:

27.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Мегабудтранс” (Виконавець) та Управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Володимира-Волинського (Замовник) було укладено договір про надання послуг (а.с.20) за умовами якого Виконавець бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами за рахунок Замовника надати зазначені в п. 1.2 договору послуги, а Замовник зобов`язується прийняти результат таких послуг і сплатити Виконавцю вартість наданих послуг (п.1.1 договору). Договір підписано представником Замовника та Виконавця та скріплено їх печатками.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування послуг: послуга з видачі акту технічної експертизи про відповідність конструкції та технічного стану переобладнаного ТЗ.

В підтвердження надання послуг по договору позивач надав п`ять копій актів технічної експертизи про відповідність конструкції та технічного стану переобладнаного транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху від 26.05.2020, в п.2 яких зазначено, що переобладнання здійснено шляхом встановлення газобалонного обладнання на п`яти газових балонів для роботи КТЗ на зрідженому нафтовому газі (ЗНГ) (а.с.21-22).

Оплата послуг за видачу актів в сумі 8500,02 грн проведена позивачем платіжним дорученням № 5534 від 29.05.2020, тобто після отримання актів, хоча п. 2.3 визначено надання послуг здійснюється на умовах 100 % передоплати згідно акту виконаних робіт.

В п.4.4 договору, на який посилається позивач, передбачалось, що в разі, якщо надані послуги не відповідають умовам цього договору, Замовник має право подати вмотивовану відмову від приймання робіт разом з проектом двостороннього акта з переліком недоліків, які потрібно усунути та строків їх виконання.

Однак, як це передбачено п. 4.4 договору позивач (Замовник по договору) не відмовився від отримання актів технічної експертизи, чим фактично прийняв надані послуги без будь-яких зауважень.

Згідно заявленої вимоги просить стягнути з відповідача зазначені кошти в сумі 8500,02 грн, оскільки вважає, що відповідачем надано неправильні акти технічної експертизи, які не можливо використовувати при експлуатації наявних в управлінні транспортних засобів.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Виходячи з того, що саме на позивача покладається обов`язок обгрунтувати позов, тобто навести ті обставини, які на його вимогу свідчать про наявність підстав для задоволення позовних вимог (підстави позову), суд при визначені предмету доказування керується, зокрема підставами позову.

В силу положень ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов`язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Між сторонами по справі виникли зобов`язання, що випливають з договорів про надання послуг.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Надаючи оцінку умовам договору від 27.05.2020 слід зазначити, що предмет договору сформульовано сторонами таким чином, що вказує лише на загальне спрямування дій, що повинні бути вчинені Виконавцем, а саме видати акт технічної експертизи про відповідність конструкції та технічного стану переобладнаного транспортного засобу, тобто договором не було визначено виду палива, а отримання позивачем актів технічної експертизи свідчить про те, що останній погодився з наданою послугою.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Суд вважає, що позивачем згідно поданих доказів не доведено факту не надання послуг за договором від 27.05.2020, також не наведено жодної правової підстави для стягнення коштів в сумі 8500,02 грн, а тому відмовляє в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 86, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

08.04.2021 року.

Суддя С. В. Костюк