Ухвала суду № 96103975, 06.04.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

06 квітня 2021 року Справа № 903/490/20 За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН»

про звернення стягнення на предмет іпотеки

у справі №9093/490/20

за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи

Суддя Шум М. С.

Секретар с/з Вижовець М. О.

Представники сторін:

від боржника: Запорожець І. А.

від кредиторів: ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» - Потапенко С. Ю.

керуючий реструктуризацією: Книш З. І.

встановив: ухвалою суду від 13.07.2020 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду, розгляд справи призначено в підготовчому судовому засіданні на 21.07.2020.

За наслідками розгляду справи в підготовчому засіданні ухвалою суду від 21.07.2020 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника - Чернети Андрія Павловича, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боржника - ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Косенка Сергія Георгійовича.

23.07.2020 оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 29.09.2020 заяву ОСОБА_2 про грошові вимоги до боржника задоволено повністю; визнано вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 у розмірі 190 000 грн. 00 коп. основного боргу та 4 204 грн. 00 коп. судового збору за подачу відповідної заяви; зобов`язано керуючого реструктуризацією Косенка С. Г. включити визнані судом вимоги ОСОБА_2 до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства; включено до реєстру вимог кредиторів грошові зобов`язання ОСОБА_1 , що забезпечені заставою майна боржника перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» (01054, місто Київ, вул.Дмитрівська, будинок 13-А, квартира 12, код ЄДРПОУ 43490372) в сумі 361 529 грн. 92 коп.

Постановою Північно-західного апеляційного-господарського суду від 09.12.2020 ухвалу суду першої інстанції від 29.09.2020 залишено без змін.

Ухвалою суду від 23.03.2021 керуючим реструктуризацією боргів боржника - Чернети Андрія Павловича (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) призначено арбітражного керуючого Книш Зоряну Ігорівну (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №412 від 17.04.2013, адреса: вул. Лесі Українки, 44/2, м.Луцьк, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

22.02.2021 на адресу суду надійшло клопотання арбітражного керуючого Косенка С. Г. від 15.02.2021 №01-34/65 (на той час виконував обов`язку керуючого реструктуризацією), в якому арбітражний керуючий просить суд долучити до матеріалів справи заяву про затвердження плану реструктуризації боргів боржника від 02.02.2021 №01-34/40 та план реструктуризації.

Ухвалою суду від 23.03.2021 розгляд відповідної заяви відкладено на 06.04.2021.

Представник боржника в судовому засіданні заяву арбітражного керуючого про затвердження плану реструктуризації боргів від 18.12.2020 підтримав, план просив затвердити. При цьому, зазначив, що заставним кредитором затягувалося вирішення питання надання згоди щодо суб`єкта оціночної діяльності для визначення ринкової вартості заставного майна боржника. Відтак, в основу плану реструктуризації покладено висновки щодо оцінки майна боржника, здійсненої на замовлення арбітражного керуючого Косенка С. Г. Приватним підприємством «Експерт-Рівне-Консалтинг».

В свою чергу, представник заставного кредитора в судовому засіданні щодо затвердження плану реструктуризації боргів від 18.12.2020 заперечувала. Звертає увагу суду на приписи п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ відповідно до яких визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. З оцінкою, що покладена в основу плану реструктуризації боргів, не погоджується. Натомість посилається на оцінку, яка замовлена самим заставним кредитором та проведена ТзОВ «Бюро оцінок».

Представник боржника 06.04.2021 подав клопотання в порядку ст. 99 ГПК України в якому просить суд призначити у справі № 903/490/20 судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставити питання, яка ринкова вартість однокімнатної квартири, загальною площею 51,00 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 06.04.2021; призначити у справі № 903/490/20 судову оціночно-земельну експертизу, на вирішення якої поставити питання, яка ринкова вартість земельної ділянки загальною площею 0,1303 га, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Ківерцівський р-н, с. Дерно (кадастровий №:0721882001:01:001:0647) станом на 06.04.2021. Проведення експертизи просить доручити Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (43001, м. Луцьк, вул. Червоного Хреста, 16). Оплату вартості експертизи покласти на боржника Чернету А. П.

В судовому засіданні представник боржника клопотання про призначення судової експертизи підтримав повністю.

Представник заставного кредитора в судовому засідання зазначила, що не заперечує щодо розгляду клопотання по суті у відповідному судовому засіданні, зазначила також, що не заперечує проти призначення судової експертизи для визначення ринкової вартості заставного майна, проте заперечувала щодо запропонованого боржником суб`єкта оціночної діяльності, повідомила суд про те, що у м.Києві знаходиться Науково-дослідний інститут, який також проводить експертизи.

01.03.2021 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» від 25.02.2021 про звернення стягнення на предмет іпотеки. У заяві заставний кредитор просить суд на підставі ст.ст. 2, 121 КУзПБ надати дозвіл звернути стягнення на нерухоме майно боржника згідно з договором іпотеки від 08.08.2008, встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ «Про виконавче провадження». Заява обґрунтована тим, що дія мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, припиняється після спливу 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, якщо господарський суд протягом цього часу не ухвали постанову про визнання боржника банкрутам або постановив ухвалу про затвердження плану реструктуризації. Строк дія мораторію сплив 18.11.2020.

До відповідної заяви долучено докази її надіслання боржнику, керуючому реструктуризацією боргів та кредиторам 25.02.2021.

Ухвалою суду від 02.03.2021 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» від 25.02.2021 про звернення стягнення на предмет іпотеки призначено на 23.03.2021 на 11 год. 30 хв.; запропоновано боржнику - Чернеті А. П. до наступного судового засідання подати суду пояснення/заперечення щодо заяви заставного кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки.

12.03.2021 від боржника надійшов відзив на заяву заставного кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому ОСОБА_1 просить суд застосувати строк позовної давності у відповідності до ст. 267 ЦК України, відмовити в задоволенні відповідної заяви. Боржник обґрунтовує відзив наступним:

1) для звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку, іпотекодержатель звертається до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 3 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку»). Натомість такий спосіб захисту прав іпотекодержателя, як звернення до суду із заявою про надання дозволу на реалізацію предмета іпотеки чинним законодавством не передбачено. Відтак, ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» обрав неналежний спосіб захисту своїх прав. Також заставний кредитор в заяві не зазначив загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті з вартості предмета іпотеки;

2) пред`явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов`язання та зумовлює визначення моменту початку перебігу позовної давності. ВАТ КБ «Надра», пред`явивши в червні 2011 року вимогу про дострокове виконання зобов`язання, кредитор (іпотекодержатель) змінив строк виконання зобов`язання і набув право на задоволення своїх вимог до позичальника (іпотекодавця) за рахунок іпотечного майна. Із зверненням до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості, банк перервав і строк позовної давності у спорі з іпотекодавцем щодо погашення останнім спірної кредитної заборгованості (з 01.06.2011). Іпотекодержатель мав подати позов про звернення стягнення на предмет іпотеки у строк щонайбільше до червня 2014 року (в межах трирічного строку). Відтак, боржник просить суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки;

3) Законом України «Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19» встановлено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 продовжуються строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність), звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника. Відтак, на даний час діє мораторій щодо вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 , в тому числі і щодо забезпеченого кредитора, що виключає можливість звернення стягнення на предмет іпотеки.

4) зважаючи на те, що належний боржнику предмет іпотеки (квартира) переданий в забезпечення зобов`язань останнього за валютним кредитом, є єдиним та постійним житлом боржника, і його площа не перевищує 140 кв.м., то на вказане майно поширюється дія мораторію, встановленого ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що виключає можливість примусового звернення стягнення іпотекодержателем на вказане майно.

В свою чергу, заставний кредитор ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» у письмових поясненнях від 19.03.2021 просить суд задоволити заяву від 25.02.2021 про звернення стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі. З врахуванням отриманого відзиву боржника, заставний кредитор, обґрунтовує свою позицію наступним:

1) КУзПБ є спеціальним законом, норми якого регулюють провадження у справах про банкрутство. З моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Тому, звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про неплатоспроможність боржника;

2) посилання боржника на норми Закону України «Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19» не можна застосовувати до звернення стягнення на предмет іпотеки, адже на дану дію не розповсюджується дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, які визначені в п. 2 ст. 121 КУзПБ. Оскільки після відкриття провадження у справі 21.07.2020, іншої процедури до боржника не застосовано, є всі наявні підстави для задоволення заяви заставного кредитора;

3) твердження боржника, що Товариство мало звернутися до суду саме з позовною заявою, про пропуск строку позовної давності, посилання на норми ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є безпідставним та хибним.

Ухвалою суду від 23.03.2021 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» від 25.02.2021 про звернення стягнення на предмет іпотеки відкладено на 06.04.2021.

В судовому засіданні представник заставного кредитора заяву про звернення стягнення на предмет іпотеки підтримала повністю з підстав, викладених у ній.

Представник боржника щодо задоволення заяви заперечував з підстав, зазначених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, підстави та обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви керуючого реструктуризацією Косенка С. Г. від 02.02.2021 №01-34/40 про затвердження плану реструктуризації боргів боржника - Чернети А. П. Обґрунтовуючи свою позицію суд зазначає:

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ установлено, що протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

Належний боржнику об`єкт нерухомого майна, а саме: однокімнатна квартира заг. площею 51,0 кв. м. за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, с. Дерно, вул. Жовтнева, буд. 24, кв. 1 за договором іпотеки №365 від 08.08.2008, укладеним з ПАТ КБ «Надра», виступає забезпеченням виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №30-Б/6-В від 08.08.2008 в іноземній валюті, укладеним між боржником та ПАТ КБ «Надра» та є єдиним місце проживання боржника, а загальна площа квартири не перевищує встановлений КУзПБ максимальний її розмір (60 кв. м.), що надає право боржнику на реструктуризацію заборгованості з урахуванням особливостей, встановлених приписами п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ.

Відповідною нормою КУзПБ передбачено, що:

Склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.

Визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим пунктом.

Як вбачається із наданого на затвердження суду плану реструктуризації, схваленого зборами кредиторів 01.02.2021 (Т. 4, а. с. 141-147), в основу розрахунку заборгованості, яка має сплачуватися боржником заставному кредитору - ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» покладено вартість заставного майна в розмірі 182 307 грн. 00 коп. за однокімнатну квартиру загальною площею 51, 0 кв. м. за адресою Волинська область, Ківерцівський район, с.Дерно, вул. Жовтнева, буд. 64 кв.1 та земельну ділянку площею 0,1303 га, передану для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0721882001:01:001:0674 за адресою Волинська область, Ківерцівський район, с.Дерно, вул. Жовтнева, буд. 64, кв. 1.

При цьому, до матеріалів справи долучено Звіти про експертну оцінку ПП «Експерт-Рівне-Консалт», яка покладена в основу плану згідно з якими оціночна вартість квартири - 134 200 грн. 00 коп., земельної ділянки - 51 260 грн. 00 коп. (Т. 199-268).

ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» з такою вартістю не погоджується, план реструктуризації боргів не погоджує в тому числі із цієї підстави. До матеріалів справи заставним кредитором долучено Звіт про незалежну оцінку заставного майна, що проведена ТзОВ «БЮРО ОЦІНОК» (Т. 4, а. с. 67-113).Згідно зі звітом вартість заставної квартири - 287 600 грн. 00 коп., земельної ділянки - 62 400 грн. 00 коп.

Крім того, боржник не погоджуючись із оцінкою ТзОВ «БЮРО ОЦІНОК», подав до суду рецензію на звіт, наданий заставним кредитором (Т. 3, а. с. 171-194).

Відтак, суд зазначає, що оцінка заставної квартири згідно зі звітами суб`єктів оціночної діяльності ПП «Експерт-Рівне-Консалт» та ТзОВ «БЮРО ОЦІНОК» відрізняється суттєво (вдвічі), що викликає у суду обґрунтовані сумніви щодо їх правильності. Поряд з цим, розмір ринкової вартості заставного майна боржника має важливе значення для справи, для визначення такої вартості, а відтак і належній оцінці, наданих сторонами звітів, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.

При цьому, суд бере до уваги приписи п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ, якими встановлено, що вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості заставного майна, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в затвердженні запропонованого плану реструктуризації боргів боржника.

Одночасно, суд з врахуванням думки заставного кредитора вважає за доцільне задоволити клопотання боржника від 06.04.2021 та призначити у справі № 903/490/20 судову оціночну експертизу для визначення ринкової вартості заставного майна боржника в порядку ГПК України.

Згідно з ч.1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Отож, боржник у справі про неплатоспроможність фізичної особи має право користуватися процесуальними правами сторони у справі, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до п. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Щодо обставин непогодження сторонами суб`єкта оціночної діяльності, то відповідно до п.3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Враховуючи відповідні приписи ГПК України, відсутність згоди сторін щодо визначення експерта, суд, користуючись правом самостійно визначити експертну установу, вважає за доцільно проведення експертизи у справі доручити Волинській торгово - промисловій палаті (43021 Волинська обл., м.Луцьк, вул. Київський майдан, 7).

Відповідно до п.п. 4,5 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Боржник та заставний кредитор погоджуються щодо доцільності вирішення експертом питання про ринкову вартість заставного майна, відтак, суд погоджується із питаннями, що запропоновані боржником, з яких має бути проведена експертиза, а саме:

1. Яка ринкова вартість однокімнатної квартири загальною площею 51,00 кв. м., що знаходиться за адресою: Волинська обл., Ківерцівського р-ну, с. Дерно, вул. Жовтнева, 64, кв.?

2. Яка ринкова вартість земельної ділянки загальною площею 0,1303 га, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Ківерцівський р-н, с. Дерно (кадастровий №:0721882001:01:001:0647)?

Відповідно до п.п. 3, 4, 5 ст. 100 ГПК України ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з`ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз`яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій.

В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відтак, для проведення відповідної експертизи суд надсилає матеріали справи №903/490/20 до експертної установи. Поряд з цим, експерт, при необхідності, не позбавлений права звернутися до суду щодо формулювання питання, яке потребує з`ясування, та клопотанням дати відповідні роз`яснення щодо поставлених питань.

Суд також звертає увагу експертів та сторін у справі на приписи ст.ст. 102-103 ГПК України відповідно до яких матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання.

При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

У разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

У разі скасування судом ухвали про призначення експертизи призначений судом експерт зобов`язаний негайно повернути суду матеріали та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.

Експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.

У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.

Експерт повинен забезпечити збереження об`єкта експертизи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, підстави та обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» від 25.02.2021 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Обґрунтовуючи свою позицію суд зазначає:

Пунктом 3 частини п`ятої статті 119 КУзПБ встановлено, що в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 від 21.07.2021 в тому числі введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Поняття мораторію на задоволення вимог кредиторів визначено частиною першою статті 41 КУзПБ, що міститься у книзі третій «Банкрутство юридичних осіб» КУзПБ. Однак цей термін також використовується для розкриття суті поняття мораторію на задоволення вимог кредиторів, що вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи чи фізичної особи - підприємця.

Згідно з частиною першою статті 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Строк дії та наслідки введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність визначені статтею 121 КУзПБ як спеціальною нормою, що застосовується у процедурі відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до частини першої статті 121 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться строком на 120 днів з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій стосовно боржника.

Зважаючи на цілі КУзПБ щодо відновлення платоспроможності фізичної особи, завданням мораторію на задоволення вимог кредиторів, що вводиться ухвалою господарського суду про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, є забезпечення збереження майнових активів боржника - фізичної особи з метою подальшого задоволення вимог кредиторів на засадах конкурсу, який би забезпечував максимально можливу ціну предмета продажу на ринку у процедурі реструктуризації боргів боржника або у процедурі погашення боргів боржника, що вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом, як судових процедур, які застосовуються до боржника - фізичної особи (частина друга статті 6 КУзПБ).

Законодавцем передбачено інститут мораторію у справі про банкрутство юридичної особи (неплатоспроможності фізичної особи/фізичної особи - підприємця) як механізм збереження активів боржника задля їх спрямування під час реалізації щодо боржника передбачених статтею 6 КУзПБ судових процедур на погашення конкурсної маси боржника та забезпечення справедливого балансу між інтересами кредиторів і боржника, а також максимального погашення пасиву боржника за рахунок його активів.

Законодавець імперативно визначив наслідки введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність (частина друга статті 121 КУзПБ) та види зобов`язань боржника, на виконання яких мораторій не поширюється (частина третя статті 121 КУзПБ).

Пунктом 2 частини другої статті 121 КУзПБ передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів чи про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж.

Отже, законодавцем визначено одним із наслідків введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність зупинення стягнення з боржника - фізичної особи за всіма виконавчими документами, за винятком випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж. Таке зупинення стягнення за виконавчими документами оформлюється постановою державного (приватного) виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 4 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».

За змістом частини четвертої статті 121 КУзПБ задоволення вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж.

Зазначена норма КУзПБ є спеціальною щодо частини четвертої статті 33 Закону України «Про іпотеку», якою визначено способи звернення стягнення на предмет іпотеки (на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя), та частини сьомої статті 20 Закону України «Про заставу», що передбачає способи звернення стягнення на заставлене майно - за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

У разі відкриття провадження у справі про неплатоспроможність щодо фізичної особи, на рухоме (нерухоме) майно якої звертається стягнення за її зобов`язаннями перед третіми особами, переважному застосуванню підлягають приписи частини четвертої статті 121 КУзПБ щодо задоволення вимог кредиторів (стягувачів) за рахунок заставного майна боржника в межах провадження у справі про неплатоспроможність.

Аналогічного висновку щодо розуміння поняття мораторію у справі про неплатоспроможність фізичної особи зазначено у постанові ВС у складі КГС від 01.10.2020 у справі № 910/17501/19.

Матеріалами справи, а саме Деклараціями про майновий стан боржника за 2016-2019 роки, довідками боржника, Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, звітами керуючого реструктуризацією підтверджено, що. у боржника є нерухоме майно (однокімнатна квартира загальною площею 51, 0 кв. м. за адресою Волинська область, Ківерцівський район, с.Дерно, вул. Жовтнева, буд. 64 кв.1, земельна ділянка площею 0,1303 га, передана для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0721882001:01:001:0674 за адресою Волинська область, Ківерцівський район, с.Дерно, вул. Жовтнева, буд. 64, кв. 1), що належить йому на праві власності та перебуває у заставі ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН».

При цьому, згідно зі звітом керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника ОСОБА_1 за результатами перевірки інформації, поданої ОСОБА_1 в деклараціях про майновий стан за 2017-2109 роки, керуючим реструктуризацією не виявлено надання боржником недостовірної або неповної інформації.

Підстави включення до реєстру вимог кредиторів ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», як заставного кредитора, зазначені в ухвалі суду від 29.09.2020. Відповідні вимоги обґрунтовані наявністю зобов`язань за кредитним договором №30-Б/6-В від 08.08.2008 в іноземній валюті, що укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 .

Згідно з відповідним кредитним договором цільове використання кредиту: проведення розрахунків по договору купівлі-продажу від 08.08.2008 згідно якого позичальник придбає у власність нерухоме майно: житловий будинок та земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , квартира загальною площею 51, 0 кв.м. та земельна ділянка площею 0,1303 га (Т. 1, а. с. 10-12).

Поряд з цим, 08.08.2008 між кредитором (іпотекодержатель) та позичальником (іпотекодавець) з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором укладеного договір іпотеки, предметом якого є однокімнатна квартира АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,1303 га, передана для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в с.Дерно, Ківерцівський район Волинської області (Т. 1, а. с. 13-14).

Відтак, зобов`язання боржника виникли за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири (житловий будинок) та земельною ділянкою під ним, що є єдиним місце проживання боржника, площа квартири 51,0 кв.м.

Заставний кредитор ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» просить суд надати йому дозвіл звернути стягнення на нерухоме майно згідно з договором іпотеки від 08.08.2008, що належить боржнику Чернеті А. П., а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,1303 га, передана для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 0721882001:01:001:0674, що розташована в с.Дерно, Ківерцівський район, Волинська область; встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ «Про виконавче провадження». Свою позицію обґрунтовує в тому числі закінченням мораторію, що встановлений ухвалою суду від 21.01.2020, в силу приписів п. 5 ст. 121 КУзПБ у зв`язку зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ, який введено в дію 21.10.2019, встановлено, що ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 28, ст. 940; 2015 р., № 43, ст. 386) втрачає чинність через вісімнадцять місяців з дня введення в дію цього Кодексу.

Станом на 06.04.2021 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є чинним та застосованим поряд з приписами КУзПБ.

Відтак, ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» встановлено, що протягом його дії не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об`єктів житлового фонду, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення виконання зобов`язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника за умови, що у позичальника у власності немає іншого нерухомого житлового майна або таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника у власності немає іншого нерухомого житлового майна; загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 140 квадратних метрів для квартири.

Суд зазначає, що відповідні приписи чинного законодавства повинні враховуватися поряд з нормами КУзПБ у провадженнях справ про неплатоспроможність фізичних осіб.

Належний боржнику предмет іпотеки, на який заставний кредитор просить суд дозволити звернути стягнення, переданий в забезпечення зобов`язань боржника за валютним кредитом, є єдиним постійним місцем проживання боржника, площа квартири не перевищує 140 кв.м., у боржника у власності немає іншого нерухомого житлового майна.

Отже, станом на день постановлення відповідної ухвали встановлено мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.

Відтак, поряд з мораторієм, який був встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та припинений в силу п. 5 ст. 121 КУзПБ у зв`язку зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі, встановлено мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, який є чинним на сьогодні.

Такі обставини є самостійними та достатніми для залишення заяви заставного кредитора без задоволення. Відтак, суд не надає оцінку клопотанню боржника про застосування строків позовної давності щодо звернення з відповідно. заявою ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», іншим доводам сторін.

Керуючись ст. ст. 2, 121, 124, 126, п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», ст.ст. 99-103, 233-235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви керуючого реструктуризацією Косенка С. Г. від 02.02.2021 №01-34/40 про затвердження плану реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 відмовити.

2. У затвердженні плану реструктуризації боргів боржника відмовити.

3. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» від 25.02.2021 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

4. Призначити у справі №903/490/20 оціночну експертизу, проведення якої доручити Волинській торгово - промисловій палаті (43021 Волинська обл., м.Луцьк, вул.Київський майдан, 7).

4.1 На вирішення експертизи поставити наступні питання:

Яка ринкова вартість однокімнатної квартири загальною площею 51,00 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .?

Яка ринкова вартість земельної ділянки загальною площею 0,1303 га, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Ківерцівський р-н, с. Дерно (кадастровий №:0721882001:01:001:0647)?

5. Витрати на проведення експертизи покласти на боржника у справі - фізичну особу ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

6. Зобов`язати Чернету Андрія Павловича, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 забезпечити оплату експертизи.

7. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. 256, ст. 257 ГПК України, ст. 9 КУзПБ.

Повний текст ухвали складено 06.04.2021

Суддя М. С. Шум