Ухвала суду № 96102691, 07.04.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/633/21

Провадження № 1-кп/185/329/21

У Х В А Л А

07 квітня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого - судді Мицака М.С.,

за участю секретаря - Пожидаєвої Л.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019040000000112 від 06 лютого 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України,

за участю:

прокурора - Лавровича А.І.,

потерпілої - ОСОБА_6 ,

представника потерпілої - Блізнової М.А.,

захисників - адвокатів Стасенко Д.С.,

Мерешка М.Л., Дячкіна О.П.,

захисника (в режимі вкз.) - адвоката Шклярука Д.С.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , який спливає 11.04.2021 р..

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 прокурор зазначив, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна, внаслідок чого обвинувачений може ухилитись від суду. Так, обвинувачений систематично змінював місце свого проживання, постійного місця проживання не має. Також зазначив, що обвинувачений може незаконно впливати на учасників даного кримінального провадження, зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 у повній мірі володіє інформацією щодо всіх скоєних ним злочинів, чим може скористатись, пообіцявши потерпілим відшкодувати завдану майнову шкоду в обмін на їх відмову в участі у судовому розгляді. Окрім того, зазначив про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення. Вік та стан здоров`я не перешкоджають триманню обвинуваченого під вартою. На даний час вищезазначені ризики, на думку прокурора, продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_1 в питанні запобіжного заходу покладався на розсуд суду.

Захисник - адвокат Стасенко Д.С. в судовому засіданні висловила заперечення проти клопотання прокурора, з огляду на питання підсудності провадження.

Стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 прокурор зазначив, що остання обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності, за яке передбачено суворе покарання. Також зазначив, що обвинувачена може незаконно впливати на учасників даного кримінального провадження, зокрема, обвинувачена ОСОБА_3 у повній мірі володіє інформацією щодо всіх скоєних нею злочинів, чим може скористатись, пообіцявши потерпілим відшкодувати завдану майнову шкоду в обмін на їх відмову в участі у судовому розгляді. Також обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується. На даний час вищезазначені ризики, на думку прокурора, продовжують існувати, тому з метою їх запобігання, досягнення дієвості даного кримінального провадження необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачена ОСОБА_3 зазначила, що з клопотанням вона не погоджується, просила змінити запобіжний захід на домашній арешт. Своє клопотання мотивує тим, що необхідно розглянути питання можливого застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів щодо неї. Вважає, що зазначені прокурором ризики не обґрунтовані, а лише висловлено припущення. Також на території ДУВП-4 виявлений вірус COVID-19 в 6-х осіб, з яких один випадок летальний. Не застосовуються протиепідеміологічні та карантинні заходи, а належна медична допомога взагалі відсутня. Не проводиться тестування осіб, які вперше розміщуються в установі. Внаслідок викладеного вона побоюється заразитись вірусом COVID-19 та просить застосувати цілодобовий домашній арешт за місцем реєстрації. Уточнила, що з 2015 року за місцем реєстрації не проживала, однак, її мати не заперечує щодо її проживання в її житлі.

Захисник адвокат Мерешко М.Л. в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував, зокрема, зазначив, що підзахисна не може впливати на експертів та спеціалістів, свідків і потерпілих. Вважав за доцільним змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Стосовно обвинуваченої ОСОБА_2 прокурор зазначив, що остання обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна. Невідворотність покарання за злочини вже сама по собі є підставою та мотивом для обвинуваченої переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також зазначив, що обвинувачена може незаконно впливати на учасників даного кримінального провадження, зокрема, обвинувачена ОСОБА_2 у повній мірі володіє інформацією щодо всіх скоєних нею злочинів, чим може скористатись, пообіцявши потерпілим відшкодувати завдану майнову шкоду в обмін на їх відмову в участі у судовому розгляді. Також може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому обвинувачується.

Обвинувачена заперечила проти клопотання. Зазначила, що всі докази зібрано, всі особи допитані, тому вона впливати ні на кого не може. Також заявила клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, посилаючись на ту обставину, що на території ДУВП-4 виявлений вірус COVID-19 в 6-х осіб, з яких один випадок летальний. Не застосовуються протиепідеміологічні та карантинні заходи, а належна медична допомога взагалі відсутня. Не проводиться тестування осіб, які вперше розміщуються в установі. Внаслідок викладеного вона побоюється заразитись вірусом COVID-19.

Захисник Стасенко Д.С. проти задоволення клопотання заперечувала, вказавши, що місце реєстрації відмінне від місця фактичного проживання обвинуваченої, а чинним законодавством не заборонено мати кілька місць проживання, також її підзахисна не може впливати на експертів, спеціалістів, інших учасників, бо експертизи вже проведені. Просила обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, також зазначила про надто великий розмір застави.

Потерпіла та її представник підтримали прокурора.

З`ясувавши думку сторін, вивчивши наявні матеріали, суд приходить до наступного висновку.

У ст. 178 КПК України передбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Так, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , спливає 11 квітня 2021 року.

Як встановлено, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна, він не працює, дітей не має, місце реєстрації та місце проживання не співпадали, тобто в нього відсутні міцні соціальні зв`язки, з огляду на обвинувачення змінював своє місце проживання, що свідчить про наявність ризику залишення ним свого місця проживання (у випадку застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна, вона не працює, місце проживання та місце реєстрації різні. З обвинувального акту слідує, що обвинувачена змінювала своє місце проживання, що свідчить про наявність ризику залишення нею свого місця проживання (у випадку застосування щодо неї більш м`якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду. Так, чинним законодавством не заборонено мати кілька місць проживання, однак, факт проживання за різними адресами разом з тяжкістю пред`явленого обвинувачення свідчать саме про наявність ризику ухилення від суду.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна, вона не працює, не заміжня, тобто в неї відсутні міцні соціальні зв`язки, змінювала своє місце проживання, що свідчить про наявність ризику залишення нею свого місця проживання (у випадку застосування щодо неї більш м`якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду.

Так, згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованому злочині. Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування».

Також має місце ризик можливості впливу обвинувачених на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, так як станом на 07.04.2021 року кримінальне провадження не призначене до судового розгляду, відповідно, жодні потерпілі або свідки у даному кримінальному провадженні не допитані. З огляду на наявність їх анкетних даних в матеріалах кримінального провадження, в обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 буде об`єктивна можливість впливати на них, бо суд досліджує безпосередньо покази вказаних осіб, а не покази, отримані органом досудового розслідування. У той же час ризики впливу на експертів, спеціалістів та інших співучасників є надуманими та не знаходять свого раціонального підтвердження.

Що стосується ризиків вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то даний ризик не знайшов свого підтвердження, а стороною обвинувачення не було наведено достатніх підстав його існування.

Стосовно доводів обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про ризик зараження COVID-19, то суд враховує, що постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" протиепідомічні заходи встановлено на всій території України. Даний нормативний акт не перешкоджає триманню обвинувачених під вартою. Щодо доводів обвинувачених про порушення протиепідемічних заходів суд вважає необхідним довести цю інформацію до керівника установи виконання покарань.

Також суд звертає увагу на те, що дане кримінальне провадження на час розгляду клопотань надійшло з ВС, який відмовив у направленні обвинувального акту до іншого суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дані про особи обвинувачених, дані про можливість ухилення від суду та впливу на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні разом з тяжкістю пред`явленого обвинувачення свідчать на користь позиції сторони обвинувачення.

Під час розгляду клопотання не надано доказів неможливості тримання обвинувачених під вартою або потреби в негайному наданні медичної допомоги і неможливості її забезпечення в умовах тримання під вартою.

Альтернативні запобіжні заходи не попередять вказані ризики. Крім того, альтернативою є можливість внесення застави, розмір якої суд встановлює, враховуючи обставини пред`явленого обвинувачення щодо ролі, розміру збитків, які інкримінуються ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ..

Доводи захисту про необхідність застосування більш м`якого запобіжного заходу є безпідставними, бо більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на даній стадії судового провадження не забезпечить встановлені ризики, тому з метою запобігання їм суд вважає за необхідне на даній стадії кримінального провадженняі продовжити обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи питання щодо розміру застави, щодо обвинувачених суд окрім зазначеного вище приймає до уваги майновий стан кожного та положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, у зв`язку з чим вважає можливим визначити розмір застави:

- ОСОБА_1 в розмірі 900 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб;

- ОСОБА_2 - в розмірі 180 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб;

- ОСОБА_3 - в розмірі 135 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 183, 314-315, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 червня 2021 року, 06.48 год..

Розмір застави визначити в сумі 2 043 000 (два мільйони сорок три тисячі) гривень.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_1 покласти обов`язки, раніше визначені ухвалою суду від 12.02.2021 року.

У клопотанні ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 червня 2021 року, 06.48 год..

Розмір застави визначити в сумі 408 600 (чотириста вісім тисяч шістсот) гривень.

У разі внесення застави на обвинувачену ОСОБА_2 покласти обов`язки, раніше визначені ухвалою суду від 12.02.2021 року.

У клопотанні ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 червня 2021 року, 06.55 год..

Розмір застави визначити в сумі 306 450 (триста шість тисяч чотириста пятдесят) гривень.

У разі внесення застави на обвинувачену ОСОБА_3 покласти обов`язки, раніше визначені ухвалою суду від 12.02.2021 року.

Строк дії ухвали закінчується 06 червня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для осіб, які перебувають під вартою, - протягом того же строку з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: М. С. Мицак