Постанова № 9610121, 26.04.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

26.04.2010 р. Справа № 2а-1784/10/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, пр. Леніна, 93, м. Миколаїв, 54017

до Фермерського господарства (ФГ) "Михайлівське", вул. Щорса, 53-А, с.Троїцьке, Новоодеський район, Миколаївська область, 56610,

про стягнення страхових внесків

Головуючий суддя Середа О. Ф.

секретар судового засідання Колеснікова О.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Костирко О.С.

відповідач у судове засідання не зявився.

Миколаївським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності предявлено позов до ФГ "Михайлівське" про стягнення страхових внесків в сумі 720 грн. 80 коп.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач, повідомлений належним чином, у судове засідання не зявився, належним йому правом відповідно зі ст. 49, 51 КАС України, не скористався, у судове засідання без поважних причин не зявився, письмові заперечення проти позову та докази, які у нього є суду не надав.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважного представника відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд, -

встановив:

Відповідно до ст.2 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням ” (далі Закон № 2240) відповідач є страхувальником на загальнообовязкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно з п.2 ч.2 ст.27 Закону № 2240 страхувальник (роботодавець) зобовязаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ст.23 Закону № 2240 страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Днем сплати страхових внесків вважається день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 Закону № 2240.

Станом на 24.03.2010 р. відповідач має прострочену заборгованість по страхових внесках у сумі 720 грн. 80 коп., яка самостійно узгоджена відповідачем у звіті Ф4- ФССзТВП за 2009 р. (а.с. 5).

До теперішнього часу відповідач у добровільному порядку суму заборгованості до Фонду не перерахував.

Відповідач позовні вимоги та стягувану суму не заперечив.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 94, 128, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Михайлівське" (вул. Щорса, 53-А, с.Троїцьке, Новоодеський район, Миколаївська область, 56610, ідентифікаційний код 13871736) на користь держави, в особі Миколаївського обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (м. Миколаїв пр. Леніна 93, код ЄДРПОУ 20866865, р/р 37170002000355, банк ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013) заборгованість у сумі 720 грн. 80коп. (сімсот двадцять гривень 80 копійок).

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Головуючий суддя О.Ф. Середа