Рішення № 96099847, 26.03.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/2995/20

Провадження № 2/636/543/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Оболєнської С.А.,

за участю секретаря судового засідання - Гамоліної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «Харківський підшипниковий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини доходів та моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до ПАТ «Харківський підшипниковий завод», в якому, з урахування зменшених позовних вимог, просила суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» заборгованість по заробітній платі у розмірі 34282 грн 53 коп., без вирахування з цієї суми податків та обов`язкових платежів при її виплаті.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач працює на підприємстві з 21.11.2006 року. Підприємство не виплачує позивачу заробітну плату вчасно, внаслідок чого має перед позивачем заборгованість з заробітної плати у вказаному вище розмірі. Станом на час звернення до суду з цим позовом відповідач свої обов`язки з виплати заробітної плати не виконав, у зв`язку з чим позивач просив суд позов задовольнити.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 25.08.2020 року справа прийнята до розгляду та провадження у ній відкрито, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача адвокат Биченко А.О. в поданій через канцелярію суду заяві просив розглядати справу за його відсутності і відсутності позивача, зменшити розмір позовних вимог та просив позовні вимоги задовольнити в розмірі 21815,77 грн., не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, електронною поштою на адресу суду в черговий раз подав заяву, в якій просить відкласти розгляд справи на іншу дату, посилаючись на неможливість забезпечити участь в судовому засіданні їх представника, дану причину суд вважає не поважною, оскільки підприємство могло б забезпечити явку представника підприємства в судове засідання або ж надати відзив на позов. Також у відповідності до вимог ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на ПАТ «Харківський підшипниковий завод» з 21.11.2006 року травильником 4 розряду, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці»).

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективним органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Аналогічне положення закріплене у ст. 24 Закону України "Про оплату праці".

Частиною 2 статті 233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З огляду на викладене суд вважає, що сума заборгованості з заробітної плати, невиплаченої вчасно позивачеві, підлягає стягненню з відповідача.

Всупереч вимогам ч. 6 ст. 84 ЦПК України відповідач не надав витребуваний ухвалою суду від 23.09.2020 розрахунок заборгованості позивача та інформацію про роботу позивача.

Відповідачем неодноразово подавались клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити участь в судовому засіданні представника через продовження в Україні карантинних заходів та хвороби представника, які суд вважає необґрунтованими, оскільки наразі жодних обмежень транспортного сполучення органами державної та місцевих влад не встановлено, підприємства й установи працюють у звичайному режимі, жодних підстав, які унеможливлюють явку представника юридичної особи в судове засіданні суд не вбачає. Підприємство могло б забезпечити явку іншого свого представника в судове засідання в режимі відеоконференції без прибуття до зали суду або, якщо відповідач має якісь заперечення щодо позовних вимог, надати відзив на позов, на подання якого просив додатковий час у клопотанні.

Згідно з ч. 10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

На підставі ч. 10 ст. 84 ЦПК України суд здійснює розгляд справи за наявними в ній доказами.

З довідки про доходи від 15.03.2021 року №198/83-6-22 вбачається, що відповідач нарахував позивачу заробітну плату за період з вересня 2020 року по січень 2021 року в загальному розмірі 33338,53 грн. З вказаного розрахунку також вбачається, що загальна сума доходу з вересня 2020 року по січень 2021 року становить 27337,60 грн.

З листа ГУ Держпраці у Харківській області Управління з питань праці від 17.03.2021 року №КОЛ-100/02.02/12-08/2731 вбачається, що згідно наданої адміністрацією підприємства ПАТ «Харківський підшипниковий завод» довідки від 10.03.2021 року №185/83-6-22 стосовно роботи ОСОБА_1 на даному підприємстві із зазначення спеціальності, кваліфікації, посади часу роботи і розміру заробітної плати станом на 09.03.2021 року має місце заборгованість із виплати заробітної плати перед ОСОБА_1 в загальному розмір 21815,77 грн. за період з вересня 2020 року по січень 2021 року.

Таким чином, оскільки відповідач порушив право відповідача на отримання заробітної плати, має заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про розподіл судових витрат з урахуванням витрат на правову допомогу суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

До матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги від 28.07.2020, укладений між адвокатом Биченком А.О. та ОСОБА_1 , з додатковою угодою № 1 від 28.07.2020, в якій визначена вартість години роботи адвоката, акт № 1 до договору від 17.08.2020, ордер, квитанцію серії АБ № 17/08/20/1 від 17.08.2020, які є належними та допустимими доказами здійснених витрат, тому в цій частині суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 1500 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 280-283, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини доходів та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 21815 (двадцять одна тисяча вісімсот п`ятнадцять) грн 77 коп. без вирахування з цієї суми податків та обов`язкових платежів при її виплаті, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» на користь держави суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення про стягнення заробітної плати в частині виплати за один місяць підлягає до негайного виконання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариства «Харківський підшипниковий завод» 61089, Україна, м. Харків, пр. Індустріальний, буд. 3, ЄДРПОУ 05808853.

Суддя: С.А. Оболєнська