Ухвала суду № 96098465, 07.04.2021, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/386/21

Провадження № 2/193/303/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 квітня 2021 року смт. Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинець О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства "Вдале" про визнання нечинного правочину недійсним,

В С Т А Н О В И В:

05.04.2021 позивач ОСОБА_1 звернулась до Софіївського районного суду з цивільним позовом до відповідача СФГ "Вдале", згідно з яким просила ухвалити судове рішення про визнання недійсним нечинного договору оренди земельної ділянки, загальною площею 7,8900 га, укладеного між ОСОБА_2 та СФГ "Вдале" 25.12.2017, та витребувати з чужого незаконного володіння відповідача та повернути позивачці, як власниці, 1/8 частки земельної ділянки переданої в оренду, яку вона успадкувала в такій частці, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2021 матеріали цивільної справи передані на розгляд судді Томинцю О.В.

Ознайомившись з матеріалами позову, встановлено, що його подано без додержання вимог встановлених ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки позивачем не додано до позову документів, які підтверджують сплату судового збору при пред`явленні нею всіх позовних вимог.

Так, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з роз`ясненнями, які викладені в п.10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року подані до суду позовні заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Так, позивачем у своєму позові зазначено одну вимогу немайнового характеру (визнання нечинного договору оренди земельної ділянки недійсним), за пред`явлення якої позивачем вірно сплачено судовий збір у розмірі 908 грн., так і одну вимогу майнового характеру (повернення їй 1/8 земельної ділянки), за подання якої до суду позивач судовий збір не сплатила.

Відповідно до вимог ч. 1 та пп.1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 ставки від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.м.д.п.о.) у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно вимог п. 1 та п. 2 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування (зобов`язання повернути) ціна позову визначається вартістю майна.

Всупереч положенням п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач заявляючи одну самостійну вимогу майнового характеру ціну позову все ж не вказала.

Між тим, як видно з доданого до позову Витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, яка є предметом спору, вартість земельної ділянки, площею 7,89 га з кадастровим №1225284100:01:003:0100, складає 240 353,56 грн..

Відтак, ціна позову, з врахуванням вартості вказаної земельної ділянки, та належності їй лише 1/8 частини зазначеної ділянки, повинна становити 30 044,20 грн., тому з врахуванням положень п п.1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання такої вимоги майнового характеру позивачеві необхідно доплатити судовий збір у розмірі 908 грн. (30 044,20 х 1% = 300,44 < 0,4 ставки п.м.д.п.о.).

Або ж, у разі наявності у позивача підстав для звільнення його від сплати судового збору, останньому необхідно зазначити докази, які свідчать про ці обставини та заявити відповідне клопотання.

Крім того, згідно позовної заяви позивач зазначає, що належна їй земельна ділянка знаходиться на території Девладівської сільської ради, однак відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІ-ДП №108185 від 06.12.2001 року, зазначена земельна ділянка перебуває на території Мар`є-Дмитрівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області.

Згідно вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 175 та 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів.

Керуючись ч. 1, 2 ст. 185, ст. 260 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства "Вдале" про визнання нечинного правочину недійсним, залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність на протязі десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки свого позову. Інакше позовна заява вважатиметься не поданою і буде йому повернута.

Ухвала суду в частині визначення розміру судових витрат (судового збору) може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Томинець