Вирок № 96097366, 07.04.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/3577/21

пр. № 1-кп/759/798/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Косик Л.Г.,

секретар судового засідання Крічфалушій М.І.,

номер кримінального провадження 12021100080000286, внесеного 08 лютого 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, яка зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , офіційно не працює, з середньою спеціальною освітою, незаміжня, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судима: 1) вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2016 року за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, 70 КК України на 4 роки позбавлення волі; 2) вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування основного покоарання з випробуванням строком на 1 рік,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Мороза М.Ю., обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 08.02.2021 приблизно о 18 год. 00 хв., знаходячись в приміщенні магазину "Reserved", що розташований за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6Д в приміщенні ТРЦ "Lavina" таємно, повторно викрала чуже майно, що належить ДП "ЛПП України" АТ "ЛПП" (код за ЄДРПОУ 32435513), на суму 1917 грн. 60 коп. (без ПДВ).

З метою виконання свого злочинного умислу, спрямованого на повторне таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1 , продовжуючи знаходитись в приміщенні торговельного залу вказаного магазину, вважаючи, що за її діями ніхто з оточуючих не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, взяла з торгівельних полиць чуже майно, яке належить ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП", а саме: дві жіночі сумки, загальною вартістю 958 грн. 40 коп. (без ПДВ) та жіночу куртку вартістю 959 грн. 20 коп., які в подальшому заховала до своєї особистої сумки, з якою знаходилась у магазині.

В подальшому, маючи намір повторно таємно викрасти вказаний товар, ОСОБА_1 пройшла повз каси магазину та вийшла з ТРЦ "Lavina", таким чином отримавши можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд. Однак в подальшому була викрита та затримана працівниками поліції.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнала повністю, щиро розкаялась, підтвердила обставини вчинення нею злочину, зазначивши час, місце, спосіб і мету вчинення. Зокрема, вона пояснила, що 08 лютого 2021 року близько 18 год 00 хв., вона знаходилась в приміщенні магазину "Reserved", що розташований за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6Д в приміщенні ТРЦ "Lavina", знаходячись в приміщенні торговельного залу взяла з торгівельних полиць дві жіночі сумки та жіночу куртку, які в подальшому заховала до своєї особистої сумки, з якою знаходилась у магазині. В подальшому, пройшла повз каси магазину та вийшла з ТРЦ "Lavina". Однак в подальшому була викрита та затримана працівниками поліції.

Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченої, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують її особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Отже, суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченї, доходить висновку, що вина обвинуваченї ОСОБА_1 у вчиненні повторного таємного викрадення чужого майна на суму 1917 грн. 60 коп. доведена повністю.

Дії обвинуваченої підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України як повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиа, яка обтяжує покарання обвинуваченої, є рецидив злочину.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином; обставину, яка пом`якшує її покарання, та обставина, яка обтяжує його, дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона має постійне місце проживання та реєстрації, має середню освіту, офіційно не працює, незаміжня. Крім того, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи судимою за вчинення умисного злочину проти власності, на шлях виправлення не стала, вчинивши аналогічний злочин під час іспитового строку через незначний проміжок часу після ухвалення вироку, що на думку суду, свідчить про його стійку антисоціальну поведінку.

З огляду на викладене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами можливо тільки в умовах ізоляції обвинуваченої від суспільства і тому обирає покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, встановленої для даного виду покарання, не вбачаючи підстав для можливості його виправлення без реального відбування покарання або застосування більш м`якого виду покарання.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинила злочин в період іспитового строку, остаточне покарання необхідно призначити на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2020 року та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяця.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_1 у строк відбуття покарання, строк її попереднього ув`язнення з 08 по 10 лютого 2021 року.

До набрання вироком законної сили, залишити запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді цілодобового домашньоо арешту без змін.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту її фактичного затримання.

Речові докази по справі: дві жіночі сумки та жіночу куртку - залишити повернути ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" за належністю; CD-R диск з фрагментами відеозапису від 08.02.2021 - залитиши в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя: Л.Г. Косик