Рішення № 96097199, 23.03.2021, Оболонський районний суд міста Києва

23.03.2021 Справа № 756/11124/20

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

________________

Унікальний №756/11124/21

Провадження №2/756/1540/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.

за участю секретаря П`яла Ю.Б.

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому зазначив, що 15.12.2017 між позивачем та ДП «Коніка Мінолта Україна» укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 .

14.12.2018 по просп. С.Бандери, 6 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого транспортного засобу «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Кіа» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_1 визнав свою вину у скоєнні ДТП.

ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» здійснило виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи у розмірі 41 458,18 грн. та з урахуванням того, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта», страховик відповідача сплатив на користь ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» страхове відшкодування у розмірі 28 560,25 грн.

Посилаючись на зазначене, а також враховуючи те, що страховик відповідача відшкодував позивачу страхове відшкодування в межах встановленого ліміту відповідальності, просив стягнути з ОСОБА_1 різницю між фактичною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням у розмірі 12 897,93 грн., а також суму сплаченого судового збору.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18.09.2020 у вказаній справі відкрито спрощене позовне провадження.

У судове засідання представник позивача ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві міститься вимога про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав того, що позов є безпідставним та необґрунтованим, вказуючи на те, що його цивільно-правова відповідальність як власника наземного транспортного засобу застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» з лімітом відповідальності у 50 000,00 грн., тому загальна сума відшкодування у розмірі 41 458,18 грн. повністю покривається застрахованою сумою.

Представник третьої особи ПАТ «НАСК «Оранта» у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи судом повідомлявся.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

Як убачається з матеріалів справи, 15.12.2017 між позивачем ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ДП «Коніка Мінолта Україна» укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серія АМ №120414, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 18-25).

Автомобіль «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 належить ДП «Коніка Мінолта Україна», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 12).

У відповідності до Довіреності, виданої 01.01.2018, ДП «Коніка Мінолта Україна» уповноважило ОСОБА_2 керувати автомобілем «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 13).

14.12.2018 по просп. С.Бандери, 6 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого транспортного засобу «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Кіа» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, про що було складено відповідний європротокол (а.с. 14).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ОСОБА_1 є власником автомобіля «Кіа» д.н.з. НОМЕР_5 (а.с. 24-25).

Відповідно до Ремонтної калькуляції №UA20181214 від 18.12.2018 вартість ремонту транспортного засобу «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 становить 41 458,18 грн. (а.с. 78-80).

Страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором (п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України).

На підставі Страхового акту №UA2018121400037/L18/01 від 14.01.2019, Страхового акту №UA2018121400037/L18/02 від 31.01.2019, а також Розрахунків страхового відшкодування до вказаних страхових актів позивач виплатив суму страхового відшкодування у розмірі 41 458,18 грн. на користь ДП «Коніка Мінолта Україна», що підтверджується платіжним дорученням №24833 від 14.01.2019 та платіжним дорученням №25696 від 31.01.2019 (а.с. 36-39).

04.03.2019 позивач звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» із вимогою в порядку суборгації №139/2019 на суму 41 458,18 грн., внаслідок чого страховик відповідача відшкодував на користь ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» страхове відшкодування у розмірі 28 560,25 грн. (а.с. 81).

05.08.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію про відшкодування шкоди у порядку регресу, у якому міститься вимога сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням у розмірі 12 897,39 грн. (а.с. 40).

На дату звернення із позовом до суду вказана сума відповідачем ОСОБА_1 відшкодована не була.

За приписами ст. 979 ЦК України договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Судом встановлено, що сторонами Договору добровільного страхування наземного транспорту серія АМ №120414 було погоджено, що при пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового випадку вартість відновлювального ремонту встановлюється на основі рахунку СТО, в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт на підставі рахунку СТО. Таким чином, загальний розмір страхового відшкодування по вищевказаному страховому випадку склав 41 458, 18 грн.

За приписами ст. 993 ЦК України, а також ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Судом також встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта», яка на підставі ст. 22 та 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодувало на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 28 560,25 грн., застосувавши при розрахунку коефіцієнт фізичного зносу.

Положеннями ч. 1 ст. 988 ЦК України встановлено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно із ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказано, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов`язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 за №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» у п. 9 роз`яснено, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 02.12.2015 за №6-691цс15.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 , який є винуватцем ДТП, різниці між фактичною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 81, 82, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ 20782312) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ), третя особа: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити;

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ 20782312) шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 12 897,93 грн.;

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ 20782312) судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повне текст судового рішення складено 23.03.2021

Суддя О.В. Диба