Рішення № 96096868, 01.02.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/632/20

Провадження № 2-а/752/85/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 лютого 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Київській області (інспектор поліції 2 роти, 1 батальйону рядовий поліції Толяроський Дмитро Іванович) про визнання протиправними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

у січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Київській області, рядового поліції Толяроського Д.І. про визнання протиправними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просив суд:

- скасувати протиправну постанову інспектора поліції 2 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Біла Церква в Київській області рядового поліції Толяровського Д.І. серії ЕАК № 1936439 від 04.01.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.;

- провадження у справі - закрити.

Свої вимоги мотивував тим, що 04.01.25020 року об 11 год. 50 хв. 31 сек., керуючи транспортним засобом марки «Scoda Octavia» номерний знак НОМЕР_1 на а/д Київ-Одеса М05, був зупинений інспектором поліції Толяровським Д.І. по причині не ввімкнення ближнього світла фар чи денних ходових вогнів поза населеним пунктом, котрим, в подальшому, було винесено постанову серії ЕАК № 1936439 від 04.01.2020 року про притягнення його да адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення п. 9.8 ПДР України.

Проте, вважає, що ПДР не порушував, умислу на це не мав, керував автомобілем, технічний стан якого перед виїздом перевірив, в момент гальмування перед КП «Біла Церква», що вимагалось дорожніми знаками про зменшення швидкості руху, на панелі приборів авто ввімкнувся знак помилки, проте, він продовжив рух з дотриманням ПДР, однак, був зупинений працівником поліції, котрий без будь-яких дотримання вимог законодавства, без оцінки доказів та його пояснень, склав оскаржувану постанову, копію якої йому не видав, а отримання оскаржуваної постанови мало місце лише після того, як він викликав наряд поліції за номером 102.

Крім того, вказав, що диспозиція ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає притягнення до відповідальності водіїв транспортних засобів за порушення правил користування попереджувальними сигналами саме на початку руху чи зміні його напрямку, а тому відповідач мав притягнути його до відповідальності за ст. 125 КУпАП, отже, відповідач невірно кваліфікував його дії.

Ухвалою від 17.01.2020 року справу залишено без руху (а.с. 8).

Ухвалою судді від 10.02.2020 року відкрито провадження у справі з розглядом у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, на 22.04.2020 року (а.с. 15-16).

Ухвалою від 22.04.2020 року розгляд справи відкладено на 02.09.2020 року (а.с. 28).

Ухвалою від 02.09.2020 року розгляд справи відкладено на 01.02.2021 року (а.с. 50).

Від інспектора поліції 2 роти, 1 батальйону рядовий поліції Толяроського Д.І. надійшов відзив на позов, в якому останній просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі за його безпідставністю та недоведеністю (а.с. 22-25).

Позивач надав відповідь на відзив, в якій просив позов задовольнити, виходячи з обставин, викладених в ній та позовній заяві.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ст. 252 КАС України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За п. 1.3. ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

04.01.2020 року інспектором поліції Толяровським Д.І. винесено постанову серії ЕАК № 1936439 від 04.01.2020 року, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. за порушення п. 9.8 ПДР України: з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар, оскільки останній 04.01.2020 року об 11:50:31 (Церква М05 78) керував ТЗ без ввімкнених ходових вогнів поза населеним пунктом.

Оскаржуваною постановою відповідач притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідальність за якою настає у випадку порушення водієм користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до п. 9.8. розділу 9 ПДР під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу ближнє світло фар.

Згідно з п. 1.10 ПДР денні ходові вогні - це зовнішні світлові прилади білого кольору, передбачені конструкцією транспортного засобу, установлені спереду транспортного засобу і призначені для покращення видимості транспортного засобу під час його руху у світлий час доби.

Тобто, з наведеного вбачається, що для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП необхідно встановити у діях особи склад адміністративного правопорушення, зокрема, його об`єктивну сторону. У цьому зв`язку порушення водієм при початку руху чи зміні його напрямку правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами є обов`язковою умовою для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки (ч. 2 ст. 122 КУпАП).

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Проте, доказів щодо початку руху чи зміні його напрямку позивачем з порушенням правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними, матеріали справи не містять.

Крім того, системний аналіз вказаних норм, на переконання суду, дає підстави для висновку про те, що вимога п. 9.8 ПДР про ввімкнення у період з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних засобах під час руху поза населеними пунктами ходових вогнів або ближнього світла фар стосується вимог ПДР щодо попереджувальних сигналів.

Разом з тим, диспозиція ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами саме при початку руху чи зміні його напрямку, чого у оскаржуваній постанові відповідачем не зафіксовано та інспектором не встановлено.

Відтак, правопорушення, яке зафіксоване інспектором в оскаржуваній постанові, а саме: рух позивача на транспортному засобі без ввімкнених денних ходових вогнів поза межами населеного пункту, не може бути кваліфіковане за ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки така відповідальність передбачена ст. 125 КУпАП, а тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 72 та ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Отже, встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідачем невірно кваліфіковано правопорушення ПДР за ч. 2 ст. 122 КУпАП, відтак позивач не може нести відповідальність за правопорушення, що йому інкриміноване відповідачем.

Таким чином, суд надходить до висновку про те, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП є протиправною, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів щодо вчинення позивачем адміністративного порушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, та підлягає скасуванню, а провадження у справі відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України - закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 121, 222, 251, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Київській області (інспектор поліції 2 роти, 1 батальйону рядовий поліції Толяроський Дмитро Іванович) про визнання протиправними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора поліції 2 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Біла Церква в Київській області рядового поліції Толяровського Д.І. серії ЕАК № 1936439 від 04.01.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Позивач: ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Управління патрульної поліції в Київській області (інспектор поліції 2 роти, 1 батальйону рядовий поліції Толяроський Дмитро Іванович), код ЄДРПОУ 40108616, адреса: вул. Сухоярська, буд. 19, м. Біла Церква Київської області, 09100.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.С. Хоменко