Ухвала суду № 96096737, 07.04.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/3613/21

Провадження № 1кс/712/1886/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2021 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пироженко В.Д., при секретарі Жук О.М., за участю прокурора Семіткіна М., захисника Юдіна В.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси внесене у кримінальному провадженні № 42019251010000065 від 25.04.2019 слідчим СВ Черкаського РУ ГУНП в Черкаській області Ходосовською О.В., погоджене прокурором Черкаської окружної прокуратури Семіткіним М.С., клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Черкаси, громадянина України, з вищою освітою, директор ТОВ «Черкасипромбуд та ПП «Укрбудцентр плюс», одружений, маючий на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , депутатом, інвалідом, учасником бойових дії, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не являється, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час обвинувальний акт по обвинуваченню за ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України розглядається Соснівським районним судом м. Черкаси, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Соснівського районного суду м. Черкаси звернувся слідчий СВ Черкаського РУ ГУНП в Черкаській області Ходосовська О.В., з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, яке погоджено прокурором Черкаської окружної прокуратури Семіткіним М.С.

Клопотання мотивує наступним: досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи засновником та директором ТОВ «Черкасипромбуд», ПП «Укрбудцентр плюс», тобто будучи службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими функціями, в період часу з 16.08.2018 по 28.12.2018, умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи в м. Черкаси, більш точний час та місце у ході досудового розслідування не встановлено, вніс завідомо неправдиві відомості до актів приймання виконаних робіт за серпень, жовтень, листопад, грудень 2018 року до договорів, в яких підрядником виступали ПП «Укрбудцентр плюс» та ТОВ «Черкасипромбуд» та привласнив чуже майно, а саме кошти місцевого бюджету на загальну суму 546 966 гривень 51 копійку, чим спричинив матеріальної шкоди охоронюваним інтересам територіальної громади м. Черкаси в особі Черкаської міської ради на вищевказану суму, що є особливо великими розмірами.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи № 26/263-266/21-23 від 26.02.2021 ЧВ КНДІСЕ по ПП «Укрбудцентр плюс» та ТОВ «Черкасипромбуд», за даними форми № 1ДФ підтверджено, що різниця між сумою кошторисної заробітної плати, яку було включено до актів приймання виконаних будівельних робіт в складі прямих та загальновиробничих витрат, та сумою заробітної плати нарахованої і виплаченої у 2018 році за трудовими договорами та доходу за договорами цивільно-правового характеру складає 546 966,51 грн., в тому числі по ПП Укрбудцентр плюс» - 339 294,61 грн. та по ТОВ «Черкасипромбуд» - 207 671,93 гривень. Внаслідок чого ПП Укрбудцентр плюс» та ТОВ «Черкасипромбуд» завищено вартість виконаних робіт, які було оплачено за рахунок коштів Черкаського міського бюджету на відповідні суми.

24.03.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 366 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, а саме: показаннями свідків, матеріалами вилученими в ході тимчасових доступів щодо виконання будівельних робіт ПП Укрбудцентр плюс» та ТОВ «Черкасипромбуд», висновками судових економічних експертиз № 972/1122-1148/20-23 від 05.10.2020 та № 26/264-266/21-23 від 26.02.2021, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Кримінальним процесуальним законом установлено розміри застави, виходячи із тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

На даний час ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік», визначено у 2021 році прожитковий мінімум в розрахунку на один місяць для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року, який становить 2270 грн.

Відповідно до частини 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину – від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто до 681 000 грн.

Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1) ризик можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду, який обґрунтований тим, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна, у зв`язку з цим останній усвідомлюючи суворість покарання, передбаченого за інкриміновані правопорушення, у разі необрання запобіжного заходу матиме реальну можливість змінити місце проживання, переховуватися від органу досудового розслідування та суду чи виїхати за кордон;

2) ризик можливого незаконного впливу на свідків та експерта у цьому ж кримінальному провадженні, який обґрунтований тим, що ОСОБА_1 проживає в одному населеному пункті з більшістю учасниками кримінального провадження та має реальну можливість вчиняти тиск чи іншим чином впливати на них для уникнення кримінальної відповідальності;

3) ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, який обґрунтований тим, що ОСОБА_1 під час його допиту не визнав свою причетність до скоєного кримінального правопорушення та надав слідству суперечливі показання, які не узгоджуються із обставинами, встановленими в ході розслідування, що може свідчити про можливі наміри ввести слідство в оману для ухилення від відповідальності;

4) ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, який обґрунтований тим, що на даний час обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 по обвинуваченню за ч. 3 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України по фактам скоєння інших кримінальних правопорушень вже розглядається Соснівським районним судом м. Черкаси.

Таким чином метою застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання вищезазначеним обґрунтованим ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України, зокрема спробам з його боку переховуватися від правоохоронних органів та суду, впливати на свідків та експерта, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи навіть вчинити нові кримінальні правопорушення.

Натомість органом досудового розслідування встановлено неможливість застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, оскільки вони забезпечили запобіганню зазначених в клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки підозрюваним, таких як: 1) особисте зобов`язання - оскільки він є найбільш м`яким запобіжним заходом та не передбачає будь-яких обмежень; 2) особиста порука - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків та стосовно ОСОБА_1 не надходило від осіб, які заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків; 3) домашній арешт та тримання під вартою - оскільки вони є більш суворими, так як передбачають обмеження свободи пересування підозрюваного, що на даному етапі розслідування є передчасним.

Слідчий в клопотанні зазначає, що на підставі вищевикладеного, вважає за необхідне застосувати запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді застави в найбільшому розмірі, передбаченому ст. 182 КПК України, оскільки саме такий запобіжний захід на даному етапі досудового розслідування, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень та розміру завданих матеріальних збитків, попередить настання перерахованих вище ризиків та забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.

Беручи до уваги вищевикладене, орган досудового розслідування вважає, що запобігання наведених ризиків не забезпечить іншими запобіжними заходами.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав повністю та просив суд його задовольнити.

Захисник Юдін В.С. та ОСОБА_1 в судовому засіданні просили не застосовувати запобіжний захід у вигляді застави, захисник вказував на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання слідчого та додані до них матеріали, заслухавши пояснення учасників судового засідання, слідчий суддя робить наступні висновки.

У провадженні Черкаського РУ ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42019251010000065 від 25.04.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Встановлено, що 24.03.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 366 КК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Згідно з п.п.4,5 ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання.

Відповідно до статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

Прокурором в судовому засіданні заявлено ризики того, що ОСОБА_1 може умисно ухилятись від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також може незаконно впливати на свідків, спеціалістів, експертів у цьому ж кримінальному проваджені та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При формуванні внутрішнього переконання слідчого, прокурора, слідчого судді, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятися від слідства й суду. Проте сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується особі, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу, оскільки це суперечило б презумпції невинуватості. У цьому ключі послідовною та логічною є позиція Європейського суду з прав людини, яка зводиться до наступного: небезпека можливості переховуватися від правосуддя не може вимірюватися виключно на підставі суворості можливого вироку.

Суд вважає що прокурором не наведено ризиків для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу в вигляду застави.

В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний має місце постійного проживання, одружений, на утримані має двох малолітніх дітей, має місце роботи, характеризується виключно позитивно, раніше не судимий. Крім того, як встановлено в судовому засіданні, кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 порушено 25.04.2019 року. На даний час на розгляді в Соснівському районному суді м. Черкаси перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 191 ч.3, ч.1. ст. 366 КК України де ОСОБА_1 міра запобіжного заходу не обрана. Таким чином, ризики на які вказує прокурор в судовому засіданні, зокрема можливість переховуваня від органів досудового слідства не доведені.

Тож з урахуванням вищевикладених обставин, беручи до уваги обставини події та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , враховуючи зміст ризиків зазначених прокурором, вважаю за необхідне відмовити слідчому в клопотання щодо застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави.

Керуючись ст.ст. 182, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя –

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Черкаського РУ ГУНП в Черкаській області Ходосовської О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження, після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Слідчий суддя В.Д. Пироженко

Повний текст ухвали проголошено 07.04.2021 0 14-00 год