Вирок № 96096612, 07.04.2021, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/660/19

Провадження № 1-кп/700/31/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2021 р. Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря Мельніченко Н.І.,

прокурора Прудиуса О.А., Судоми О.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Бабенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Лисянка Черкаської області кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, одруженого, непрацюючого, не судимого, на утриманні має 2-х малолітніх дітей, обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він восени 2018 року, перебуваючи у межах смт.Лисянка Черкаської області поблизу лісопосадки на смітнику знайшов рослини коноплі в кількості п`яти штук та зламав декілька верхівкових частин, які в подальшому приніс до себе додому в АДРЕСА_1 та на горищі сараю висушив, а в подальшому помістив до мішка, а частину перетер та помісти в тумбочку у підсобному приміщенні, де зберігав для власного вживання.

Так, 22 квітня 2019 року, в період часу з 10:10 год. по 12:03 год. під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві приватної власності дружині ОСОБА_1 , в підсобному приміщенні на території домоволодіння в білому полімерному мішку було виявлено та вилучено суху подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експерта №2/678 від 16.05.2019 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, вагою 0,421 г, на горищі підсобного приміщення було виявлено та вилучено паперовий згорток із сухою подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експерта №2/679 від 17.05.2019 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, вагою 0,271 г, та у білому полімерному мішку виявлено та вилучено суху подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експерта №2/680 від 17.05.2019 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, вагою 0,307 г, у підсобному приміщенні в тумбочці було виявлено та вилучено суху подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експерта №2/681 від 20.05.2019 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, вагою 15,8 г. Загальна маса наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, становить 16,745 г, яку останній незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.

Дії ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України - незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення за ч.1 ст.309 КК України відповідно до обвинувального акту згідно вимог ч.1 ст.337 КПК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину не визнав. Пояснив суду, що проживає разом з дружиною ОСОБА_2 , двома малолітніми дітьми та тестем - ОСОБА_3 в будинку по АДРЕСА_1 , що належить його дружині. Весною 2019 року будинок та господарські споруди були обшукані працівниками поліції. Обшук був розпочатий в присутності дружини, а він прибув до будинку коли обшук вже тривав. Під час обшуку працівники поліції вилучили рослини, схожі на коноплю. Появу цього наркотичного засобу у будинку та господарських спорудах він жодним чином пояснити не може, запевняє, що не причетний до його зберігання. Звертає увагу суду на те, що він періодично відлучається з місця проживання на заробітки, будинок йому не належить, в ньому проживаю його дружина та тесть. Вважає, що стороною обвинувачення не доведено його причетність до вчиненого злочину.

Захисник адвокат Бабенко Р.В. просив суд постановити виправдувальний вирок, оскільки надані стороною обвинувачення докази є неналежними та недопустимими, а пред`явлене обвинувачення ОСОБА_1 не підтверджується жодним доказом.

В якості доказів винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України стороною обвинувачення надано наступні докази, які було безпосередньо досліджено судом.

Свідок ОСОБА_4 будучи допитаним у судовому засіданні пояснив, що у квітні 2019 року він був присутнім в якості понятого під час обшуку будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 , події того дня не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_5 будучи допитаним у судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_1 не знайомий, вперше його бачить в залі судового засідання. Ті його показання, що були отримані під час досудового розслідування щодо пропозиції ОСОБА_1 «покурити» коноплю, повністю ним заперечувалися в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_6 , будучи допитаним у судовому засіданні пояснив, що весною 2019 року він допомагав ОСОБА_1 саджати картоплю і під час розмови з ним, останній запропонував йому «покурити» коноплю. Під час перехресного допиту даний свідок давав суперечливі показання, а згодом відмовився від своїх показань.

З рапорту старшого оперуповноваженого СКП Лисянського відділення поції ОСОБА_7 вбачається, що ним отримано інформацію, що житель смт.Лисянка громадянин ОСОБА_12 у власному домоволодінні зберігає рослини коноплі.

(т. 1 а.п. 193)

З протоколу обшуку від 22.04.2019 року вбачається, що під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено на горищі підсобного приміщення паперові згортки із сухою подрібненою речовиною зеленого кольору, що зовні схожа на коноплю, в білому полімерному мішку виявлено та вилучено суху подрібнену речовину зеленого кольору, що зовні схожа на коноплю; в підсобному приміщенні в білому полімерному мішку виявлено та вилучено суху подрібнену речовину зеленого кольору, у цьому ж приміщенні виявлено та вилучено насіння схоже на насіння коноплі у скляній банці. В цьому ж приміщенні внизу тумбочки виявлено та вилучено суху подрібнену речовину зеленого кольору, що зовні схожа на коноплю. У підсобному приміщенні №2 виявлено та вилучено насіння, що зовні схоже на насіння коноплі. В цьому ж примішенні на підлозі виявлено та вилучено частину пластикової пляшки, що схожа на кустарний пристрій для вживання коноплі. Вказані речі поміщені до сейф-пакетів та опечатані.

(т.1 а.п. 197-201)

З висновку експерта № 2/678 від 16.05.2019 року, №2/681 від 20.05.2019, №2/680 від 17.05.2019, №2/679 від 17.05.2019 вбачається, що надана на експертизу подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс.

(т.1 а.п. 203-226)

З постанови слідчого від 23.05.2019 вбачається, що вилучений під час обшуку канабіс, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12019250200000090

(т. 1 а.п.227-229)

З переглянутого в судовому засіданні відеозапису проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що він є неповним відображенням проведеної слідчої дії, немає початку, містить окремі фрагменти обшуку. Стороною обвинувачення вказаний доказ наданий суду в якості копії на DVD-диску, оскільки оригінальний носій відсутній.

Стороною захисту суду докази не надавались.

Суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження, в частині пред`явленого обвинувачення за ч.1 ст. 309 КК України, у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції. Вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд суду сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У зв`язку з чим суд не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган.

Таким чином, безпосередньо дослідивши, надані докази стороною обвинувачення, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог положень процесуального закону, приходить до висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме - незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

До таких висновків суд прийшов з наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Так, прокурор у судовому засіданні, як на доказ вини обвинуваченого, послався на протокол обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання обвинуваченого (т.1,а.п.197-201), під час якого в підсобному приміщенні та на горищі виявлено та вилучено наркотичну речовину, що є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів.

Судом оглянуто DVD-диск з відеозаписом обшуку за місцем мешкання обвинуваченого (т.1 а.п. 239, т.2 а.п.35 ), де видно, що фактично його проводить старший оперуповноважений СКП Лисянського відділення поліції ОСОБА_7 та інші працівники поліції, в той час як слідчий ОСОБА_9 записує хід проведення слідчої дії. Відеозапис не є повним та послідовним відображенням вказаної слідчої дії, не містить початку, має окремі фрагменти обшуку.

В протоколі обшуку від 22.04.2019 року, зазначені відомості про те, що обшук проводився за участю іншої особи - ОСОБА_3 , проте протокол ним не підписаний і відсутні дані щодо відмови вказаної особи від підпису протоколу. Водночас, протокол підписаний ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 як учасниками обшуку, проте вказані особи на першому аркуші протоколу не зазначені серед учасників обшуку. Крім цього, вказані особи, які є працівниками оперативних підрозділів, не відносяться, згідно п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України до учасників кримінального провадження, а тому не могли бути запрошені слідчим для проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, відповідно до ч. 1 ст. 236 КПК України. Письмове доручення слідчого на їх залучення до відповідної слідчої дії, як того вимагають ст. ст. 40,41 КПК України, матеріали кримінального провадження не містять, прокурором не надано вказаного доручення суду для долучення до матеріалів справи.

Крім того, із дослідженого відеозапису вбачається, що він здійснений таким чином, що у повній мірі не відображає всіх дій осіб, які приймали участь у проведенні обшуку та одночасно знаходилися у різних місцях приміщення. Початок проведення слідчої дії не відображений на відеозаписі, таким чином суд позбавлений можливості переконатися чи оголошувалися права та обов`язки учасникам обшуку.

Крім цього, в протоколі обшуку не зазначена повна характеристика технічного засобу, на який здійснювалася фіксація обшуку та носія інформації, а зазначено лише, що проводиться відеофіксація слідчої дії: Panasonic.

Ці обставини в сукупності однозначно свідчать про порушення правил проведення обшуку та про порушення правил складання протоколу слідчої (розшукової) дії, а тому викликає у суду сумніви у дійсності та вірогідності викладених у вказаному протоколі відомостей.

Як зазначено в Постанові Верховного Суду від 29.01.2019 року у справі № 466/896/17, за змістом ч. 1 ст. 236 КПК України виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи покладається особисто на слідчого чи прокурора і не може бути доручене відповідним оперативним підрозділам. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку мають право запросити спеціалістів, однак це не звільняє їх від обов`язку особистого виконання обшуку. У випадку проведення обшуку іншими особами, окрім слідчого чи прокурора, вказане слід вважати суттєвим порушенням умов обшуку, результати обшуку у відповідності з вимогами ст.ст. 86, 87 КПК України не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень і на них не може посилатися суд при ухваленні обвинувального вироку, як на доказ.

Таким чином, обшук будинку та господарських споруд за адресою АДРЕСА_1 , де мешкає обвинувачений ОСОБА_1 , проведений в порушення ч. 1 ст. 236 КПК України працівниками оперативного підрозділу, про яких протокол містить неповні відомості, за результатами якого слідчим ОСОБА_9 складено протокол від 22.04.2019 року, а тому вказаний протокол обшуку є недопустимим доказом відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 101 КПК України висновок експерта не може грунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

У зв`язку із зазначеним не можуть бути визнані допустимими досліджені судом висновки експерта № 2/678 від 16.05.2019 року, №2/681 від 20.05.2019, №2/680 від 17.05.2019, №2/679 від 17.05.2019, оскільки на дослідження експертам направлена речовина, яка відповідно до протоколу була виявлена та вилучена під час обшуку проведеного з порушенням закону, тобто ці докази також є недопустимими згідно із ч. 5 ст. 101 КПК України (т. 1, а.п. 203-226).

Відповідно до ч. 2 ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

З цих же підстав не можна визнати належним доказом постанову слідчого про долучення до справи в якості речового доказу вилученої наркотичної речовини.

Разом з тим, оскільки протокол обшуку є очевидно недопустимим доказом, усунути допущені порушення шляхом допиту свідків, понятих, оглядом речових доказів за вказаних обставин неможливо, тому що вони здобуті завдяки обшуку проведеного з порушенням закону.

З викладеного вбачається, що сторона обвинувачення не надала суду доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на вищезазначених доказах не може ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Проаналізувавши в сукупності всі докази досліджені в судовому засіданні у даному кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України, суд враховує положення презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини за ст.17 КПК України, а саме, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи; положення ст.62 Конституції України, та вважає, що ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України необхідно виправдати в зв`язку з недоведеністю вчинення ним даного кримінального правопорушення.

Постановлення виправдовувального вироку за обвинуваченням ОСОБА_1 відповідає також правовим позиціям Верховного Суду, які сформульовані у постановах, справи № 712/13361/15 (провадження № 51-1604км18, ЄДРСРУ № 74777387) від 12 червня 2018 року, а також № 688/788/15-к від 4 липня 2018 року (провадження № 51-597км17, ЄДРСРУ № 75286445), зокрема, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

У даному випадку сторона обвинувачення не спростувала версію захисту, що до будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 крім обвинуваченого мали доступ і інші особи.

Проаналізувавши надані суду докази в їх сукупності, суд вважає, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і всі можливості збирання додаткових доказів для доведення його винуватості в суді вичерпані, у зв`язку з чим суд вважає необхідним визнати ОСОБА_1 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.309 КК України і виправдати.

Керуючись ст. 7, 368-371, 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, визнати невинуватим та виправдати у зв`язку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Процесуальні витрати віднести на рахунок держави.

Речові докази у сейф-пакетах: №2905171, №2905170, №3163573, № 3163574, №2905174, №2905173, №2905172, №3166568, в яких зберігаються вилучені під час обшуку наркотичні засоби - знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Лисянський районний суд Черкаської області.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 6 ст. 376 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя - Н. В. Бесараб