Рішення № 96095437, 05.04.2021, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/438/21

провадження №2/283/330/2021

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 квітня 2021 року Малинський районний суд Житомирської області в складі:

під головуванням судді Ярмоленка В.В.,

з секретарем судового засідання Селіною А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ДФУ Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

08.02.2021 року представник ОСОБА_1 адвокат Міхненко С.С., який діє в інтересах позивача на підставі договору про надання правової допомоги №09-01/21 від 09.01.2021 року та Ордеру на надання правової допомоги серії ЖТ №091085 від 08.02.2021 року, звернувся до Малинського районного суду Житомирської області з позовною заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Предметом позовних вимог є розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 09.03.2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДФУ АГРО».

Підставою позовних вимог є те, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 1823487400:08:000:0266, площею 0,9334 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Слобідської сільської ради Малинського району Житомирської області, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №786321. 09.03.2018 року між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки, за яким позивач надала, а відповідач прийняв у строкове платне користування вищезазначену земельну ділянку. Термін дії договору оренди був визначений сторонами у десять років з дня державної реєстрації речового права, з правом подальшої пролонгації. Також, за користування земельною ділянкою відповідач повинен сплачувати орендодавцю орендну плату, яка згідно умов договору становить 4% від нормативної грошової оцінки землі, а у разі невнесення плати у строки, визначені договором, орендар сплачує на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за яким сплачується пеня. Разом з цим, у порушення умов договору, за період з 2018-2020 рр. орендна плата відповідачем на користь позивача сплачена не була. Пунктом 23 договору передбачено обов`язок орендаря своєчасно вносити орендну плату. З метою досудового врегулювання спору позивач направляла на адресу ТОВ «ДФУ АГРО» відповідне повідомлення, разом з примірником угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, однак даний лист залишився проігнорований відповідачем. Таким чином, позивач вважає, що у зв`язку з невиконанням відповідачем істотної умови договору, існують підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки у судовому порядку.

ОСОБА_1 та її представник Міхненко С.С. в судове засідання не з`явилися, представник подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «ДФУ АГРО» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належно, про причини неявки суд не повідомив. Разом з цим, 17.03.2021 року на адресу суду надійшов відзив від адвоката відповідача Гука А.Р., який діє в інтересах відповідача на підставі договору про надання правової допомоги №26-01/2016 від 16.09.2016 року та Ордеру на надання правової допомоги серії АА №1086465 від 04.03.2021 року. Так, у відзиві представник відповідача зазначає, що ТОВ «ДФУ АГРО» нараховано та сплачено орендну плату на користь позивача шляхом поштового переказу через АТ «Укрпошта», а саме: за 2018 рік - 942,68 грн., за 2019 рік - 1607,00 грн. та за 2020 рік - 1607,66 грн. При цьому платежі за 2019 та 2020рр. було повернуто відповідачеві поштовим оператором у зв`язку з закінченням строків зберігання. Окрім орендної плати Товариством було додатково нараховано та виплачено позивачеві одноразову винагороду при укладенні договору оренди землі у розмірі 1717,76 грн. Тобто орендодавець не отримувала плату за землекористування внаслідок обставин, які не залежать від орендаря та з невідомих на те відповідачеві причин. У якості доказів викладених у відзиві обставин, представник відповідача долучив копії відповідних підтверджуючих документів.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за безпідставністю, виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 1823487400:08:000:0266, площею 0,9334 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Слобідської сільської ради Малинського району Житомирської області, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №786321, виданого згідно розпорядження голови Малинської РДА №265 від 23.07.2007 року (а.с.9).

09.03.2018 року між сторонами було укладено Договір оренди земельної ділянки, предметом якого є надання орендодавцем у строкове платне користування орендареві вищезазначеної земельної ділянки (а.с.10-11).

Відповідно до п.6 Договору, даний договір укладено строком на 10 років з дати державної реєстрації права оренди земельної ділянки, з правом пролонгації (п.п.6.1).

Згідно п.7 Договору, щорічна орендна плата за користування земельною ділянкою становить 4% від нормативної грошової оцінки з урахуванням індексації (п.8 договору). Орендна плата щорічно сплачується орендодавцю у грошовій формі повністю чи частково у натуральній формі. Орендна плата за поточний рік вноситься щорічно до 01 грудня кожного року (п.8 договору).

Орендна плата на вибір орендодавця видається наручно, перераховується на рахунок в банку, переказується шляхом поштового переказу або іншим чином передається орендодавцю (п.9 договору).

У разі невнесення плати у строки, визначені договором, орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за яким сплачується пеня (п.11 договору).

Пунктом 23 Договору оренди передбачений обов`язок орендодавця своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав індексний номер 116909083 від 13.03.2018 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер 1823487400:08:000:0266. Також право оренди даної земельної ділянки за ТОВ «ДФУ АГРО» зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з номером запису про речове право 25221434 (а.с.35 зворот,36).

Згідно відомостей про оренду з Державного земельного кадастру, орендарем земельної ділянки кадастровий номер 1823487400:08:000:0266 є ТОВ «ДФУ АГРО» (а.с.15).

Оборотно-сальдовою відомістю розрахунків ТОВ «ДФУ АГРО» підтверджується нарахування ОСОБА_1 орендної плати за землекористування (а.с.37).

Випискою з ПАТ «Кредіт Агріколь Банк» підтверджується перерахунок на ім`я ОСОБА_1 грошових коштів в рахунок орендної плати (а.с.39 зворот-42,44-45).

21.01.2020 року позивач направила на юридичну адресу відповідача повідомлення щодо наміру розірвати договірні відносини у зв`язку з невиконанням Товариством істотних умов договору (а.с.12) з примірником угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки (а.с.13). Дані документи були отримані відповідачем, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.14), проте вимога ОСОБА_1 була проігнорована ТОВ «ДФУ АГРО».

Мотиви та застосовані норми права.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в поряду, передбачених ЗК України, ЦК України та іншими законами України і договором оренди землі.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено п.1 ч. 2 ст.11 ЦК України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 ч.1 ст. 611 ЦК України).

За змістом ч.1 та ч.2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Договором оренди земельної ділянки від 09.03.2018 року чітко не врегульовано в яких випадках дія договору припиняється шляхом його розірвання, крім як за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін та з інших підстав, визначених законом. Також договором не передбачено розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку. Тобто, умовами розірвання договору в односторонньому порядку є лише випадки визначені законом.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату укладення договору оренди земельної ділянки) істотними умовами договору оренди земельної ділянки є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата (розмір, індексація, спосіб та умови розрахунків, строки, порядок внесення і перегляду та відповідальність за несплату). За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Частинами першою-третьою статті 21 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату укладення договору оренди земельної ділянки) передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Пунктом д) частини першої статті 141 ЗК України встановлено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд зазначає, що позивач не виконала свого процесуального обов`язку та не надала жодних доказів, які б підтверджували заявлені нею вимоги. Навпаки, в ході судового розгляду справи судом здобуті докази, які спростовують твердження позивача щодо невиплати їй орендної плати відповідачем, адже ТОВ «ДФУ АГРО» здійснювало нарахування ОСОБА_1 оплати за землекористування та сплачувало кошти шляхом поштового переказу через АТ «Укрпошта», однак з незалежних від відповідача причин дані кошти поверталися за закінченням строку зберігання.

Ураховуючи вищевикладене, встановивши, що ТОВ «ДФУ АГРО» виконувало свої зобов`язання за договором оренди від 09.03.2018 року, здійснювало виплату ОСОБА_1 орендної плати за 2018-2020рр. в грошовій формі шляхом поштового переказу, що свідчить про виконання відповідачем умов договору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданого позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі, суд зазначає, що відповідно до ст.141 ЦПК України у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 13, 81,141, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ДФУ Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити повністю за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07 квітня 2021року.

Суддя