Ухвала суду № 9609468, 12.04.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

12.04.10р. 12.04.2010 Справа № 2а-1405/10/1470

За позовом: Приватного підприємства (ПП) "Гурмет-Н", м.Миколаїв

довідповідача: Державної податкової інспекції (ДПІ) у Центральному районі м. Миколаєва, м.Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колеснікова О.О.

представники:

Від позивача: Нестеренко О.А.,

від відповідача: Плахотна О.М.

СУТЬ СПОРУ: про розгляд клопотання.

09.03.10 р. ПП «Гурмет-Н» (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом:

- про визнання протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, які полягають у проведені перевірки ПП «Гурмет-Н»в результаті якої було складено Акт від 01.02.2010 року № 136/23-300/35639179 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Гурмет-Н»(код за ЄДРПОУ 35639179) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платником податків: ПП «Пріор-Агро»(код за ЄДРПОУ 36580603) за вересень-жовтень 2009 року»;

- про визнання протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, які полягають у визнанні недійсними даних, наведених у декларації з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2009 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) про обсяги придбання та продажу (а отже і про задекларований податковий кредит та зобовязання);

- про зобовязання ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва внести відповідні зміні до Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Крім того, позивачем по справі надано до суду клопотання про вжиття заходів для забезпечення позову, з урахуванням уточнюючого клопотання від 12.04.2010 р., шляхом заборони ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва вчиняти певні дії, а саме використовувати факти, викладені в Акті перевірки від 01.02.2010 року № 136/23-300/35639179 за ланцюгами придбання товарів, які були предметами договорів, визнаних нікчемними.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва (надалі відповідач) позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши надані сторонами докази та заперечення, інші матеріали, заслухавши представників сторін, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання позитивного рішення суду. Підставами для забезпечення позову, зокрема, є:

1) наявність очевидної небезпеки заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та усним поясненням представника відповідача відповідач здійснив перевірку та направив електронною поштою копію Акту перевірки від 01.02.2010 року № 136/23-300/35639179 до інших податкових інспекцій, на обліку яких знаходяться контрагенти останнього за ланцюгами придбання товарів, які були предметами договорів, визнаних нікчемними.

На думку суду, скерування зазначеного Акту перевірки в такий спосіб може призвести до безпідставного визнання нікчемними угод, укладених за ланцюгами постачання, а також визнання відсутньою бази і обєкту оподаткування податку на додану вартість та в свою чергу до повернення із бюджету сум податку на додану вартість, сплачених за такими правочинами, що буде порушенням законних прав та інтересів позивача і відобразиться на взаємовідносинах з його контрагентами, як з урахуванням цивільно-правових стосунків, так і з взаємовідносинами із державою, через виконання своїх податкових обовязків. Тому, для відновлення його прав, інтересів та ділової репутації, необхідно буде докласти певних зусиль.

Така позиція суду ґрунтується на тому, що Акт від 01.02.2010 року № 136/23-300/35639179, складений за результатами перевірки позивача, останнім не підписувався, оскільки керівництво підприємства не було сповіщено про можливість ознайомлення з ним, підпису та наданням заперечень, якщо вони могли бути, оскільки до податкової інспекції не запрошувалось.

Під час вирішення спору відповідач направив електрону копію Акту перевірки від 01.02.2010 року № 136/23-300/35639179 35639179 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Гурмет-Н»(код за ЄДРПОУ 35639179) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платником податків: ПП «Пріор-Агро»(код за ЄДРПОУ 36580603) за вересень-жовтень 2009 року»до органів державної податкової служби, на обліку в яких знаходяться контрагенти позивача за ланцюгами придбання товарів, які були предметами договорів, визнаних нікчемними.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним, з метою недопущення завдання шкоди законним правам та інтересам позивача, а також недопущення порушення його конституційного права на підприємницьку діяльність, вжити заходи для забезпечення позову.

Керуючись статтями 117, 118, 160, 165, 186 КАС України, адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Приватного підприємства «Гурмет-Н»про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити повністю.

Заборони Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва вчиняти певні дії, а саме використовувати факти, викладені в Акті перевірки від 01.02.2010 року № 136/23-300/35639179 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Гурмет-Н»(код за ЄДРПОУ 35639179) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платником податків: ПП «Пріор-Агро»(код за ЄДРПОУ 36580603) за вересень-жовтень 2009 року», в якості доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства при проведенні перевірок контрагентів ПП «Гурмет-Н»за ланцюгами придбання товарів, які були предметами договорів, визнаних нікчемними.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Головуючий суддя О.Ф. Середа