Ухвала суду № 96093640, 07.04.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1579/21

провадження №: 2-а/398/32/21

УХВАЛА

Іменем України

"07" квітня 2021 р. Суддя Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області Коліуш Г.В., розглянувши заяву судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Коліуш Г.В. про самовідвід в адміністративній справі №398/1579/21 (провадження №2-а/398/32/21) за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області та Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області про скасування рішення та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Олександрійської міської ради Кіровоградської області та Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області про скасування рішення Олександрійської міської ради Кіровоградської області про передачу в оренду земельної ділянки 0,15 га, яка є суміжною з земельною ділянкоб по АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію (запис №36249182).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 квітня 2021 року дану справу розподілено судді ОСОБА_2 .

Під час моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень суддею було виявлено наявність ухвали Кропивницького апеляційного суду від 29 березня 2021 року (справа № 389/667/19, провадження № 22-ц/4809/819/21), з якої вбачається, що ОСОБА_1 подана апеляційна скарга на ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 лютого 2021 року про залишення позову без розгляду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, ухвалою суду апеляційної інстанції цивільну справу повернуто до Знам`янського міськрайонного суду для усунення недоліків у оформленні матеріалів справи.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає самовідводу за наявності обставин, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно з ч.1 ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до так і після відкриття провадження по справі.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…».

Вимога «безсторонності» згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Відповідно до п. 2.5. другого показнику «Об`єктивність» Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, які враховані при прийняті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень у відношенні сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір`ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір`я до незалежної судової влади буде підірвано.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Враховуючи наявність цивільнної справи за позовом ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, відповідачем за яким є суддя Коліуш Г.В., та наявність майнових претензій з боку ОСОБА_1 до судді Коліуш Г.В., з метою запобігання у подальшому сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості головуючого, а також звинувачень у заінтересованості у результаті розгляду справи, суддя дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про самовідвід. Враховуючи наявність в Олександрійському міськрайонному суді інших суддів, відведення судді Коліуш Г.В. не призведе до неможливості розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити самовідвід судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Коліуш Галини Вадимівни в адміністративній справі №398/1579/21 (провадження №2-а/398/1579/21) за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області та Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області про скасування рішення та скасування державної реєстрації.

Справу передати до канцелярії суду для здійснення повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Коліуш Г.В.