Рішення № 96091234, 05.04.2021, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/563/21

Єдиний унікальний № 742/473/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого-судді Коваленко А.В., за участю секретаря судового засідання Риндя Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , адвокат Калінін Сергій Костянтинович, до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа : приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

В лютому 2021 року позивач звертаючись до суду з заявою просить суд, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 20 листопада 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 93052 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором в розмірі 16325 грн. 78 коп.

Свої вимоги аргументує тим, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни знаходиться виконавче провадження №63947749 з примусового виконання Виконавчого напису №93052, виданого 20 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором в розмірі 16325 грн. 78 коп.

Позивач заперечує щодо такої заборгованості, посилаючись на те, що нотаріусом не перевірялися строки позовної давності, які є пропущеними, заборгованість зазначена у виконавчому написі, на момент його вчинення була спірною.

Оскільки вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь «Вердикт Капітал» боргу за кредитом договором, не були безспірними, позивач вважає, що виконавчий напис виданий з порушенням Закону України «Про нотаріат», тому його необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 лютого 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого розгляду на 08 год. 30 хв. 09 березня 2021 року.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 09 березня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09 год. 00 хв. 05 квітня 2021 року.

ІІІ. Позиції сторін.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, але надали заяву в якій просять розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Представник відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином.

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином.

Суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

07 червня 2012 року між ПрАР «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0906/82/01277886, відповідно до якого останній отримав від банку кредит у виді кредитного ліміту 1000 грн. на строк 48 місяців, починаючи з 07 червня 2012 по 07 червня 2016 року зі сплатою 36 % річних(а.с.8)

20 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис №93052 про стягнення з ОСОБА_1 , боржника за кредитним договором № 010/0906/82/01277886 від 07 червня 2012 року, укладеним з ПрАР «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами №114/2-19-F від 20.09.2019 та Додаткова угода №114/2-19-F від 13.11.2019 є товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором №010/0906/82/01277886 від 07 червня 2012 року у сумі 15675 грн. 78 коп., що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 12837 грн. 67 коп.; прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом - 189 грн. 93 коп., строкова заборгованість за сумою кредиту становить 517 грн.36 коп., строкова заборгованість за комісією - 615 грн. 19 коп., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 1515 грн. 63 коп.

За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача в розмірі 650 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.

Загальна сума, що підлягає стягненню з боржника ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» складає 16325 грн. 78 коп.(а.с.7)

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За результатами аналізу норм вищенаведених нормативних актів можна дійти висновків, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Відповідно до пункту 3 глави 16 Розділу ІІ наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

26.11.2014 до постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни, за якими було доповнено вказаний перелік розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Зазначені зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме доповнення пунктом 2, який стосувався стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22.02.2017 залишено без змін.

У зв`язку із визнанням судом незаконними норм Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014, якими було доповнено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, положеннями про кредитні договори, станом на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису (20.03.2020) постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 діяла в редакції, яка не передбачала права нотаріуса вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору. Станом на 20.03.2020 постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 передбачала вчинення виконавчих написів лише на підставі нотаріального посвідченого договору.

З урахуванням приписів ст.ст.15,16,18 ЦК України, ст.ст. 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, провадження № 12-278гс 18) сформовано висновок, що «вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень ст.ст.87,88 Закону від 2 вересня 1993 року № 3425-12 у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем.

Позивачка зазначає, про відсутність у нього будь якої заборгованості за кредитом та вищевказану заборгованість не визнає. Таким чином, документи, що подані нотаріусу не можливо вважати безспірними.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» укладено кредитний договір №№ 010/0906/82/01277886 від 07 червня 2012 року на строк 48 місяців.

Строк кредитного договору закінчився 07 червня 2016 року з цього часу виникло право вимоги до боржника.

Виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 20 листопада 2020 року, тобто за межами трирічного строку для вчинення.

Таким чином, про при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не дотримано вимог пункту 3 глави 16 Розділу ІІ наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».

Звертаючись з позовною заявою позивач зазначав, що жодних боргових зобов`язань за кредитними договорами він немає. Натомість, відповідач не скористався своїм правом на спростування даних тверджень позивача та не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження вказаного розміру пред`явленої заборгованості, що відповідно унеможливлює доведення відсутності обставин про існування безспірної заборгованості.

Отже, з огляду на той факт, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом були застосовані норми нормативно-правового акта, які скасовані судом та не діяли на момент його вчинення, не дотримано вимог пункту 3 глави 16 Розділу ІІ наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», щодо строків в межах яких можливо вчиняти виконавчий напис, та не спростовано доводів позивача про відсутність заборгованості, що в сукупності свідчить про наявність спору щодо заборгованості, то на переконання суду позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 20 листопада 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 93052, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 16325 грн. 78 коп. слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню судовий збір у розмірі 908 (дев"ятсот вісім) грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258-260, 263-265, 268, 280-281 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , адвокат Калінін Сергій Костянтинович, до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа : приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 20 листопада 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 93052, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 16325 грн. 78 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ЄДРПОУ 36799749, місце знаходження: м.Київ, вул.Кудрявський узвіз, буд.5-Б, на користь держави 908 (дев`ятсот вісім) грн. судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заяв. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.В.Коваленко