Ухвала суду № 96088748, 07.04.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1514/21

Провадження№ 2-з/522/163/21

УХВАЛА

07.04.2021 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Косіциної В.В.,

за участю секретаря судового засідання Пашковського В.О.,

розглянувши заяву представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Гуляєвої А.А. про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2021 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси 27.01.2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення коштів та призначено судове засідання на 15.04.2021 року

01 квітня 2021 року до суду подано заяву представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Гуляєвої А.А. про забезпечення позову шляхом накладення арешту частки у статутному капіталі та заборони здійснювати реєстраційні дії.

05 квітня 2021 року до суду подано заяву представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Гуляєвої А.А. про уточнення заяви про забезпечення позову.

05 квітня 2021 року на електронну адресу суду надійшли заперечення представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Самодурової Н.В., в яких ОСОБА_3 з доводами та вимогами даної заяви не погоджується, вважає її такою, що підлягає залишенню без задоволення. При цьому, є незрозуміла позиція позивачів щодо ініціювання питання забезпечення позову виключно по застосуванню таких заходів до ОСОБА_3 , в той час, як заявлено позовні вимоги про солідарне стягнення коштів із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.п.1, 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

В судовому засіданні представник позивачів підтримала подану заяву, наполягаючи на її задоволенні з підстав викладених у заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на відсутність підстав для цього та посилаючи на доводи письмових заперечень.

Розглянувши матеріали позовної заяви та вимоги заяви про забезпечення позову, суд вважає, що відповідна заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В Приморському районному суді м. Одесса знаходиться справа №522/1514/21 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 «Про стягнення грошових коштів, отриманих без достатніх правових підстав (за недійсним правочином).

Ціна позову становить - 3 641 889 грн.

За твердженням позивачів, відповідач ОСОБА_3 не має у власності нерухомого майна та транспортних засобів, за рахунок яких було б можливим забезпечити позов, а тому єдиним майном, що належить ОСОБА_3 та на яке відповідно до закону можна звернути стягнення у разі задоволення позову, є корпоративні права ОСОБА_1 у приватних підприємствах та господарських товариствах.

При цьому представник позивача в судовому засіданні не виявив бажання отримати відомості про наявність чи відсутність у відповідача рухомого майна, грошових коштів на банківських рахунках тощо. Та наполягав на забезпеченні позову саме шляхом накладення арешту на частки у статутних капіталах. Щодо вартості таких часток та відповідно співмірності заявленого способу забезпечення позову ціні позову, представник позивача повідомила суд, що виходила з розмірів статутних капіталів.

Судом встановлено, що згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 володіє наступними корпоративними правами:

-частка у статутному капіталі ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РЕКЛАМНО- ІНФОРМАЦІЙНА АГЕНЦІЯ "МЕДІАКОМПАС УКРАЇНА" (ідентифікаційний код юридичної особи: 36109958) у розмірі 55 %;

-частка у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "А.В.С. БІЗНЕСПАРТНЕР" (Ідентифікаційний код юридичної особи: 35117308) у розмірі 100%.

-частка у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЖУРНАЛ СУДНОПЛАВСТВО" (Ідентифікаційний код юридичної особи: 43432174) у розмірі 100%;

-частка у статутному капіталі ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РЕКЛАМНО - ІНФОРМАЦІЙНА АГЕНЦІЯ "МЕДІА ПАРТНЕР” (Ідентифікаційний код юридичної особи: 34443112) у розмірі 100 %.

-частка у статутному капіталі ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РЕКЛАМНО- ІНФОРМАЦІЙНА АГЕНЦІЯ "МЕДІАКОМПАС" (Ідентифікаційний код юридичної особи: 32521502) у розмірі 50%.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження факту безпідставного набуття грошових коштів.

Разом з цим, у постанові Великої Палати Верховного Суду , 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18 вказано, що: «...співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів....

.Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

В постанові Касаційного цивільного суд Верховного Суду від 19.05.2020 р. у справі № 504/1028/16-ц викладено наступний висновок: «...метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Тому саме для досягнення вказаної мети учасники справи, в першу чергу відповідач, не повідомляються судом про розгляд заяви про забезпечення позову, адже тільки так може бути забезпечене реальне виконання рішення суду чи ефективне запобігання можливим зловживанням з боку відповідача...».

За змістом ч. 1 cт. 147 ЦК України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Як стверджує позивач, доказом наявності ризиків відчуження відповідачем часток в статутних капіталах юридичних осіб, є той факт, що відповідач, дізнавшись про наміри позивача звернутися до суду, вже здійснив відчуження часток у статутних капіталах трьох юридичних осіб. Вказані обставини підтверджуються Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців станом на 21.09.2020 року та станом на 30.03.2021 року.

Так, після звернення позивачів до господарського суду з позовом до ОСОБА_3 , останній здійснив відчуження своїх часток у капіталах наступних підприємств (товариств):

-ПП «МИР ЛЕО»;

-ТОВ «ТОРГОВИЙ ДОМ «СТРАТЕГ»;

-ТОВ «СТРАТЕГУКРАЇНА».

Проте, заявником не надано доказів того, що ОСОБА_3 здійснив відчуження саме з підстав звернення позивачів до господарського суду з позовом, а не з підстав самостійного проведення господарської діяльності, що могло лише збігатись за часом вчинення.

Тому, зважаючи на характер спірних правовідносин та суть заявлених позовних вимог, забезпечення позову шляхом накладення арешту на частки відповідача у господарських товариствах та приватних підприємствах, а також шляхом заборони державним реєстраторам та іншим особам, уповноваженим вносити інформацію у державні реєстри, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації зміни власника вказаних часток, реєстрації їх застави до набуття чинності рішенням суду у цій справі будуть надмірними, тобто не будуть співмірним із заявленими позовними вимогами, а також можуть вплинути на права ОСОБА_3 щодо участі в управлінні даними підприємствами.

При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин:, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суді від 05.02.2020 р. по справі № 490/3925/19, від 11.12 2019 р. по справі № 523/3904/19, від 10.04.2019 р. по справі № 554/1893/17, від 21.08.2019 р. № 761/39201/18.

Крім того, позивачами не надано належних доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення даного позову.

За таких обставин, аналіз наведених норм процесуального законодавства, практики Верховного Суду та матеріалів заяви, дає підстави стверджувати, що заява про забезпечення позову по справі № 522/1514/21 є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому, при цьому, обраний заявниками вид забезпечення позову щодо накладення арешту на частки у статутному капіталі - не є співмірним із заявленими позовними вимогами, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 154, 157, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Гуляєвої А.А. про забезпечення позову - відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.04.2021 року.

Суддя Косіцина В.В.