Вирок № 96088397, 06.04.2021, Шумський районний суд Тернопільської області

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 609/1064/20

1-кп/609/9/2021

06 квітня 2021 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді : Ковтуновича О.В.,

при секретарі : Вознюк В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ матеріали кримінального провадження № 12020210200000142 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сураж Шумського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, не депутата, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Василюка А.А.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника обвинуваченого: Манчука С.Г.

В С Т А Н О В И В :

Так, 02 вересня 2020 року, в обідню пору доби, у ОСОБА_1 , який перебував на території власного господарства, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел на вчинення незаконної порубки дерев для здійснення опалювання власного житлового будинку.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, у період з 02 вересня по 04 вересня 2020 року у вечірню пору доби, точної дати та години досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , не маючи на це спеціального дозволу, що посвідчується відповідним документом лісорубним квитком, порядок видачі якого передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761, «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», заздалегідь приготувавши та взявши з собою бензопилу, прибув до лісового масиву Державного лісового заказнику «Суразька дача» Суразького лісництва ДП «Кременецьке лісове господарство», що знаходиться на території с. Сураж Шумської міської ради - об`єднаної територіальної громади та є об`єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Після чого, перебуваючи у кварталі № 94 виділу 10 , кварталі № 93 виділу 3 , кварталі № 77 виділу 9 , з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і свідомо бажаючи їх настання, перебуваючи на території вищевказаного об`єкту природно-заповідного фонду, порушуючи вимоги ст. 69 Лісового кодексу України, за допомогою бензопили, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання, здійснив незаконну порубку чотирьох дерев породи: «Береза» діаметром пня 33 см., «Граб» діаметром пня 28 см., «Дуб» діаметром пнів 28 та 19 см, внаслідок чого завдав навколишньому природному середовищу шкоду в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 , завдано шкоду навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони,

належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 Кримінального кодексу України, тобто незаконна порубка вчинена у заповідниках або на територіях чи об`єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.

06 квітня 2021 року між сторонами була укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст.ст. 468, 470, 472 КПК України.

Згідно даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 246 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повиннен понести обвинувачений ОСОБА_1 .

Угода про визнання винуватості містить положення про те, що сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 246 КК України. Обвинувачений визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, сторони узгоджують вид і розмір покарання у виді штрафу у розмірі 120 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2040 гривень, застосувавши ст. 69 КК України.

Сторони розуміють наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ст.476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор, який затвердив угоду, має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Прокурор Василюк А.А. у відкритому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання у виді штрафу в розмірі 120 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2040 гривень, за ч. 3 ст. 246 КК України, застосувавши ст. 69 КК України. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Прокурор підтвердив, що угода укладена добровільно.

У відкритому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості сторонами, просив її затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 , Манчук С.Г. у відкритому судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості укладену 06.04.2021 р. між сторонами.

У відкрите судове засідання представник потерпілого ДП «Кременецьке лісове господарство», Кушнірук В.М. не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали обвинувального акту з угодою про визнання винуватості, приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним, суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Суд встановив, що кваліфіковані дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 246 КК України правильними.

Внаслідок вчинення злочину шкоду завдано правам та інтересам окремих осіб, однак потерпілий згідний на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст.473,474 КПК України.

Поясненнями сторін угоди встановлено, що вони уклали угоду про визнання винуватості добровільно.

Судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та на їх основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. Суд також бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості та характеру кримінального правопорушення, а також особі обвинуваченій.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висноку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами.

Керуючись ст.ст. 373-374, 469, 475 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Затвердити угоду, укладену 06 квітня 2021 року між сторонами про визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України та призначити йому за даною статтею покарання у виді штрафу у розмірі 120 (сто двадцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2040 (дві тисячі сорок) грн., застосувавши ст. 69 КК України.

Речові докази по кримінальному провадженні:

1) П`ять складометрів деревини породи «Береза», «Граб» та «Дуб», які знаходяться на зберіганні у Суразькому лісництві за адресою с. Сураж Шумського району Тернопільської області - повернути власнику, ДП «Кременецьке лісове господарство».

2) Чотири зрізи із комлевих частин незаконно зрізаних дерев породи «Береза», «Граб» та «Дуб», які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів відділення поліції № 1 (м. Шумськ) Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області за адресою вул. Українська 47 м. Шумськ Тернопільської області - повернути власнику, ДП «Кременецьке лісове господарство».

Витрати за проведення судової трасологічної експертизи № 3/2-479/20 від 25.09.2020 р. у розмірі 2288 грн. 20 коп. стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів через Шумський районний суд Тернопільської області.

Суддя: О. В. Ковтунович