Ухвала суду № 96085169, 06.04.2021, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/643/21

Провадження № 2-о/323/36/21

УХВАЛА

Іменем України

06.04.2021 р. м.Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі

головуючого судді - Мінаєва М.М.,

при секретарі - Тахтаул А.Л.,

розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Оріхівського районного суду Запорізької області як до суду, якому визначена підсудність Амвросіївського районного суду Донецької області, із заявою про встановлення факту її проживання спільно з її матір`ю, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 , з метою отримання в порядку спадкування нарахованої, але не виплаченої пенсії.

Ухвалою від 16.03.2021 року було відкрите провадження у справі, а також, з метою збору інформації, яка має значення для правильного вирішення справи, судом було в порядку ст. 294 ЦПК України витребувано:

-від заявника - документальне підтвердження її виїзду на тимчасово непідконтрольну територію України та в`їзду з неї на територію України в період 2019-2020 років, а також інші відомості;

-від заінтересованої особи - документальне підтвердження перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на пенсійному обліку та завірену належним чином копію її пенсійної справи.

В судове засідання 06.04.2021 року учасники справи не з`явились, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Від заявника надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, а також ряд документів на виконання ухвалу суду від 16.03.2021 року.

Заінтересована особа про причини неявки свого представника не повідомила, заяв та клопотань процесуального характеру не подала, ухвалу суду про витребування документального підтвердження перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на пенсійному обліку, та завіреної належним чином копії її пенсійної справи, не виконала без повідомлення причин.

Фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вирішуючи питання про достатність наявних у справі матеріалів для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 294 ЦПК України, з метою з`ясування обставин справи суд може за власної ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами першою – третьою статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Заявник ОСОБА_1 надала, зокрема, відомості про те, протягом 2019-202 років вона не перетинала Державний кордон України.

Водночас суд запитував відомості про виїзд заявника на тимчасово непідконтрольну територію України та в`їзд з неї на територію України в період 2019-2020 років, що не тотожнім перетинанню Державного кордону, однак такі відомості заявником надані не були.

Єдиними доказом на підтвердження проживання спільно з матір`ю на момент її смерті, на який посилається заявник, це довідка, видана 24.02.2021 року так званою Благодатнівською сільською адміністрацією, - органом, який державною владою України не визнається.

Суд приймає посилання заявника на так звані «намібійські винятки», які мають застосовуватись при вирішенні питань про захист прав в судовому порядку, однак при цьому слід враховувати, що документи, видані невизнаними міжнародним правом установами, можуть враховуватись як докази, лише якщо вони у сукупності з іншими, належними та допустимими доказами, підтверджують відповідний факт.

Відтак, вказана довідка може бути підтверджена, зокрема, відомостями про те, що заявник у відповідний період виїхала на тимчасово непідконтрольну територію України і станом на момент смерті ОСОБА_2 перебувала там.

Однак такі відомості наразі у справі відсутні.

Крім того, як випливає із змісту ст. ст. 315, 318 ЦПК України, закон передбачає можливість встановлення судом певного факту не просто так, а з конкретною метою.

Заявник таку мету вказала – підтвердження наявності безспірного спадкового права на нараховану, але не виплачену ОСОБА_2 пенсію.

Однак у справі відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 перебувала на пенсійному обліку, і що на її користь з 2106 року і по день смерті була нарахована, але не виплачена пенсія.

Відтак, суд вбачає за необхідне повторно витребувати від заявника та заінтересованої особи вказану інформацію, яка має істотне значення для ухвалення правильного рішення по суті заяви.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 84, 187, 293, 294, 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1.Судове засідання у справі відкласти до 13 год. 00 хв. 11.05.2021 року, про що повідомити учасників справи у встановленому законом порядку.

2. Повторно витребувати від заявника ОСОБА_1 документальне підтвердження її виїзду на тимчасово непідконтрольну територію України та в`їзду з неї на територію України в період 2019-2020 років.

У разі неможливості надання такої інформації - повідомити суд про причини цього.

3. Повторно витребувати від Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області документальне підтвердження перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на пенсійному обліку, та завірену належним чином копію її пенсійної справи (за наявності).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області М.М. Мінаєв