Ухвала суду № 96085111, 06.04.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2546/21 2-а/335/72/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Стеценко А.В., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського роти №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції Васильєвої Ольги Вікторівни про скасування постанови серії ЕАН №3752550 від 05.02.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції Васильєвої Ольги Вікторівни про скасування постанови серії ЕАН №3752550 від 05.02.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Вказана позовна заява не відповідала вимогам КАС України та ухвалою судді від 12.03.2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачу було надано строк для усунення наступних недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, у позовній заяві позивач посилається на те, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору, як учасник бойових дій, на підтвердження чого, надано копію посвідчення УБД серії НОМЕР_1 від 06.03.2019.

Пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

На учасників бойових дій розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який визначає статус зокрема і учасників бойових дій та гарантії їх соціального захисту.

З системного та логічного аналізу норм закону вбачається, що учасники бойових дій звільненні від сплати судового збору лише у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав як учасників бойових дій, тобто порушенням гарантії їх соціального захисту, передбачених Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Предметом спору у даній справі є скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення, тобто дана справа не пов`язана з порушенням гарантій соціального захисту позивача, як учасника бойових дій, а тому позивач не звільняється від сплати судового збору.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 визначено, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону N 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» розмір такого прожиткового мінімуму визначено у розмірі 2270 гривень.

Проте, в порушення зазначених вимог, позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Так, позивач у своїй заяві посилається на отримання оскаржуваної постанови засобами поштового зв`язку 27.02.2021, однак доказів в обґрунтування своїх доводів на адресу суду не надає. Суд звертає увагу позивача, що подання до суду разом із позовною заявою всіх наявних в нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є обов`язком позивача.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Проте, в порушення зазначених вимог, позивачем не подано клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності порушення такого строку.

Ухвала суду від 12.03.2021 про залишення позову без руху двічі направлялася на адресу місця проживання позивача, які він зазначив у позові, однак конверти повернулися до суду не врученими

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися порядку (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).

Згідно ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За викладених обставин, враховуючи, що недоліки позову позивачем не усунуто, позовна заява не може бути прийнята до розгляду, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу, що не позбавляє його можливості звернутись до адміністративного суду повторно.

Керуючись статтями 44, 169, 295 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського роти №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції Васильєвої Ольги Вікторівни про скасування постанови серії ЕАН №3752550 від 05.02.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі– визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу про можливість звернення з аналогічними позовними вимогами після усунення недоліків, які стали підставою для повернення адміністративного позову.

Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.В. Стеценко