Ухвала суду № 96084230, 06.04.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3630/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяна О.В., за участі секретаря судового засідання Лецак Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача – відділ містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації, про знесення об`єкту самочинного будівництва, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача відділ містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації, про знесення об`єкту самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Одночасно з пред`явленням позову позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просить заборонити відповідачу ОСОБА_2 вчиняти будь-які будівельні та пов`язані з ними роботи на належній відповідачці земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 з метою зупинення подальшого cамовільного будівництва об`єкту.

В обґрунтування заяви посилається на те, що факт здійснення самочинного будівництва підтверджено 17.03.2021 року органом місцевого самоврядування в особі адміністративної комісії Холмівської сільської ради Ужгородського району та відповідями компетентних органів на інформаційні запити та звернення позивача, а саме: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області та Відділу містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатській області, за результатами виїзної перевірки та огляду місця самовільної забудови.

Будівельні роботи, які відповідач здійснює за вказаною адресою, провадяться всупереч приписам ст.ст.25, 26, 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» без будівельного паспорта та з істотним порушенням правил забудови території, оскільки об`єкт самочинного будівництва розміщено з порушенням лінії (сторони) регулювання забудови, що в контексті правових норм ч.1 статті 376 ЦК України визначає дане будівництво як самочинне.

Заявниця звертає окрему увагу суду на те, що рішенням Холмівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області IV сесії VIII скликання від 26.03.2021 року №200/VIII-2021 відповідачу відмовлено у зміні цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 під «будівництво та обслуговування будівель торгівлі» відповідно до вимог державних будівельних норм, стандартів і правил.

Ураховуючи, що будівельні роботи по зведенню самочинного будівництва відповідачем добровільно не припиняються, а навпаки проводяться в інтенсивному режимі, доказом чого є фотографії про хід самовільного будівництва протягом березня 2021 року, та здійснюються з явним порушенням протипожежних відступів до суміжної земельної ділянки та житлового будинку позивача, заявниця (позивач) просить суд вжити заходи забезпечення, ураховуючи суть заявленого позову, оскільки невжиття таких заходів може утруднити та ускладнити поновлення та ефективний захист її майнових прав та інтересів. У зв`язку з цим, покликається на правову позицію Верховного Суду, викладену у Постанові від 04.06.2018 року у справі №2-3255/2008, в силу якої «майнове право» слід визначати як «право очікування» (право з відкладальною умовою), тобто можливість отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно у майбутньому (зокрема, на новостворене майно, право забудови власної земельної ділянки тощо), тобто спроможність безперешкодно в подальшому реалізовувати свої правомочності власника. Зазначає, що вказана правова позиція також кореспондується з положеннями ст.ст.3, 15, 16, 190, ч.2 ст.386, ст.391 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін /ч.4 ст.153 ЦПК України/.

Суд призначив розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні, однак сторони не з`явилися, про час та місце розгляду заяви про забезпечення позову були повідомлені, а тому суд розглядає заяву про забезпечення позову у відсутності сторін.

Оскільки розгляд заяви здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Відтак, забезпечення позову – це гарантія ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Позов забезпечується, зокрема, шляхом заборони вчиняти певні дії (пункт 2 частини першої статті 150 ЦПК України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України). Конкретний захід забезпечення позову буде співрозмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

За змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Значення вказаних заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Розглядаючи дану заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясував взаємозв`язок обраних способів захисту та їх вплив на виконання рішення суду в подальшому; дані про особу відповідачів; а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як встановлено судом, предметом позову в даній справі є знесення об`єкту самочинного будівництва. Зведення даного об`єкту здійснюється відповідачем без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, а також з істотним порушенням будівельних норм і правил, що полягає в тому числі у порушенні «лінії регулювання забудови», тобто розміщення об`єкту самочинного будівництва всупереч містобудівних умов та обмежень, плану зонування та детальному плану території, на якій таке будівництво здійснюється.

В силу ст.11 Закону України «Про будівельні норми» застосування будівельних норм або окремих їх положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування, так само як і зобов`язання дотримуватися вимог містобудівної документації та правил забудови земельної ділянки під час будівництва об`єктів, як це визначено ст.ст.26, 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та кореспондується з приписами ч.3 ст.375 ЦК України.

Судом також взято до уваги і те, що в рамках процесу оптимізації системи центральних органів виконавчої влади Урядом (відповідно до постанови КМУ від 13.03.2020 року №218) прийнято рішення про ліквідацію ДАБІ (Державної архітектурно-будівельної інспекції», а повноваження у сфері містобудівної діяльності в частині здійснення держархбудконтролю та нагляду (відповідно до Постанови КМУ №1340 від 23.12.2020 року) передано новоствореному центральному органу виконавчої влади під назвою Державна інспекція архітектури та містобудування України («ДІАМ»), якою на сьогодні територіальні органи не створено. Наразі перевірка об`єктів будівництва вправі здійснюватися виконавчим органом держархбудконтролю відповідної сільської ради, до юрисдикції якої відноситься місце забудови, і лише в розрізі повноважень, визначених підпунктом 3 пункту б) частини 1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.14 Закону України «Про основи містобудування».

Суд констатує, що орган місцевого самоврядування зреагував на факт спірного самочинного будівництва, адміністративна комісія Холмівської сільської ради Ужгородського району виїхала на місце самовільної забудови та 17.03.2021 року комісійно задокументувала дане правопорушення, внаслідок чого надіслала відповідачу письмову вимогу за №226/02-23 від 22.03.2021 року про припинення самовільних будівельних робіт, яка відповідачем ігнорується, доказом чого є чисельні звернення позивача до сільської ради станом на 29.03.2021 року, 30.03.2021 року, 31.03.2021 року.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства та роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника (позивача) щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позову, в тому числі, співмірності заходів, який заявниця просить вжити у порядку забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд приходить до переконання, що між сторонами наявний спір щодо об`єкту самочинного будівництва, а тому вимоги про забезпечення позову є співмірними позовним вимогам, відтак невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у разі його постановлення на користь позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що заява про забезпечення позову у даній справі є об`єктивно обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Як передбачено положеннями частини 8 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 149-150,153,157 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 здійснювати будь – які будівельні роботи без належним чином оформленого права на виконання будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 2124887403:01:002:0213 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду.До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст ухвали складено 06.04.2021.

Суддя Голяна О.В.