Рішення № 96083960, 01.04.2021, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2486/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фейіра О. О., при секретарі судового засідання Радзецькій Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в Берегівський районний суд Закарпатської області із позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №1482/30500/20 від 03 листопада 2020 року.

Позовні вимоги позивачем мотивовано тим, що постановою першого заступника начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Балан І. В. в справі про порушення митних правил №1482/30500/20 від 03 листопада 2020 року його - ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених статтею 485 МК України, та накладено на відносно нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 251 427, 84 грн. Копію вказаної постанови він отримав тільки 10 листопада 2020 року, а тому, пропустив строк оскарження такої з поважних причин. Разом з тим, приймаючи оскаржувану постанову, відповідач виходив з того, що він - ОСОБА_1 , маючи статус резидента, для перетину митного кордону на автомобілі марки «Audi» моделі «A4», номер кузова « НОМЕР_1 », реєстраційний номерний знак Угорщини « НОМЕР_2 », з метою ухилення від сплати митних платежів, передбачених законодавством України щодо вищевказаного транспортного засобу, вказав неправдиві відомості про те, що є нерезидентом,та з цією метою надав свій паспорт громадянина Угорщини для виїзду за кордон. Вважає, що така постанова є незаконною, оскільки для притягнення до відповідальності, за ст. 485 МК України, необхідно довести факт заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів. Приймаючи оскаржувану постанову відповідач виходив з того, що позивач в митній декларації заявив недостовірні відомості щодо свого громадянства та постійного місця проживання на території Угорщини, які впливають на його обов`язок зі сплаті митних платежів. Однак, ст. 485 МК України, не містить вимоги про включення до митної декларації відомостей про альтернативне громадянство та альтернативну країну місця проживання, а тому не зазначення їх, на його думку, не містить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Разом з тим, вказані ним при здійсненні митного контролю відомості про його громадянство Угорщини та Угорщини як країни постійного проживання, не можна вважати неправдивими. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, оскільки відсутні докази подання ним недостовірних документів чи надання недостовірної інформації. Крім того, про день, час та місце розгляду справи про порушення митних правил, він повідомлений не був. Вважає оскаржувану постанову незаконною, та такою, що підлягає скасуванню. А тому, просить суд поновити йому строк оскарження постанови в справі про порушення митних правил №1482/30500/20 від 03 листопада 2020 року, як такий, що пропущений з поважних причин, визнати таку постанову протиправною та скасувати її.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання від 11 березня 2021 року, згідно якого просить справу розглянути без його участі. Позовні вимоги підтримує (а.с. 58).

Представник відповідача - Закарпатської митниці Держмитслужби, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення судового розгляду справи від нього не надходило (а.с. 87-88).

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

А тому, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

21 грудня 2020 року від представника Закарпатської митниці Держмитслужби Джуган М. надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого такий вважає позовні вимоги позивача безпідставними, з підстав наведених у відзиві, та зазначив, що ОСОБА_1 , який має статус резидента, не мав права ввозити транспортний засіб в режимі "тимчасове ввезення до 1 року", в порядку встановленому ч. 1 ст. 380 МК України. Разом з тим, подавши під час митного контролю та оформлення транспортого засобу паспорт гр. Угорщини та заявивши працівникам митниці про постійне місце проживання за межами території України, ОСОБА_1 вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, що вказує на наявність в його діях порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України. Крім того, просить врахувати, що позивачем пропущено строк звернення до суду, і жодних поважних причин пропуску такого, останнім не зазначено. Враховуючи обставини, зазначені у відзиві на адміністративний позов, відповідач просить в задоволенні позовних вимог позивача відмовити (а.с. 30-41, 43-51).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як встановлено з матеріалів справи, постановою заступника начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Балан І. В. № 1482/30500/20 від 03 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винним в порушенні митних правил, передбачених статтею 485 МК України, та накладено відносно нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 251 427, 84 грн. (а.с. 18-22).

Згідно матеріалів справи, копію оскаржуваної постанови №1482/30500/20 від 03 листопада 2020 року, позивач отримав тільки 10 листопада 2020 року, що підтверджується роздруківкою з офіційного веб-сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» відстеження пересилання поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором: 8800025965774 (а.с. 23-24).

Відповідно до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За приписами ч. 1, 3 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 МК України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом (ч. 4 ст. 529 МК України).

Статтею 289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Отримання позивачем ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови поза строками, передбаченими ст. 285 КУпАП, на думку суду, є поважною причиною пропущення строку звернення до суду з вимогою щодо її оскарження, оскільки відсутність копії такої істотно впливає на можливість її оскарження та здатність особи захистити свої права та інтереси.

А тому, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 пропустив строк оскарження постанови в справі про порушення митних правил №1482/30500/20 від 03 листопада 2020 року з поважних причин, суд вважає, що такий підлягає поновленню (а.с. 1-4, 25).

Згідно ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, постановою заступника начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Балан І. В. № 1482/30500/20 від 03 листопада 2020 року, на підставі протоколу про порушення митних правил №1482/30500/20 від 22 вересня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винним в порушенні митних правил, передбачених остаттею 485 МК України, та накладено відносно нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 251 427, 84 грн. (а.с.12-17, 18-22).

Згідно оскаржуваної постанови, 06 травня 2020 року до управління запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Закарпатської митниці Держмитслужби надійшов лист управління забезпечення митного контролю та оформлення Закарпатської митниці Держмитслужби від 06 травня 2020 року № 7.7-18/15-392 "Про ознаки порушення митних правил при ввезенні транспортного засобу із р.н. із р.н.з. НОМЕР_2 » ".

Проведеною перевіркою з використанням баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Державної митної служби України було встановлено, що протягом 2018 - 2020 років громадянин ОСОБА_1 ввозив на митну територію України автомобіль марки «Audi» моделі «A4», р. н. з.Угорщини НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 .

Так, 13 липня 2020 року через митний пост «Лужанка» Закарпатської митниці Держмитслужби гр. ОСОБА_1 в черговий раз ввіз на митну територію України автомобіль марки «Audi» моделі «A4», р. н. з.Угорщини НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 в митному режимі "тимчасове ввезення до 1 року", подавши до миного контролю посадовим особам митниці паспорт громадинина Угорщини НОМЕР_3 , виданий на його ім`я, який свідчить про його статус "нерезидента", і який є підставою для несплати митних платежів при ввезенні транспортного засобу особистого користування, маючи при цьому статус "резидента", внаслідок чого останній уникнув обов`язку зі сплати митних платежів у розмірі 83 809,28 грн., чим порушив митні правила, передбачені статтею 485 МК України (а.с. 18-22).

Як встановлено з матеріалів справи, приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, митний орган виходив з того, що позивач ОСОБА_1 під час ввезення на митну територію України транспортного засобу марки «Audi» моделі «A4», р. н. з. Угорщини НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 , надав працівникам митниці паспорт громадинина Угорщини НОМЕР_3 , який свідчить про його статус "нерезидента", і який є підставою для несплати митних платежів при ввезенні транспортного засобу особистого користування, маючи при цьому статус "резидента".

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як слідує з положень п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, суди перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, в першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Так, постановою заступника начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Балан І. В. № 1482/30500/20 від 03 листопада 2020 року, ОСОБА_1 визнано винним в порушенні митних правил, передбачених остаттею 485 МК України (18-22).

Відповідно до ч. 1 ст. 380 МК України, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Згідно з ч. 4 ст. 380 МК України, тимчасове ввезення громадянами - резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 т.), 8711 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов`язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Стаття 485 МК України передбачає відповідальність за порушення митних правил, зокрема за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги,

Тобто, з об`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 485 МК України, в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів, характеризується сукупністю трьох ознак, зокрема: діяння, спрямоване на ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

А тому, для притягнення до відповідальності за ст. 485 МК України, необхідне доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Приймаючи оскаржувану постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, відповідач виходив з того, що позивач, маючи статус резидента, для перетину митного кордону на автомобілі марки «Audi» моделі «A4», р. н. з.Угорщини НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 , з метою ухилення від сплати митних платежів, передбачених законодавством України щодо вищевказаного транспортного засобу, вказав неправдиві відомості про те, що є нерезидентом, та з цією метою надав свій паспорт громадянина Угорщини для виїзду за кордон.

Однак, з такими твердженнями Закарпатської митниці Держмитслужби, суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, приймаючи оскаржувану постанову, відповідач не з`ясував, який умисел мав позивач ОСОБА_1 , надаючи працівникам митниці паспорт громадянина Угорщини та чи переслідував він мету спрямовану на ухилення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру при тимчасовому ввезенні транспортного засобу на митну територію України

За змістом статті 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

При цьому, статтею 485 МК України, передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно неможливо заявити неправдиві відомості.

Як встановлено статтею 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Коджексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова заступника начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Балан І. В. № 1482/30500/20 від 03 листопада 2020 року, не містить доказів того, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України - заявлення у митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей чи надання органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості. Будь-яких доказів на стердження протилежного відповідач суду не надав.

Приймаючи оскаржувану постанову відповідач виходив з того, що позивач в митній декларації заявив недостовірні відомості щодо свого громадянства та постійного місця проживання на території Угорщини, які впливають на його обов`язок зі сплаті митних платежів.

Однак, стаття 485 МК України не містить вимоги про включення до митної декларації відомостей про альтернативне громадянство та альтернативну країну місця проживання, а тому, не зазначення їх не містить складу адміністративного правопорушення, передбаченого зазначеною статтею Митного кодексу України.

Разом з тим, суд враховує, що відповідальність за ст. 485 МК України, настає тільки за наявності письмової декларації, заповненої особою, яка ввозить транспортний засіб.

За наведених обставин вказані позивачем ОСОБА_1 при здійсненні митного контролю відомості про його громадянство Угорщини та Угорщини як країни постійного проживання, не можна вважати неправдивими.

Крім того, згідно підпункту "в" п. 33 ст. 4 МК України, нерезидентами є фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України.

Підпунктом "в" п. 50 ст 4 МК України встановлено, що резидентами є фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.

Так, визнання особи резидентом чи нерезидентом у розумінні МК України, є його постійне місце проживання.

Суд враховує, що відповідач стверджуючи, що ОСОБА_1 є резидентом, не надав суду доказів на ствердження такого.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 531 МК України передбачає підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Крім того, як стверджує позивач, він не був своєчасно повідомлений про день, час та місце розгляду справи про порушення митних правил.

Разом з тим, суд враховує, що доказів на ствердження належного повідомлення ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи про порушення митних правил, відповідач не надав.

Безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника через відсутність належного повідомлення такої особи про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, є окремою самостійною і достатньою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 03 квітня 2018 року в справі № 156/404/17.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, у зв`язку з відсутністю доказів подання позивачем недостовірних документів чи надання недостовірної інформації, тобто доказів заявлення ОСОБА_1 в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, а також доказів наявності прямого умислу на таке, та доказів того, що діяння ОСОБА_1 були спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, оскаржувана постанова, на думку суду, є протиправною, та такою, що підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 3 ст. 241 КАС України, судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 4, 380, 458, 485, 486, 489, 495, 531, 529 МК України, ст.ст. 7, 10, 285, 287 КУпАП, ст. ст. 2, 229, 244, 246, 285, 286, 289, 293, 295 КАС України, суд,

рішив

Поновити ОСОБА_1 строк оскарження постанови заступника начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Балан Ігоря Вячеславовича в справі про порушення митних правил №1482/30500/20 від 03 листопада 2020 року в справі про порушення митних правил.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил - задоволити.

Постанову заступника начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Балан Ігоря Вячеславовича в справі про порушення митних правил №1482/30500/20 від 03 листопада 2020 року - скасувати.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Фейір О. О.