Вирок № 96083183, 07.04.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/5214/20

Провадження 1-кп/263/383/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Шатілової Л.Г., при секретарі судового засідання Ничипорук А.А., за участю прокурорів Сухорученко М.В., Луцюка Я.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 та її представника адвоката Лаюрова В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Маріуполя Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 10.03.2020 року о 18 годині 52 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «NISSAN ALMERA» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух по вул. Котляревського зі сторони перехрестя з вул. Карпинського в бік пр. Металургів у Центральному районі м. Маріуполя , діючи у порушення п.18.1 Правил дорожнього руху, який передбачає:

18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека,

будучи неуважним, належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою та відповідно не реагуючи на її зміни, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка переходила проїзну частину вул. Котляревського по не регульованому пішохідному переходу зліва на право відносно руху транспортного засобу.

В результаті дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому шилоподібного відростка правої ліктьової кістки з задовільним стоянням відламків, забій, гемартроз колінного суглобу які за ступенем тяжкості відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що спричиняють тривалий розлад здоров`я на термін понад двадцять один день.

Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав та пояснив, що 10.03.2020 року, приблизно о 19:00 год., він, керуючи автомобілем «NISSAN ALMERA» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух по вул. Котляревського зі сторони перехрестя з вул. Карпинського в бік пр. Металургів у Центральному районі м. Маріуполя , на нерегульованому пішохідному переходу скоїв наїзд на потерпілу ОСОБА_2 , яку побачив вже перед капотом. Після наїзду потерпіла впала, він вийшов з машини, допоміг потерпілій піднятися, викликав швидку медичну допомогу та працівників поліції. Позов прокурора визнав повністю. Позов потерпілої визнав частково. У скоєному щиро розкаюється, просив суд суворо не карати.

На підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим злочину свідчать докази, дослідженні під час судового розгляду у порядку ст. 94 КПК України.

Так, потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 10.03.2020 року, приблизно о 19.00 годин, вона перетинала проїзну частину зі сторони магазину «Сільпо» по вул. Котляревського по нерегульованому пішохідному переходу, коли залишилось до тротуару приблизно 1 метр, вона повернула голову направо та побачила світло та почула удар, від якого вона впала. Її об`їхав автомобіль з якого вийшов обвинувачений, запропонував допомогу. Швидка медична допомога, яка приїхала на місце ДТП, відвезла її до лікарні, де вона знаходилася 10 днів, потім лікувалася амбулаторно. Внаслідок ДТП їй спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шилоподібного відростка правої ліктьової кістки з задовільним стоянням відламків, забій, гемартроз колінного суглобу. У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями вона перебувала у лікарні, на лікування вона витратила 6198,45 грн. Крім того, їй була заподіяна моральна шкода у розмірі 50000,00 грн., яка полягає у фізичних стражданнях, пов`язаних з втратою можливості рухатися, у зв`язку з чим вона стала роздратованою, від чого потерпає не тільки вона, а й її близькі родичі, до теперішнього часу вона відчуває біль у нозі. Крім того,зазначила, що за результатами співбесіди, яка відбулася 05.03.2020 року, їй було запропоновано працевлаштування до ПП «ІНФОРМ-ЦЕНТР СВ» на посаду заступника директора з окладом у 6000,00 грн., але внаслідок отриманих при ДТП травм, вона була позбавлена можливості працевлаштуватися на вищевказане підприємство, тобто вона не отримала заробітну плату за 6 місяців ,з 12 березня 2020 року по 12 вересня 2020 року, на загальну суму 36000,00 грн. Вищевказану матеріальну та моральну шкоду просить стягнути з обвинуваченого у повному обсязі. Також, просить стягнути витрати на надання правової допомоги адвокатом у суму 5000,00 грн.

Винуватість ОСОБА_1 також, підтверджується письмовими доказами:

- витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню №12020050770000644, згідно з яким відомості до ЄРДР були внесені 11.03.2020 року, за правовою кваліфікацією ст. 286 ч. 1 КК України /а.с. 62/;

- протоколом огляду місця ДТП від 10.03.2020 року зі схемою ДТП та фототаблицею /а.с. 63-67/;

- протоколом огляду транспортного засобу - автомобіля «NISSAN ALMERA» реєстраційний номер НОМЕР_1 з фото таблицею /а.с.68-73/;

- постановою про визнання речовим доказом автомобіля «NISSAN ALMERA» реєстраційний номер НОМЕР_1 /а.с.75/

- протоколом огляду відео файлу із записом з камери спостереження, розташованої на приміщенні СТО «Шиномонтаж» за адресою : м. Маріуполь, вул. Котляревського,21./а.с.89,91/

- висновком судової автотехнічної експертизи № 1/19-95 від 16.04.2020 року, відповідно до якого рульове керування автомобіля «NISSAN ALMERA» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди перебувало в працездатному стані. Гальмівна система автомобіля «NISSAN ALMERA» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент огляду та дорожньо-транспортної пригоди перебувала в працездатному стані. /а.с.81-87/

- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.04.2020 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_2 розповіла та показала на місцевості про обставини ДТП, що мала місце 10.03.2020 року, зі схемою та фото таблицею. /а.с. 105-109/;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.04.2020 року, в ході якого ОСОБА_1 розповів та показав на місцевості про обставини ДТП, що мала місце 10.03.2020 року, під час якої він допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , зі схемою та фото таблицею /а.с. 110-115/;

- висновком судової автотехнічної експертизи № 1/19-128 від 21.04.2020 року, відповідно до якого з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «NISSAN ALMERA» реєстраційний номер НОМЕР_1 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, з моменту виходу пішохода ОСОБА_2 на проїзну частину вул. Котляревського в Центральному районі м. Маріуполя на нерегульований пішохідний перехід, повинен був зменшити швидкість керованого ним автомобіля, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_2 , для якої може бути створена перешкода чи небезпека, тобто повинен був діяти відповідно до вимог п.18.1. Правил дорожнього руху України.

З технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, водій автомобіля «NISSAN ALMERA» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 своєчасно застосувавши заходи до гальмування, тобто виконуючи вимоги п.18.1. Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти дану дорожньо-транспортну пригоду, шляхом зупинки керованого ним автомобіля до лінії руху пішохода.

З технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля «NISSAN ALMERA» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 які не відповідали вимогам п.18.1. Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки водій ОСОБА_1 виконуючи вищезгадані вимоги Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти дану дорожньо-транспортну пригоду, шляхом зупинки керованого ним автомобіля до лінії руху пішохода /а.с.118 -122/;

- висновком судово-медичної експертизи № 314 від 23.04.2020 року, відповідно до якого тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_2 при зверненні по медичну допомогу: закритий перелом шилоподібного відростка правої ліктьової кістки з задовільним стоянням відламків, забій, гемартроз колінного суглобу , утворилися в результаті дії тупих предметів, якими могли бути виступаючи частини автомобіля при ДТП, можливо в зазначений термін, при описаних обставинах постанови, і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричиняють тривалий розлад здоров`я на термін понад двадцять один день. Вищеописані тілесні ушкодження могли утворитися за обставин, на які посилається потерпіла ОСОБА_2 в ході допиту./а.с.103-104/;

- випискою з медичної карти стаціонарного хворого від 23.03.2020 року ,відповідно до якої ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в травматоголічному відділені КНП «ОЛІЛ м. Маріуполь» у період з 11.03.2020 року по 23.03.2020 року та на її лікування було витрачено з місцевого бюджету 5615,88 грн. /а.с.36-38,139-140/;

Провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, оцінюючи кожний доказ, досліджений у судовому засіданні по справі з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесне ушкодження середньої тяжкості , при встановлених судом фактичних обставинах поза розумним сумнівом та вчинений ним злочин необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.286 КК України.

Обираючи вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно , раніше не судимий, вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав, позов прокурора визнав повністю, разом з тим скоїв злочин невеликої тяжкості, тому суд призначає йому покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції статті та вважає можливим його виправлення без відбування покарання реально шляхом звільнення з випробуванням та покладенням на нього обов`язків,відповідно до ст.ст. 75,76 КПК України, з позбавленням права керувати транспортними засобами. При цьому суд враховує, що обвинувачений скоїв грубе порушення Правил дорожнього руху України, оскільки допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка переходила проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу.

Суд вважає недоцільним призначення покарання у вигляді штрафу, на якому наполягав прокурор, оскільки обвинувачений не має офіційного місця роботи, крім того, доказів того, що останній здатний сплатити штраф, суду не надано.

Позов прокурора про відшкодування витрат установи охорони здоров`я на лікування потерпілої ОСОБА_2 від злочину підлягає задоволенню, а тому слід стягнути з ОСОБА_1 на користь КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполя» / р/р НОМЕР_2 Державна казначейська службі України м.Київ МФО 820172 ЄРДПОУ 03098229/ грошові кошти у сумі 5615,88 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно із ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентоване ст. 129 КПК України.

Як встановлено ч. 1 та ч. 3 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому; у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Як встановлено матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_2 яка є потерпілою, пред`явила цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 61, 128 КПК України.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Частина 3 ст. 23 ЦК України передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» зі змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 у пункті 9 Постанови орієнтує суди, що розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань /фізичних, психічних та інших/, яких зазнав позивач, характер немайнових витрат, їх тривалість, можливість відновлення тощо та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого.

Враховуючи конкретні обставини справи, характер і обсяг фізичних та душевних страждань, викликаних отриманими тілесними ушкодженнями, яких зазнала потерпіла ОСОБА_2 , а також враховує принцип розумності і справедливості, суд вважає можливим стягнути на користь потерпілої з обвинуваченого ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - витрати на лікування у розмірі 6198,45 грн. та 10 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, оскільки потерпіла ОСОБА_2 отримала нервовий стрес, фізичний біль, втратила душевний спокій,у зв`язку з чим змінився її звичний уклад життя.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині відшкодування ОСОБА_2 упущеної вигоди у розмірі 36000,00 грн., оскільки позивачем не доведено, що доходи у розмірі 36000,00 грн. дійсно були б нею отримані у разі якщо б відповідач не вчинив протиправних дій. Позивач при розрахунку розміру упущеної вигоди виходив із вірогідності таких збитків, які ймовірно могли бути їй завдані діями відповідача, які вона вважає неправомірними. Вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди, які ґрунтуються на розрахунку прибутку, є теоретичними, побудованими на очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені належними доказами, які б свідчили що зазначений розмір прибутку, міг би і повинен був отримати позивач. При цьому суду не надано відомостей, з яких причин ОСОБА_2 було відмовлено у прийнятті на роботу та що такі причини знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з діями обвинуваченого.

Відповідно до ст. 137 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, потерпілій ОСОБА_2 підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень, а відтак з ОСОБА_1 на її користь підлягають стягненню понесені останньою витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень, оскільки ці витрати підтверджені належними письмовими доказами (договором про надання правової допомоги, актом виконаних робіт).

Також з ОСОБА_1 , як з особи винної у скоєнні кримінального правопорушення, підлягають стягненню на користь держави судові витрати на проведення судових авто технічних експертиз на загальну суму 1884,12 гривень.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 16.03.2020 року на автомобіль «NISSAN ALMERA» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Речовий доказ: автомобіль «NISSAN ALMERA» реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 ,після набрання вироком законної сили, слід залишити останньому за належністю.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування основного покарання у вигляді обмеження волі звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік та з покладенням, відповідно до ст. 76 КК України, обов`язку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполя» / р/р НОМЕР_2 Державна казначейська службі України м.Київ МФО 820172 ЄРДПОУ 03098229/витрати на лікування потерпілої ОСОБА_2 від злочину в сумі 5615,88 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 суму моральної шкоди в розмірі 10000,00 гривень, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень, суму матеріальної шкоди в розмірі 6198,45 грн. а всього 21198,45 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судових автотехнічних експертиз на загальну суму 1884,12 грн.

Речовий доказ: автомобіль «NISSAN ALMERA» реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , після набрання вироком законної сили, слід залишити останньому за належністю.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 16.03.2020 року на автомобіль «NISSAN ALMERA» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Г. Шатілова