Ухвала суду № 96082679, 07.04.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

"07" квітня 2021 р.

Провадження № 2/760/4763/21

Справа № 760/505/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 квітня 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді

Зуєвич Л.Л., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177, 184-186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса представника: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ), про розірвання договору підряду про виконання робіт, стягнення матеріальних та моральних збитків та пені,

В С Т А Н О В И В:

11.01.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 11.01.2021, за підписом представника позивача - адвоката Паруль Ю.О. (діє на підставі ордеру), в якій позивач просить:

- розірвати договір підряду про виконання робіт № 50/57 від 22.01.2020 укладений між позивачем та відповідачем;

- стягнути з відповідача на користь позивача матеріальні збитки за договором підряду про виконання робіт № 50/57 від 22.01.2020 в розмірі 219 535,00 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача пеню за невиконання (прострочення) виконавцем своїх договірних зобов`язань в розмірі 1 824 045,00 грн за період часу з 06.04.2020 по 08.01.2021;

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду за договором підряду про виконання робіт № 50/57 від 22.01.2020 в розмірі 7 000,00 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 5 000,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача ОСОБА_2 . Станом на день винесення даної ухвали відповідь не надійшла. Разом з тим, з метою процесуальної економії суд вважає за можливе звернути увагу на наступне.

Щодо можливості прийняття позову до розгляду

Розглянувши матеріали справи суд враховує наступне.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Щодо доказів сплати судового збору

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом ч. 4 ст. 175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем у порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України не сплачено судовий збір.

Статтями 3 і 4 ЗУ «Про судовий збір» визначено об`єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Позивачем як підставу звільнення від сплати судового збору вказується, що він звільнений від сплати судового збору, як споживач згідно ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Проте, з такими доводами позивача щодо звільнення його від сплати судового збору суд не погоджується з огляду на наступне.

Так, стаття 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п. 22 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз`яснено, що Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва. На відносини по виготовленню та продажу товарів, виконанню робіт і наданню послуг громадянином, який не є підприємцем, а також на випадки придбання товарів, користування послугами громадянином лише для підприємницької діяльності або підприємствами, установами, організаціями дія цього Закону не поширюється.

Подібні роз`яснення містить аналіз Верховного Суду України судової практики розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009-2012) від 01.02.2013, за змістом якого, зокрема, зазначено наступне: «Закон № 1023-XII регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва. На відносини, де виробником і продавцем товарів, виконавцем робіт і надавачем послуг є громадянин, що не є підприємцем, а також на випадки, де набувачем товарів, користувачем послуг є підприємства, установи, організації - дія цього Закону не поширюється».

Відповідачем у справі вказано фізичну особу - ОСОБА_2 .

За таких обставин та відсутності відповідного обґрунтування поданий позов не може вважатись позовом про захист прав споживача і повинен оплачуватись судовим збором у розмірі, визначеному ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Розміри ставок судового збору визначені у ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».

Так, позивачем у позовній заяві зазначено три позовні вимоги майнового характеру: 1) стягнути з відповідача на користь позивача матеріальні збитки за договором підряду про виконання робіт № 50/57 від 22.01.2020 в розмірі 219 535,00 грн; 2) стягнути з відповідача на користь позивача пеню за невиконання (прострочення) виконавцем своїх договірних зобов`язань в розмірі 1 824 045,00 грн за період часу з 06.04.2020 по 08.01.2021; 3) стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду за договором підряду про виконання робіт № 50/57 від 22.01.2020 в розмірі 7 000,00 грн, що разом становить 2 050 580,00 грн.

Разом з тим, заявлена окрема вимога немайнового характеру, а саме: розірвання договору підряду про виконання робіт № 50/57 від 22.01.2020 укладеного між позивачем та відповідачем.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про державний бюджет України» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір який складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).

Згідно з ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020

№ 1082-IX з 1 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2 270,00 грн.

З урахуванням зазначеного та положень чинного законодавства, ОСОБА_1 при поданні позову мала сплатити судовий збір у загальному розмірі 12 258,00 грн (11 350,00 грн за вимоги майнового характеру + 908,00 грн за вимогу немайнового характеру), однак, до позовної заяви не додано будь-яких документів, які підтверджують сплату судового збору, що підтверджується, зокрема, відсутністю вказівки відповідного документу у переліку додатків, що містить позовна заява.

Таким чином, позивачу необхідно:

- сплатити судовий збір в розмірі 12 258,00 грн на рахунок UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101, докази чого надати суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При цьому суд роз`яснює, що під поняттям "усунення недоліку" розуміється подання в суд документу про сплату судового збору, а не сплата у встановлений строк без своєчасного надання суду доказу (документу) про сплату (відповідна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/10366/17).

Враховуючи викладене, позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК України слід залишити без руху як таку, що подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору підряду про виконання робіт, стягнення матеріальних та моральних збитків - залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали з урахуванням вимог, викладених у даній ухвалі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Л. Зуєвич