Ухвала суду № 96081986, 06.04.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/14201/19

У Х В А Л А

06 квітня 2021 року Рівненський міський суд

в особі судді – Ковальова І.М.

при секретарі – Соломон О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил, закриття провадження по справі,-

в с т а н о в и в:

В Рівненський міський суд з адміністративним позовом до Рівненської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил, закриття провадження по справі звернувся ОСОБА_1 .

Справа до розгляду призначалась неодноразово, а саме на: 26 жовтня 2020 року, 23 грудня 2020 року, 11 лютого 2021 року, 06 квітня 2021 року, однак позивач в судові засідання повторно не з`явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, а саме судовими повістками за зазначеною ним в адміністративному позові адресою – АДРЕСА_1 , однак конверти були повернуто без вручення з відміткою «інші причини» двічі та «адресат відсутній за вказаною адресою». Причин своєї неявки суду позивач не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутності до суду не подавав; повідомлень про зміну місця проживання чи клопотання про направлення судових повідомлень на іншу адресу до суду не надходило.

В судове засідання представник відповідача не з`явився.

Заходи щодо виклику сторін у судові засідання передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному ст.129 цього Кодексу.

Повістка вручається під розписку. Особа, яка вручає повістку, зобов`язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи (ч.1, ч.2 ст.126 КАС України).

Відповідно до ч.11 ст.126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частина 1 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства покладає обов`язок на учасників судового процесу під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведену правову норму, слід зазначити, що позивач про зміну місця проживання (перебування, знаходження) суд не повідомляв, тому на підставі ч.1 ст.131 КАС України судом першої інстанції повістки про виклик в суд було надіслано на адресу, вказану позивачем та наявну у матеріалах справи.

Тому суд вважає що позивачу було достовірно відомо про наявність та розгляд справи №569/14201/19 та він не був позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні. Крім того слід зазначити, що в попереднє судове засідання на 30 вересня 2019 року, під час якого було задоволено клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі, позивач судову повістку отримував особисто рекомендованим листом під розписку за зазначеною ним в адміністративному позові адресою – АДРЕСА_1 .

Водночас частина 2 ст.44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений у ст.6 КАС України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні.

При цьому суд вказав, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та "Круз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскільки позивач в судове засідання не з`явився повторно, про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності суду не подавав, повідомлення про зміну місця проживання чи клопотання про направлення судових повідомлень на іншу адресу до суду не надходило, тому суд визнає неявку позивача в судове засідання без поважних причин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6,7,44,124,126,129,131,240, 242,248,256,294,295 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил, закриття провадження по справі - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов