Рішення № 96081344, 07.04.2021, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/2027/20

Номер провадження 2/289/181/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2021 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Кириленка О.О.,

з участю секретаря судового засідання - Науменко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг від 21.03.2007 у розмірі 5389,78 грн. та судовий збір у розмірі 2102 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 21.03.2007 підписав анкету-заяву, тим самим підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які розміщені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та позивачем договір про надання банківських послуг. У зв`язку із чим ОСОБА_4 було відкрито кредитний рахунок зі встановленням початкового кредитного ліміту та надано у користування кредитну картку. Проте, ОСОБА_4 ухилявся від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилась вищевказана заборгованість. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, а спадкоємцями після його смерті є відповідачі, які постійно проживали разом з ним на час відкриття спадщини та прийняли спадщину до якої входять в тому числі кредитні зобов`язання померлого.

Ухвалою судді від 02.02.2021 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання також не з`явилися, однак подали до суду заяви, згідно яких позов не визнають, оскільки спадщину після смерті ОСОБА_4 не приймали та будь-яке його майно не успадкували.

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.03.2007 позивач та ОСОБА_4 уклали кредитний договір (без номеру), у відповідності до якого останній отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 6000 грн., а 05.04.2019 кредитний ліміт зменшено до нуля (а.с. 14, 15).

Згідно розрахунку, наданого АТ КБ «ПриватБанк», заборгованість ОСОБА_4 за простроченим тілом кредиту перед банком, яку позивач просить стягнути з відповідачів станом на 15.07.2020 становить 5389,78 грн. (а.с. 9).

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с. 34).

Згідно листа Радомишльської державної нотаріальної контори Житомирської області №189/02-14 від 08 квітня 2020 року спадкоємці ОСОБА_4 із заявами про прийняття спадщини, заявами про відмову від прийняття спадщини до вказаної державної нотаріальної контори не звертались (а.с. 37).

У відповідності до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 22 вересня 2020 року по справі № 127/18934/18 нагадала, що обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові.

Таким чином, враховуючи те, що статтею 1282 ЦК України визначено спосіб захисту права кредитора спадкодавця шляхом подання до суду позову про звернення стягнення на майно отримане спадкоємцями у спадок, у разі їхньої відмови задовольнити вимоги кредитора, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідачів на його користь заборгованості за кредитним договором є неналежним способом захисту його прав та інтересів, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували той факт, що відповідачі прийняли спадщину після смерті позичальника ОСОБА_4 та отримали у спадщину його майно.

Таким чином, на підставі вищевикладеного суд вважає, що в задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» необхідно відмовити.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (адреса: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. О. Кириленко