Ухвала суду № 96078441, 06.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про роз`яснення судового рішення

06 квітня 2021 року м. Київ №640/24718/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління пенсійного фонду України у м. Києві

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому просить суд:

- визнати дії відповідача, відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Києві при перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсій з 29.05.2019 року - неправомірними, такими, що суперечать ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 29.05.2019 року з урахуванням сплачених сум, на підставі прямої дії ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно відсотку втрати працездатності 70 відсотків без врахування інших положень зазначеного закону та положень постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задоволено частково. Суд вирішив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлене листом від 12.06.2019 №128076/02/К-8153, яке полягає у відмові ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, і виплачувати пенсію по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 ЗУ "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсію ОСОБА_1 з 01.06.2019 року з урахуванням сплачених сум, на підставі прямої дії ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно відсотку втрати працездатності 70 відсотків без врахування інших положень зазначеного закону та положень постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків.

30.03.2021 від ОСОБА_1 надійшла заява про роз`яснення судового рішення в порядку ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Так, оскільки рішення по справі №640/24718/19 було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (письмового провадження), то заява про роз`яснення судового рішення також підлягає розгляду в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим судове засідання не призначалось.

Що стосується розгляду заяви по суті, суд бере до уваги наступне.

Суд звертає увагу, що зі змісту заяви позивача вбачається, що останній звернувся до суду за роз`ясненням з тих підстав, що на його переконання, перерахунку його пенсії відповідачем здійснено не було.

Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

В п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вказує на те, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд також зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд наголошує, в рішенні Окружного адміністративного суду від 11.06.2020 чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.

При виготовленні тексту рішення судом було чітко та змістовно мотивовано підстави такого рішення, зазначено обґрунтування позовних вимог.

При цьому, резолютивна частина рішення є також цілком зрозумілою та, на переконання суду, не потребує роз`яснення, оскільки в третьому абзаці резолютивної частини рішення чітко викладено вимогу зобов`язального характеру та зазначено яким саме чином відповідачеві необхідно здійснити перерахунок пенсії позивача «з 29.05.2019 року з урахуванням сплачених сум, на підставі прямої дії ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно відсотку втрати працездатності 70 відсотків без врахування інших положень зазначеного закону та положень постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків».

При цьому, в частині де зазначено «встановленої законом на 1 січня відповідного року» - мається на увазі з 01.01.2019, з 01.01.2020 та з 01.01.2021.

Таким чином, на думку суду, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз`яснення судового рішення, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення необхідно відмовити, оскільки рішення в адміністративній справі №640/24718/19 є цілком зрозумілим та не потребує додаткових роз`яснень.

Керуючись статтею 254, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 11.06.2020 у справі №640/24718/19.

У відповідності до вимог ст.ст. 293 та 295 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, встановлених ст. 294 цього Кодексу. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Г. Вєкуа