Рішення № 96077338, 07.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 квітня 2021 року № 520/3440/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченко А.В. ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ40108599) про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати висновок Головного управління поліції в Харківській області від 22 грудня 2020 року, яким відмовлено ОСОБА_1 , у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням П групи інвалідності, що настала в період проходження служби в органах Національної поліції.

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області повторно розглянути матеріали за заявою ОСОБА_1 від 28 жовтня 2020 року про виплату одноразової грошової допомоги та прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №163/28293.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ з 07.09.1993р. по 06.11.2015р. та в органах Національної поліції з 07.11.2015р. по 05.06.2020р. Наказом Національної поліції №137 о/с від 29.05.2020 року, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», був звільнений зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 (через хворобу).

18 травня 2020 року військово-лікарська комісія ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області» здійснила медичний огляд. За результатами огляду було видано свідоцтво про хворобу №98 в якому було зазначено, що позивача визнано обмежено придатним до військової служби та було встановлено, що захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Після обстеження військово-лікарської комісією ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області» позивач звернувся для огляду до медико-соціальної експертної комісії, за результатами якої було видано довідку серії 12 ААБ № 293396 від 26.10.2020 року, в якій було призначено другу групу інвалідності, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, та довідку серії 12 ААА № 013850 від 26.10.2020 року, в якій вказано ступінь втрати професійної працездатності 65 %. Зазначений факт підтверджено протоколом засідання медичної (військово - лікарської) комісії ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області» № 11 від 22.05.2020 та постановою військово-лікарської комісії ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області».

28 жовтня 2020 року позивач звернувся з заявою до начальника ГУ НП в Харківській області про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції відповідно до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Головне управління Національної поліції в Харківській області листом вих.№4674/119/04/29-2020 від 24.12.2020р. повідомило, 22 грудня 2020 року було затверджено висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

ОСОБА_1 не погоджується із висновком ГУ НП в Харківській області від 22 грудня 2020 року про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, вважає її не обґрунтованою, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, судом встановлено наступне.

Як зазначено в актах Н-1 від 27.04.2015 та Н-5 від 25.04 2015 згідно розпорядження заступника начальника УМВС України в Харківській області полковника міліції ОСОБА_2 був здійснений виїзд групою працівників у складі: майора міліції ОСОБА_3 та старшини міліції ОСОБА_4 на службовому автомобілі Газель до Київської бази МТЗ МВС України в м. Київ по вул. Молодогвардійська, 28.

20.07.2000 приблизно о 17 год 00 хв. під час погрузки ящиків з фурнітурою та речовим майном капітан міліції ОСОБА_1 потрапив правою ногою в вибоїни в асфальтобетонному покритті та втративши рівновагу, вдарився головою об двері автомобіля ГАЗЕЛЬ. Після повернення з відрядження, а саме 25.07.2000 капітан міліції ОСОБА_1 звернувся до поліклініки УМВС України в Харківській області за медичною допомогою, де йому був поставлений діагноз ЗЧМТ, струс головного мозку.

На підставі матеріалів розслідування нещасного випадку, комісія прийшла до висновку, що нещасний випадок з позивачем стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

04.12.2020 з метою надання фахової оцінки матеріалів розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем було направлено листа до Сектору Державного нагляду за охороною праці МВС України (вих. № 2159/119-31/01-2020).

14.12.2020 на адресу ГУ НП в Харківській області надійшла відповідь завідувача сектору Державного нагляду за охороною праці (№42576/21-2020) за результатами опрацювання матеріалів розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем..

Так. в листі повідомлялось, що розслідування нещасного випадку організовано і проведено з порушенням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346. Також в листі зазначено, що акти форми Н-5* від 25.04.2015 та Н-1* № 14/15 від 27.04.2015, складені за результатами розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем, підлягають скасуванню і необхідно провести повторне розслідування цього нещасного випадку.

Суд вказує, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

У вказаних нормах зазначено, що рішення, дії посадових осіб повинні бути прийнятті, вчинені у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:

- загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

- смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;

- визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захист, незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

- визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

- отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

- отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва», пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Суд зазначає, що випадки призначення одноразової грошової допомоги чітко визначені у ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію»

Конституційний Суду України надав тлумачення ч.З, ч.4 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію» та вказано, що положення пункту 3, 4 частини першої статті 97 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 3- р( І) 2020 від 22.04.2020 та рішення Конституційного Суду № 12-р/2020 від 22.10.2020.

Так, Конституційний Суд у Рішенні Конституційного Суду № 3- р(І)/2020 від 22.04.2020 зазначив, що право на одноразову грошову допомогу у разі втрати працездатності не є конституційно визначеним правом поліцейського. Саме тому Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні, формуючи законодавчу основу для забезпечення соціального захисту правоохоронців, у тому числі поліцейських, які виконують важливі для держави функції із забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також членів їхніх сімей, має у межах конституційних приписів дискреційні повноваження у частині визначення підстав та умов призначення і виплати зазначеної одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності вказаним категоріям осіб.

Як вбачається зі змісту пункту 3 частини першої статті 97 Закону, призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейському законодавчо гарантовані лише за наявності трьох обов`язкових умов, а саме:

- визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

-визначення поліцейському інвалідності протягом шести місяців після його звільнення з поліції;

-звільнення поліцейського з поліції з причин поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманих під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Отже, суд робить висновок, що лише за наявності цих трьох обставин, тобто тільки дотримавшись усіх зазначених умов, особа, звільнена з поліції, набуває право на отримання одноразової грошової допомоги й може претендувати на її призначення та виплату згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 97 Закону.

Отже Конституційним Судом акцентовано, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги можливо за умови отримання травми під час виконання службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції.

Таким чином, на думку суду, законодавець конкретизував, що одноразова грошова допомога призначається у разі якщо особою отримано травму не тільки при виконання службових обов`язків, а і зазначено, що ці службові обов`язки пов`язані із виконанням повноважень та основних завдань міліції та поліції, які закріплені у Законах України «Про Національну поліцію» та «Про міліцію»

У статтях 2 та 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначені завдання та основні повноваження поліції.

У статтях 2 та 10 Закону України «Про міліцію» (який діяв на час нещасного випадку, який стався з позивачем) визначені основні завдання та обов`язки міліції.

Аналізуючи вищезазначені норми права суд приходить до висновку, що серед основних завдань та повноважень міліції та поліції відсутнє таке завдання як погрузка ящиків з фурнітурою та речовим майном, оскільки пі обов`язки не пов`язані -з виконанням основним завдань та повноважень міліції та поліції.

З даного приводу Конституційний Суд у рішенні № 12-р/2020 від 22.10.2020 зазначив, що пунктами 1-6 частини першої статті 97 Закону № 580 встановлено вичерпний та такий, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, до яких належать смерть (загибель) поліцейського (пункти 1, 2); визначення поліцейському інвалідності (пункти 3,4), часткова втрата поліцейським працездатності без визначення інвалідності (пункти 5, 6).

Наведені положення Закону № 580 свідчать про те, що у частині першій статті 97 Закону № 580 застосовано диференційний підхід щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги, який враховує не лише тяжкість наслідків соціального ризику, що настав для поліцейського та членів його сім`ї, а й те, наскільки тісно пов`язаний соціальний ризик, що настав, із виконанням поліцейським найважливіших завдань, які покладаються на Національну поліцію України. У зв`язку із цим іншими є також порядок для нарахування відповідних соціальних виплат та їх розмір, який підлягає призначенню та виплаті (рішення Конституційного Суду України від 22.10.2020 > 12- р/2020).

Таким чином можна стверджувати, що внаслідок виконання позивачем службових обов`язків та отримання ним травми, через нещасний випадок, який стався при погрузці ящиків з фурнітурою та речовим майном, тяжкість наслідків соціального ризику не пов`язані із виконанням позивачем найважливіших завдань, які покладаються на Національну поліцію України та визначені в статтях 2,23 Закону України «Про Національну поліцію» та у ст.ст. 2.10 Закон}" України «Про міліцію».

Суд вказує, що статтею 97 Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено підстав для виплати одноразової грошової допомоги за обставин отримання травми при виконанні службових обов`язків, однак які не пов`язані з виконанням основних завдань та повноважень міліції та поліції. Відсутність законодавством визначеної підстави для виплати, унеможливлює призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко А.В.