Постанова № 9607631, 15.04.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2010 р. Справа № 2а-3408/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остапюк С.В.

за участю секретаря Дутчак Л.В.

представників позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Даноша»Худзій Д.М., Мазур У.П.

представника відповідача: Калуської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області Мельника Р.Я.

представника відповідача: Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області Маланюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даноша»до Калуської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області, Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області про стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 4102450 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

17.12.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Даноша»(далі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Калуської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області (далі відповідач, ДПІ), Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області (далі відповідач, УДКУ) про стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 4102450 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем Головним управлінням Державного казначейства України в Івано-Франківській області протиправно в порушення вимоги пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та підпункту 1-4 спільного наказу Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України «Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану вартість»за №209/72 від 02.07.1997 року, не здійснено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за квітень 2009 року та травень 2009 року в розмірі 4102 450 гривень.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав вказаних в позовній заві.

Відповідач Калуська обєднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області позов не визнала, суду її представником надано письмове заперечення проти заявленого позову мотивоване тим, що на виконання норм Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України, Державного казначейства України від 02.07.1997 року №209/72 податковою інспекцією було направлено до Територіального відділення Державного казначейства в Калуському районі Івано-Франківської області висновки про повернення на розрахунковий рахунок позивача бюджетного відшкодування за квітень, травень 2009 року в розмірі 3935502 гривень, які були повернуті останнім без виконання. Різниця між заявленим розміром бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень, травень 2009 року та розміром бюджетного відшкодування за цей період, щодо якого складені висновки складає 166948 гривень. На зазначену суму не складено висновків про підтвердження бюджетного відшкодування податку на додану вартість у звязку з не підтвердженням зустрічними перевірками по ланцюгу постачання сплати 166948 гривень до Державного бюджету України податку на додану вартість контрагентами позивача чи їх постачальниками.

Представник відповідача Калуської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області проти позову заперечив з мотивів викладених в письмовому запереченні проти позову, просив в його задоволенні відмовити.

Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області проти позову заперечила. Вважає його безпідставним та необґрунтованим. Просила в задоволені позову відмовити повністю, суду пояснила, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість позивачу не здійснено у звязку із не надходженням до Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області реєстру субєктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету позивачу, передбаченого Порядком взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого спільним наказом Державна податкова адміністрація України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України за №451/501/132 від 03.08.2004 року.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд встановив, що 20.05.2009 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року (т.1 а.с.16-17), розрахунок сум бюджетного відшкодування за квітень 2009 року (а. с. 20), згідно яких залишок відємного значення попереднього податкового періоду, з врахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складав 580482 гривні, сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2009 року складала 580482 гривні, тоді ж позивачем подану заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якою позивачем прийнято рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування в зазначеному розмірі 580 482 гривень (а. с. 21).

20.06.2009 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2009 року, розрахунок сум бюджетного відшкодування за травень 2009 року (т. 1 а. с. 25 26, 28), згідно яких залишок відємного значення попереднього податкового періоду, з врахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складав 3627192 гривні, сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість складає 3627192 гривні, тоді ж позивачем подану заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якою позивачем прийнято рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування в зазначеному розмірі 3627 192 гривні (т. 1 а .с. 27).

Всього за період квітня, травня 2009 року позивачем прийнято рішення про проведення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 4102450 гривень.

06.07.2009 року Калуською обєднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області на підставі статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, за квітень, травень 2009 року, за результатами якої складений акт №1268/23-04/32464900. За результатами проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про неможливість підтвердження заявлених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2009 року в сумі 554024 гривень та за травень 2009 року в сумі 3548426 гривень, що повязано з проведенням додаткового комплексу заходів, спрямованих на підтвердження достовірності відомостей, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Перевіркою не встановлено розбіжностей між фактичними сумами податкового кредиту та сумами, заявленими позивачем.

За наслідками проведення додаткового комплексу заходів, спрямованих на підтвердження достовірності відомостей, що є підставою для нарахування позивачем податкового кредиту Калуською обєднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області 27.07.2009 року за №0000000195 складено висновок про відшкодування податку на додану вартість позивачу за квітень 2009 року в розмірі 479 461 гривня, який направлено до управління Державного казначейства України в Калуському районі.

31.07.2009 року за №0000000214 Калуською обєднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області складено висновок про відшкодування податку на додану вартість позивачу за травень 2009 року в розмірі 3326 010 гривень, який направлено до управління Державного казначейства України в Калуському районі.

02.10.2009 року за №0000000280 Калуською обєднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області складено висновок про відшкодування податку на додану вартість позивачу за травень 2009 року в розмірі 130 031 гривня, який направлено до управління Державного казначейства України в Калуському районі.

Всього, Калуською обєднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області вищевказаними висновками повідомлено орган Державного казначейства України про здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачу на суму 479461 гривня за квітень 2009 року та 3456041 гривня за травень 2009 року.

Судом встановлено, що відповідачем Калуською обєднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області не складено висновки про здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2009 року в розмірі 74563 гривні та за травень 2009 року в розмірі 92385 гривень (всього 166948 гривень) у звязку з неможливістю податкової інспекції підтвердити сплату податку на додану вартість до бюджету за квітень 2009 року контрагентом позивача ТзОВ «Енергосхід»в розмірі 46230 гривень, постачальником контрагента позивача СПД ОСОБА_6 - ПП «Альма-Віта»в розмірі 28333 гривні та за травень 2009 року контрагентом позивач ТзОВ «Соя Агроком»в сумі 92385 гривень.

На час розгляду справи в суді позивачу не проведено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за квітень, травень 2009 року в заявленому розмірі 4102450 гривень.

Платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України «Про податок на додану вартість».

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.7.1. пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями) визначено:

Сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.1 пунктом 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому в Законі України «Про податок на додану вартість»передбачено, що документальним підтвердженням розміру податкового кредиту слугує податкова накладна, а у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону вказано: якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В підпункті 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону визначено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідно до підпункту 7.7.8. пункту 7.7. статті 7 Закону у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобовязаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом пяти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобовязаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно пункту 4 спільного Наказу Державної податкової адміністрації та Головного управління Державного казначейства України за № 209/72 від 02.07.1997 року, «Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану вартість»(далі Порядок) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (форма наведена в додатку 2) або за рішенням суду.

Суд враховує, що виїзною позаплановою перевіркою позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень та травень 2009 року, за результатами якої складений акт №1268/23-04/32464900 не було встановлено розбіжностей між фактичними сумами податкового кредиту та сумами, заявленими підприємством та складено висновки про відшкодування податку на додану вартість на суму 479461 гривня за квітень 2009 року та 3456041 гривня за травень 2009 року.

Суд відхиляє посилання представника відповідача Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області на не надходження до Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області реєстру субєктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету позивачу, передбаченого Порядком взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого спільним наказом Державна податкова адміністрація України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України за №451/501/132 від 03.08.2004 року як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог.

Оскільки, позивачем були виконані всі законодавчі умови для отримання бюджетного відшкодування, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», а надходження до Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області реєстру субєктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету позивачу за квітень та травень 2009 року у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку відшкодування податку на додану вартість не є ні підставою, а ні умовою здійснення бюджетного відшкодування такого податку, не направлення до Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області вказаного реєстру не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість.

Щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень та травень 2009 року в розмірі 166948 гривень, щодо яких відповідачем Калуською обєднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області не складено висновки про здійснення бюджетного відшкодування податку, то судом встановлено, що позивачем здійснено витрати по сплаті податку на додану вартість по придбанню товарів за квітень 2009 року у ТзОВ «Енергосхід»в розмірі 46230 гривень, СПД ОСОБА_6 в розмірі 28333 гривні та за травень 2009 року у ТзОВ «Соя Агроком»в сумі 92385 гривень, що підтверджується податковими накладними та розрахунковими документами (т.1 а.с.103-235, т.2 а.с 1-34, 51-59, 65-66, 76-81).

Суд відхиляє посилання відповідача Калуської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області на недоведеність сплати податку на додану вартість контрагентами позивача та їх постачальниками до бюджету, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає надання даних податкових декларації контрагентів платника податків і не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання відємного значення суми поширюються тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт в залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з державного бюджету через Головне управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Даноша»бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень та травень 2009 року в розмірі 4102 450 гривень обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Всі документально підтверджені судові витрати, які складають сплачений судовий збір в розмірі 1700 гривень, за правилами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, слід стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Даноша».

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного бюджету через Головне управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Даноша», 77330, вулиця Лісова, 1, село Копанки, Калуський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 32464900 заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень, травень 2009 року в розмірі 4102 450 (чотири мільйони сто дві тисячі чотириста пятдесят) гривень.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Даноша», 77330, вулиця Лісова, 1, село Копанки, Калуський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 32464900 сплачений судовий збір в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя:Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 20.04.2010 року.