Ухвала суду № 96076052, 06.04.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06 квітня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1274/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., перевіривши матеріали адміністративного позову приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке комфорт-авто” до Департаменту розвитку утримання мережі автомобільних доріг області, промисловості, транспорту та зв`язку Луганської обласної державної адміністрації, конкурсного комітету з організації та проведення конкурсів з перевезення пасажирів автомобільним транспортом у Луганській області про визнання протиправним рішення, скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке комфорт-авто” до Департаменту розвитку утримання мережі автомобільних доріг області, промисловості, транспорту та зв`язку Луганської обласної державної адміністрації, конкурсного комітету з організації та проведення конкурсів з перевезення пасажирів автомобільним транспортом у Луганській області про визнання протиправним рішення, скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 позов приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке комфорт-авто” залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та її копії для відповідача (відповідачів).

01.04.2021 до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярії) суду за вхідним реєстраційним номером 111945/2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 22.03.2021 разом з позовною заявою, в якій позивачем самостійно зазначено відповідачів у справі: Департамент розвитку утримання мережі автомобільних доріг області, промисловості, транспорту та зв`язку Луганської обласної державної адміністрації, конкурсний комітет з організації та проведення конкурсів з перевезення пасажирів автомобільним транспортом у Луганській області.

При цьому, вивченням змісту позовної заяви, суддею з`ясовано, що позивачем наведено обґрунтування позовних вимог до Департаменту розвитку утримання мережі автомобільних доріг області, промисловості, транспорту та зв`язку Луганської обласної державної адміністрації, як до організатора конкурса з визначення перевізників для обслуговування приміських та міжміських автобусних маршрутів загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньо обласні маршрути).

При цьому, позивачем не наведеного належного обґрунтування змісту позовних вимог і викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо конкурсного комітету з організації та проведення конкурсів з перевезення пасажирів автомобільним транспортом у Луганській області.

В обґрунтування позовних вимог в цій частині зазначено лише, що організатор конкурсу не допустивши до участі у конкурсі позивача і надавши окремим суб`єктам господарювання пільги та інші переваги, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкуренції, штучно створив ситуацію при якій конкурсний комітет з організації та проведення конкурсів з перевезення пасажирів автомобільним транспортом у Луганській області не став використовувати бальну систему оцінки пропозицій перевізників-претендентів і визначив переможців по кожному зі спірних об`єктів як єдиного претендента.

Таким чином, позивачем не наведеного належного обґрунтування змісту позовних вимог, не наведено належного правового обґрунтування протиправності дій чи рішень щодо кожного з відповідачів на виконання ухвали суду про залишення позову без руху.

Суддя вважає за необхідне зазначити, що прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах “Осман проти Сполученого Королівства” від 28.10.98 та “Креуз проти Польщі” від 19.06.2001. У них зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Якщо в законі визначено порядок учинення певних дій, такий порядок у силу вимог вітчизняного законодавства повинен дисциплінувати осіб, котрі звертаються до суду, та не допускати входження процесу в безладний рух, оскільки право на суд не є абсолютним.

Разом з тим, відповідно до практики ЄСПЛ право на справедливий судовий розгляд, гарантоване в §1 ст.6 конвенції, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, аби сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює “право на суд”, право на доступ до якого є лише одним з аспектів. Однак ідеться про можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в §1 ст.6 конвенції.

При цьому, національні органи влади, зокрема суди, мають розв`язувати проблеми тлумачення внутрішнього законодавства. Їхня роль обмежується перевіркою відповідності результатів такого тлумачення конвенції. Це стосується, зокрема, тлумачення судами процесуальних норм, таких як строки подання документів або подання апеляцій (рішення від 4.04.2019 у справі “Кунерт проти Польщі”).

Отже, залишивши позовну заяву без руху, суддя проінформував позивача про обов`язок виправити недоліки позовної заяви відповідно до положень процесуального закону.

Оскільки позивач не виконав зазначених вимоги і, отже, не вичерпав наявних засобів захисту свого права, позовна заява підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.

Таким чином, враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 22.03.2021залишились не виконаними в повному обсязі, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті, вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Роз`яснити позивачу, що згідно положень частини 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись статтями 169, 248, 256, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позов приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке комфорт-авто” до Департаменту розвитку утримання мережі автомобільних доріг області, промисловості, транспорту та зв`язку Луганської обласної державної адміністрації, конкурсного комітету з організації та проведення конкурсів з перевезення пасажирів автомобільним транспортом у Луганській області про визнання протиправним рішення, скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяЄ.О. Кисельова