Ухвала суду № 96076042, 06.04.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06 квітня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1215/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про скасування постанови про накладення штрафу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), в якому позивач просив суд:

-зобов`язати відповідача закінчити виконавче провадження від 11.02.2021 № 64479716;

-скасувати постанову про накладання штрафу від 01.03.2021 ВП № 64479716.

Ухвалою суду від 19.03.2021 адміністративний позов Головного управління Держгеокадастру у Луганській області залишено без руху. Встановлено Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області строк для усунення недоліків протягом п`яти календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду: доказів про сплату судового збору у розмірі 4540,00 грн на вказані реквізити; належним чином оформлену заяву про залучення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, яка відповідає вимогам ч.4 ст.49 та ч.5 ст.161 КАС України; позовної заяви із визначенням належного відповідача у справі, разом з доказами направлення вказаної позовної заяви відповідачу та третій особі.

На виконання ухвали суду від 19.03.2021 позивачем до канцелярії суду надано уточнену позовну заяву, платіжне доручення від 23.03.2021 №290 на суму 1447,00 грн, а також позивач просив відстрочити сплату судового збору в сумі 3093,00 грн, у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках для сплати недоплаченої суми судового збору.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору в сумі 3093,00 грн, суд дійшов наступного.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, повернення судового збору, відстрочення та розстрочення сплати судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з відповідними змінами (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно із частиною першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України» на 2021 рік з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривень.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір").

Частиною другою статті 4 Закону України № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову майнового характеру пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином ставка судового збору за подання даного адміністративного позову становить 4540,00 грн.

На виконання ухвали суду від 19.03.2021 позивачем до матеріалів справи надано платіжне доручення від 23.03.2021 №290 лише на суму 1447,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року по справа № 0940/2276/18 зазначено, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року по справа № 0940/2276/18 вказано, що положення частини першої статті 133 КАС як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 133 КАС та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що частина перша статті 133 КАС України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору. Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно частин п`ятої-шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

В той же час, обмежене фінансування суб`єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.

При цьому, предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення клопотання Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, позивачем не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду від 19 березня 2021 року.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки позивач не усунув у повному обсязі недоліки позовної заяви у строк встановлений ухвалою суду від 19.03.2021, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами позивачу.

Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Щодо сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1447,00 грн, суд роз`яснює, що відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі повернення заяви або скарги, а тому позивач не позбавлений права звернутись до суду з відповідною заявою про повернення сплаченого судового збору.

Керуючись статтею 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про відстрочення сплати судового збору.

Адміністративний позов Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про скасування постанови про накладення штрафу, зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяН.М. Басова