Ухвала суду № 96075929, 06.04.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1057/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до

Державної установи “Кропивницький слідчий ізолятор” (25009, м.Кропивницький, вул.Куроп`ятникова, 50, ЄДРПОУ 08563783)

про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення грошового забезпечення, моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор", викладене у листі №28-02-20/Ф-28/гби від 01.12.2020 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 ;

- стягнути з Державної установи “Кропивницький слідчий ізолятор” на користь ОСОБА_1 надбавку за виконання особливо важливих завдань за грудень 2019 - 1864,7 грн., січень 2020 - 4661,75 грн., лютий 2020 - 4661,75 грн., премію за грудень 2019 - 5090 грн., січень 2020 - 5090 грн., лютий 2020 - 5090 грн., всього 26458 грн., допомогу для оздоровлення за 2018 рік у розмірі 16717,75 грн., 10000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою судді від 22.03.2021 адміністративний позов залишено без руху, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення, не подано клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску строку з даною вимогою.

На виконання вимог ухвали судді, позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, мотивована тим, що не маючи юридичної освіти та будучи необізнаним у правилах підсудності даної категорії справ 28.12.2020 позивач подав позовну заяву про стягнення невиплаченої заробітної плати та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства до Ленінського районного суду м.Кіровограда. Ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 04.01.2021 відмовлено у відкритті провадження у справі та роз`яснено право на звернення з даним позовом до Кіровоградського окружного адміністративного суду. При цьому зазначає, що його про ухвалу було повідомлено 16.02.2021, але суд не повідомив йому про строк звернення до адміністративного суду. Також вказує, що 01.03.2021 ним подано до Кіровоградського окружного адміністративного суду позов про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення грошового забезпечення, моральної шкоди. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 його адміністративний позов повернуто у зв`язку з не підписанням одного із примірників позову. Отже, позивач вказує, що усунувши недоліки позову, 16.03.2021 звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Крім того, посилається на те, що Постановою КМУ від 09.12.2020 №1236 встановлено з 19.12.2020 по 28.02.2020 карантин, канцелярія суду відмовлялася приймати відвідувачів для подачі відповідних позовних заяв. Тому, на думку позивача, вищезазначені підстави свідчать про те, що ним з поважних причин пропущено строк звернення до суду.

Так, як вбачається з ухвали Ленінського районного суду від 04.01.2020 у справі №405/8499/20 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ДУ “Кропивницький слідчий ізолятор” про стягнення невиплаченої заробітної плати та моральної шкоди, в якому просив стягнути на його користь з відповідача надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 26458 грн., допомогу для оздоровлення за 2018 рік у розмірі 16717,75 грн., відшкодування моральної шкоди 10000 грн. та витрати з надання правової допомоги.

Отже, суд зауважує, що доказів звернення з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор", викладене у листі №28-02-20/Ф-28/гби від 01.12.2020 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , до Ленінського районного суду м.Кіровограда, позивачем не надано.

Посилання позивача на відсутність юридичної освіти та необізнаність у правилах підсудності даної категорії справ, а також не знання строків звернення до суду, не можуть бути поважними причинами для поновлення строку звернення до суду.

Щодо посилання позивача на п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, суд зазначає.

Відповідно до вказаної норми під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

З аналізу вказаної норми слідує, що суд поновлює строки, якщо визнає їх поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Проте, позивачем на підтвердження поважності причин строку звернення до суду саме з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення, які зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, не надано.

Отже, наведені позивачем обставини не перешкоджали позивачу подати позов засобами поштового зв`язку, через електронний суд або безпосередньо через канцелярію суду у строк встановлений законом.

Посилання позивача на те, що канцелярія суду відмовлялась приймати відвідувачів для подачі відповідних позовних заяв, не приймається до уваги судом, оскільки не відповідає дійсності. Так за період з 01.01.2021 по 16.03.2021 було прийнято та зареєстровано у суді 1061 справа, які були подані безпосередньо через канцелярію суду, поштою або через електронний суд.

Враховуючи викладене, суддя вважає, що позивачем не надано суду належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Приписами частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду – це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Так, спір у даній справі відноситься до справ щодо проходження публічної служби і відповідно до положень частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд вважає, що позивач мав можливість звернутися до суду з даним позовом у встановлений законом строк. Однак такий звернувся до суду із пропуском місячного строку звернення до суду встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України, а саме 16.03.2021.

Підстав неможливості звернення до суду у місячний строк з дня коли позивачу стало відомо, позивачем до суду не надано. Тому, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких інших обґрунтувань обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до вимог частини другої статті 123 КАС України.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до статті 17 Закон України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

У справі “Устименко проти України” (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі “Пономарьов проти України” (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).

До того ж, в ухвалі щодо прийнятності від 30 серпня 2006 року (справа “Каменівська проти України”) Європейський суд з прав людини зазначав: “…право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...”.

Отже, вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені ст.122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, а також дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

Таким чином, наведені позивачем причини пропущення строку на звернення до суду саме з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення не дають підстав для визнання їх поважними та поновлення строку звернення до суду, оскільки позивач мав можливість своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Отже, за сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовна заява в частині визнання протиправним та скасування рішення подана після закінчення строків, установлених законом, а тому остання підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись ст.ст.122, 123, 171, п.п.1, 9 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи “Кропивницький слідчий ізолятор” про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення грошового забезпечення, моральної шкоди, в частині визнання протиправним та скасування рішення – повернути позивачу разом з усіма доданими до нього документами.

Роз`яснити позивачу, що повернення адміністративного позову не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина