Рішення № 96075400, 06.04.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 квітня 2021 рокум. Ужгород№ 308/10571/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадження в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, в якому просить: 1) визнати бездіяльність Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області протиправною; 2) зобов`язати Ужгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області включити до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи, як повні місяці: в Ужгородській станції технічного обслуговування автомобілів з 13.09.1973 по 06.09.1974; у ВАТ "Ужгородське АТП 12154" з 01.01.1997 по 31.09.2000; в Благодійному обласному фонді "Хесед Шпіра" з 02.01.2004 по 31.12.2004, з 18.10.2010 по 06.12.2011; в Ужгородському комбінаті комунальних підприємств з 07.04.2010 по 31.05.2011; в Закарпатському обласному благодійному фонду "Євреї Закарпаття" з 01.06.2011 по 31.06.2012.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що при призначенні його пенсії орган Пенсійного фонду України протиправно не врахував окремі періоди його трудової діяльності. При зверненні до уповноваженого органу із вимогою врахувати такі позивач отримав відмову з надуманих підстав. Зокрема, вважає, що розбіжність між датою прийняття на роботу та датою наказу про прийняття на роботу в Ужгородській станції технічного обслуговування автомобілів виникла не з його вини, а тому не може слугувати підставою для порушення його прав на належний рівень пенсійного забезпечення. Період роботи у ВАТ «Ужгородське АТП 12154» підтверджується відомостями трудової книжки позивача, а тому також повинен бути врахованим органом Пенсійного фонду України. Окрім того, вважає протиправним не зарахування до його страхового стажу в повному обсязі періодів роботи у Благодійному обласному фонді «Хесед Шпіра», в Закарпатському обласному благодійному фонді «Євреї Закарпаття» та в Ужгородському комбінаті комунальних підприємств з огляду на несплату роботодавцями мінімальних страхових внесків, оскільки при цьому вина позивача також відсутня.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2017 провадження в даній адміністративній справі відкрито.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.02.2017 адміністративний позов залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.02.2017 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.10.2020 дану адміністративну справу передано Закарпатському окружному адміністративному суду за підсудністю.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року дану адміністративну справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року замінено первісного відповідача Ужгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

11 січня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подало до суду відзив на позовну заяву №0700-0802-7/48276 від 30.12.2020, в якому проти задоволення позову заперечує з мотивів безпідставності такого. Так, зокрема, зазначає, що період роботи в Ужгородській станції технічного обслуговування автомобілів не зараховано до страхового стажу позивача у зв`язку з виявленням розбіжності між датою прийому на роботу та датою наказу про прийняття на роботу, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях. Окрім того, за результатами проведеної зустрічної перевірки стажу роботи позивача у ВАТ «Ужгородське АТП 12154» виявлено, що в наказах по особовому складу даного підприємства за 1997 - 1998 роки ОСОБА_1 не значиться, нарахування заробітної плати із січня 1997 року по вересень 2000 року не здійснювалося. З огляду на що підстави для включення вказаного періоду до страхового стажу позивача відсутні. Підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 окремих періодів роботи у Благодійному обласному фонді «Хесед Шпіра», в Закарпатському обласному благодійному фонді «Євреї Закарпаття» та в Ужгородському комбінаті комунальних підприємств стало те, що сума сплачених страхових внесків є меншою, ніж мінімально встановлений законодавством розмір.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 05 травня 2014 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області (далі - УПФУ в м. Ужгороді) із заявою про призначення пенсії по інвалідності, до якої долучив трудову книжку, довідку про заробітну плату та документи про стаж роботи.

За результатами розгляду поданих документів протоколом УПФУ в м. Ужгороді №1748 від 13.05.2014 ОСОБА_1 з 24 квітня 2014 року призначено пенсію по інвалідності з врахуванням страхового стажу 32 роки 3 місяців 29 днів.

При цьому органом Пенсійного фонду України не було зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 наступні періоди роботи: в Ужгородській станції технічного обслуговування автомобілів з 13.09.1973 по 06.09.1974; у ВАТ "Ужгородське АТП 12154" з 01.01.1997 по 31.09.2000; в Благодійному обласному фонді "Хесед Шпіра" з 20.12.2004 по 31.12.2004 та з 18.10.2010 по 06.12.2011; в Ужгородському комбінаті комунальних підприємств з 19.04.2010 по 30.04.2010, з 21.05.2010 по 31.05.2010, з 20.06.2010 по 30.06.2010, з 20.07.2010 по 31.07.2010, з 23.08.2010 по 31.08.2010; в Закарпатському обласному благодійному фонду "Євреї Закарпаття" з 17.01.2012 по 30.01.2012, 16.02.2012 по 29.02.2012, 17.03.2012 по 30.03.2012.

Розпорядженням УПФУ в м. Ужгороді №813860 від 22.06.2017 у зв`язку з поданням пенсіонером заяви ОСОБА_1 з 01 червня 2017 року призначено пенсію за віком з розрахунку загального страхового стажу 34 роки 8 місяців 22 дні. При цьому, як вбачається з наявного в матеріалах пенсійної справи розрахунку, до страхового стажу ОСОБА_1 , серед іншого, зараховано період роботи в Ужгородській станції технічного обслуговування автомобілів з 11.09.1973 по 06.09.1974 (що являється спірним в даній справі). Разом з тим, не було враховано наступні періоди роботи: у ВАТ "Ужгородське АТП 12154" з 01.01.1997 по 31.09.2000; в Благодійному обласному фонді "Хесед Шпіра" з 20.12.2004 по 02.01.2005 та з 18.10.2010 по 06.12.2011; в Ужгородському комбінаті комунальних підприємств з 19.04.2010 по 30.04.2010, з 20.05.2010 по 31.05.2010, з 19.06.2010 по 30.06.2010, з 19.07.2010 по 31.07.2010, з 22.08.2010 по 31.08.2010; 30.09.2010; в Закарпатському обласному благодійному фонду "Євреї Закарпаття" з 16.01.2012 по 30.01.2012, 15.02.2012 по 29.02.2012, 16.03.2012 по 30.03.2012.

З метою з`ясування причин не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 окремих періодів його трудової діяльності адвокатом Цебриком Л.В. були подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України адвокатські запити, у відповідь на які листом Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області №4698/04 від 19.04.2017 заявника повідомлено, що за результатами проведеної зустрічної перевірки у ВАТ "Ужгородське АТП 12154" встановлено факт не здійснення нарахування за період з січня 1997 року по вересень 2000 року заробітної плати ОСОБА_1 . Окрім того, причиною часткового зарахування трудової діяльності в Ужгородському комбінаті комунальних підприємств, в Благодійному обласному фонді "Хесед Шпіра" та в Закарпатському обласному благодійному фонду "Євреї Закарпаття" є несплата в повному обсязі мінімальних страхових внесків.

Вважаючи, що органом Пенсійного фонду України протиправно не в повній мірі зараховано періоди роботи до його страхового стажу, з метою захисту права на пенсійне забезпечення, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України.

Свою відмову зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.01.1997 по 31.09.2000 у ВАТ "Ужгородське АТП 12154" орган Пенсійного фонду обґрунтовує не підтвердженням первинними документами за результатами проведеної зустрічної перевірки факту нарахування ОСОБА_1 у спірний період заробітної плати.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Питання виникнення та реалізації права громадян на пенсійне забезпечення врегульоване положеннями Законів України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон №1788) та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058) (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Під «страховим стажем» згідно ч. 1 ст. 24 Закону №1058 розуміють період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058).

Згідно до ч. 1 ст. 56 Закону №1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Положеннями ст. 62 Закону №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вказане кореспондується також з положеннями п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція) та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок).

Згідно п. 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження стажу роботи необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 21 березня 2019 року у справі №227/4564/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що позивач при зверненні за призначенням пенсії подав трудову книжку, в якій наявні відомості про прийняття ОСОБА_1 16 листопада 1983 року на роботу в Автомобільну колону №2195 (правонаступником якої є ВАТ «Ужгородське АТП-12154») на посаду водія ІІ класу та звільнення з такої 12 жовтня 2000 року. Зазначені відомості внесені з дотриманням вимог Інструкції, жодних заперечень щодо їх достовірності відповідач не заявляє.

Тому суд вважає, що такі є належним доказом підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 у період з січня 1997 року по жовтень 2000 року в ВАТ «Ужгородське АТП-12154».

Відповідачем також не спростовано те, що відсутність відомостей в особових рахунках нарахування заробітної плати ОСОБА_1 у ВАТ «Ужгородське АТП-12154» є результатом бездіяльності роботодавця.

Суд вважає, що враховуючи приписи ч. 2 ст. 77 КАС України, тягар доведення правомірності прийнятого рішення покладається саме на суб`єкт владних повноважень.

Суд зазначає, що норми чинного законодавства покладають саме на роботодавця обов`язок щодо повноти ведення обліку особового складу та заробітної плати працівників, за недотримання якого встановлена відповідальність.

Тому суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи у довідці. Неточність записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу особи, що дає їй право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві.

Більше того, пенсіонер не може бути позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на підприємстві внаслідок недотримання роботодавцем порядку обліку особового складу та заробітної плати, оскільки це суперечитиме конституційним засадам у сфері соціального захисту.

Така правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а.

Отже, проаналізувавши законодавчі вимоги, що регламентують порядок обчислення страхового стажу для отримання пенсії, суд дійшов висновку, що трудова діяльність включається до такого в разі її належного документального підтвердження. При цьому, суд враховує те, що згідно із законодавчими нормами основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на вищенаведені законодавчі норми суд вважає достатніми та належними доказами відповідні записи трудової книжки ОСОБА_1 для підтвердження трудового стажу у період з січня 1997 року по жовтень 2000 року в ВАТ «Ужгородське АТП-12154», а тому такий підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Оцінюючи правомірність неврахування уповноваженим органом Пенсійного фонду України трудової діяльності Лебовича В.М. в Благодійному обласному фонді "Хесед Шпіра" з 20.12.2004 по 02.01.2005 та з 18.10.2010 по 06.12.2011; в Ужгородському комбінаті комунальних підприємств з 19.04.2010 по 30.04.2010, з 20.05.2010 по 31.05.2010, з 19.06.2010 по 30.06.2010, з 19.07.2010 по 31.07.2010, з 22.08.2010 по 31.08.2010; 30.09.2010, в Закарпатському обласному благодійному фонду "Євреї Закарпаття" з 16.01.2012 по 30.01.2012, 15.02.2012 по 29.02.2012, 16.03.2012 по 30.03.2012, суд зазначає наступне.

Свою відмову врахувати періоди роботи на зазначених підприємствах в повному обсязі відповідач аргументує сплатою роботодавцями за позивача у вказаних періодах страхових внесків у сумі меншій, ніж мінімально встановлена законодавством.

Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

В розумінні норм Закону №1058 страхувальники це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1058, страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Ч. 2 ст. 24 Закону №1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 20 Закону №1058 страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону №1058).

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону №1058, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що фактично, внаслідок невиконання Благодійним обласним фондом «Хесед Шпіра», Закарпатським обласним благодійним фондом «Євреї Закарпаття» та Ужгородським комбінатом комунальних підприємств обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на таких підприємствах, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Суд вважає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу окремих періодів його роботи.

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків в мінімально встановленому розмірі для нарахування пенсії не є підставою для не зарахування періодів роботи у Благодійному обласному фонді «Хесед Шпіра», в Закарпатському обласному благодійному фонді «Євреї Закарпаття» та в Ужгородському комбінаті комунальних підприємств до страхового стажу позивача.

До такого ж правого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 20 березня 2019 року у справі №688/947/17 та від 23 березня 2020 року у справі №535/1031/16-а, від 09 жовтня 2020 року у справі № 341/460/17 та від 01 березня 2021 року у справі №423/757/17.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Разом з тим, не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання відповідача включити до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 13.09.1973 по 06.09.1974 в Ужгородській станції технічного обслуговування автомобілів з огляду на встановлення за результатами розгляду даної справи факту самостійного врахування такого органом Пенсійного фонду України за наслідками отриманих від ПАТ «Закарпаття-авто» документів. Вказана обставина підтверджується розпорядженням УПФУ в м. Ужгороді №813860 від 22.06.2017 та розрахунком страхового стажу до такого.

З огляду на вищенаведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ - 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 наступних періодів роботи: у ВАТ "Ужгородське АТП 12154" з 01.01.1997 по 31.09.2000; в Благодійному обласному фонді "Хесед Шпіра" з 20.12.2004 по 02.01.2005 та з 18.10.2010 по 06.12.2011; в Ужгородському комбінаті комунальних підприємств з 19.04.2010 по 30.04.2010, з 20.05.2010 по 31.05.2010, з 19.06.2010 по 30.06.2010, з 19.07.2010 по 31.07.2010, з 22.08.2010 по 31.08.2010; 30.09.2010; в Закарпатському обласному благодійному фонду "Євреї Закарпаття" з 16.01.2012 по 30.01.2012, 15.02.2012 по 29.02.2012, 16.03.2012 по 30.03.2012.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 наступні періоди роботи: у ВАТ "Ужгородське АТП 12154" з 01.01.1997 по 31.09.2000; в Благодійному обласному фонді "Хесед Шпіра" з 20.12.2004 по 02.01.2005 та з 18.10.2010 по 06.12.2011; в Ужгородському комбінаті комунальних підприємств з 19.04.2010 по 30.04.2010, з 20.05.2010 по 31.05.2010, з 19.06.2010 по 30.06.2010, з 19.07.2010 по 31.07.2010, з 22.08.2010 по 31.08.2010; 30.09.2010; в Закарпатському обласному благодійному фонду "Євреї Закарпаття" з 16.01.2012 по 30.01.2012, 15.02.2012 по 29.02.2012, 16.03.2012 по 30.03.2012

3. Стягнути із Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань 500 грн. 00 коп. (П`ятсот гривень 00 коп.) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (у редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року).

СуддяР.О. Ващилін