Ухвала суду № 96075333, 07.04.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/3152/21

категорія 112010200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії, з урахуванням поданих довідок про заробітну плату з 01.12.1994 по 30.06.2020, з урахуванням довідок про заробітну плату №07/097-5843.1 за період з 01.12.1994 по 31.08.1996, №07/097-5343.2 за період з 01.09.1996 по 30.06.2000, №07/097/5843.3, №07/097-5343.1, №016-01, №016-817;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести йому з 22.12.2020 перерахунок пенсії, з урахуванням довідок про заробітну плату №07/097-5843.1 за період з 01.12.1994 по 31.08.1996, №07/097-5343.2 за період з 01.09.1996 по 30.06.2000, №07/097/5843.3, №07/097-5343.1, №016-01, №016-817.

Ухвалою від 09 березня 2021 року відкрито провадження у справі №240/3152/21 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Однак, після відкриття провадження у справі судом було встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 8 статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

В порушення вищезазначених вимог, ОСОБА_1 не додав до позовної заяви документ про сплату ним судового збору у встановлених порядку і розмірі або ж документ, який підтверджує підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, одночасно з позовною заявою позивач подав до суду клопотання, в якому просив відстрочити йому сплату судового збору за подачу даного позову до суду до моменту винесення рішення у справі.

Обгрунтовуючи подане клопотання ОСОБА_1 зазначив, що він є пенсіонером за віком, а тому на даний час його єдиним доходом є пенсія в розмірі 3417,00 гривень, яка витрачається на комунальні платежі та ліки. З огляду на що, позивач вказав, що сума судового збору, яка підлягає сплаті для нього є значною, а його матеріальний стан позбавляє можливості сплатити судовий збір в повному обсязі.

Вирішуючи клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України від 06.07.2005 № 2747-IV "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Зі змісту викладених норм випливає, що у випадку наявності однієї із альтернативних умов, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та враховуючи майновий стан сторони, суд має право відстрочити особі сплату судового збору на строк, що не може бути довшим ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд також відмічає, що умовою для відстрочення/розстрочення сплати судового збору є незадовільний майновий стан особи.

Згідно з нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначальним для оцінки майнового стану особи та як наслідок для вирішення питання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору є розмір її річного доходу за попередній календарний рік (рік, що передує року звернення з позовом до суду).

Водночас, відстрочення/розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, що підлягає сплаті, або ж звільнення особи від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Суд наголошує, що особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72-77 КАС України покладаються на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

Разом з тим, ОСОБА_1 до поданого ним клопотання про відстрочення сплати судового збору не додав жодного доказу на підтвердження свого незадовільного майнового стану.

Відтак, суд приходить до висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню у зв`язку з його необгрунтованістю.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що при подачі даного позову до суду позивачем вимог ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України дотримано не було.

Статтями 1, 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

У контексті вищенаведених законодавчих норм Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що «гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № (81) 7: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

За висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" №28249/95).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у становить 2270,00 гривень.

Згідно з пп.1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у становить 2270,00 гривень.

Таким чином, позивач за подачу до суду даного позову повинен сплатити судовий збір у розмірі 908,00 гривень.

Розрахунок судового збору, що підлягає сплаті: 2270,00 грн. х 0,4 х 1 = 908,00 грн., де: 2270,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом станом на 01 січня 2021 року; 0,4 - ставка судового збору з подання до суду позову немайнового характеру; 1 - кількість позовних вимог немайнового характеру, заявлених позивачем у позовній заяві.

Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких обставин позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків шляхом надання до суду належного доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору в розмірі 908,00 гривень.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101; РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Житомирський окружний адміністративний суд.

Керуючись статтями 160, 161, 171, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.Е.Черняхович