Постанова № 9607516, 27.01.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2010 р. Справа № 2а-3235/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остапюк С.В.

за участю секретаря Скорої Н.Д.,

представника позивача: Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську Федьківа В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Євро-Енерго-Сервіс»про стягнення податкового боргу в розмірі 2594,71 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2009 року Державна податкова інспекція в місті Івано-Франківську (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Євро-Енерго-Сервіс»(далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 2594,71 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушені Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»допустив заборгованість самостійно задекларованих сум податку на додану вартість, застосованих штрафних (фінансових) санкцій за несплату такого податку та нарахованої пені в розмірі 2570,62 гривень; заборгованість з сплати комунального податку та нарахованої пені в розмірі 21,86 гривень; заборгованість із збору за забруднення навколишнього природного середовища та нарахованої пені в розмірі 2,23 гривень. Загальний податковий борг відповідача становить 2594,71 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в друкованому засобі масової інформації за останнім відомим місцем знаходження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що 22.06.2006 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Енерго-Сервіс»та Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську зареєстровано як платника податків і зборів.

Закон України «Про систему оподаткування»визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Стаття 4 Закону України «Про систему оподаткування»визначає, що платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі) належать податок на додану вартість, збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно пункту 2 частини 1 статті 15 Закону України «Про систему оподаткування»комунальний податок належить до місцевих податків.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Судом встановлено, що відповідач являється платником податку на додану вартість, платником комунального податку та збору за забруднення навколишнього природного середовища, яким 19.01.2009 року було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за період 12 місяців 2008 року. Розмір самостійно задекларованої суми в декларації з податку на додану вартість відповідача становить 1911 гривні. Однак, на момент звернення до суду, розмір самостійно задекларованих та несплачених сум з податку на додану вартість, відповідача становить 1906 гривень.

24.12.2008 року відповідачем подано до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську податковий розрахунок комунального податку за перший квартал 2008 року, яким самостійно визначено податкове зобовязання на суму 20,40 гривень.

Крім того, 19.01.2009 року відповідачем подано податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2008 рік. Самостійно зазначена сума в розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища відповідача становить 4,17 гривень. Однак, на момент звернення до суду заборгованість зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища відповідача становить 2,08 гривень.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно підпункту 1.1. пункту 1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом 5.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Суд зазначає, що податкові зобовязання відповідача визначені ним в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період 12 місяців 2008 року, в податкових розрахунках комунального податку за перший квартал 2008 року, податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього середовища за 2008 рік, є узгодженими з дня подання таких декларацій та розрахунків.

Відповідно до підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Як встановлено судом, відповідачем за березень, квітень, травень 2009 року не подано у встановлені строки податкову декларацію з податку на додану вартість.

Згідно підпункту 17.1.1. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Позивачем, на виконання повноважень, передбачених статтею 4 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у відповідності до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону, за виявлені порушення, податковими повідомленнями рішенням за №0005001502/0 від 03.07.2009 року до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510 гривень. Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобовязання, то сума вказаного податкового зобовязання відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є узгодженою.

Суд приходить до висновку, що несплачені відповідачем штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510 гривень, застосовані за несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість, є узгодженими, а застосовані штрафні (фінансові) санкції підлягають стягненню з відповідача.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 1.4. статті 1 зазначеного Закону, пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання, обов'язок сплати якої передбачено підпунктом 1.1. пункту 1 статті 1 зазначеного Закону.

Судом встановлено, що відповідачем не було здійснено в повному обсязі сплати податку на додану вартість в розмірі 1906 гривень, за несплату податкового зобов'язання позивачем на вказану суму нарахована податкова пеня в розмірі 154,62 гривень; не здійснено сплати податкового зобовязання з сплати комунального податку в розмірі 20,40 гривень, за несплату такого зобовязання позивачем нарахована пеня в розмірі 1,46 гривень та не сплачено в повному обсязі заборгованість із збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 2,08 гривень, за несплату збору нарахована пеня в розмірі 0,15 гривень

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обрахована відповідачем сума податкових зобов'язань, застосовані штрафні (фінансові) санкції та нарахована пеня в загальному розмірі 2594,71 гривень, є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 зазначеного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Судом встановлено, що позивачем відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»було надіслано відповідачу 04.02.2009 року першу податкову вимогу, а 11.03.2009 року другу податкову вимогу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобовязаний погасити суму податкового боргу. Наявність такого обовязку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обовязок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Євро-Енерго-Сервіс», 76000, вулиця Джохара Дудаєва, 1, місто Івано-Франківськ, ідентифікаційний код 34084449 в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі 2594 (дві тисячі пятсот девяносто чотири) гривні 71 копійка.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя:Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 01.02.2010 року.