Ухвала суду № 96075113, 06.04.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/5425/21

категорія 106030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини А1910 про визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність військової частини А 1910 щодо не проведення розрахунку зі мною 01 січня 2021 року, при звільненні з військової служби в запас та стягнути з військової частини А1910 на його користь суму середньомісячного заробітку, яку належить до виплати за період з 01.01.2021 року по 24.02.2021 року в сумі 28891,50 грн. та грошові кошти за безпідставне стягнення суми військового збору (1,5 % від суми виплати) в сумі 1590 грн. 22 коп. як недоплату до розміру грошової компенсацій встановленої наказом при звільненні відповідно до довідки командира військової частини.

Перевіряючи позовну заяву на відповідність нормам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не надано доказів сплати судового збору.

Порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".

Зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом даного спору є невиплата позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" передбачені пільги щодо сплати судового збору.

Відповідно до статті 116 Кодексу Законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 Кодексу Законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Виходячи з викладених норм, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця.

Отже, позов про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнення , оплачується судовим збором.

Щодо посилань позивача на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.1,12 ст.5 Закону України Про судовий збір".

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Крім того, суд зазначає, що 31.12.2020 позивач звільнений з військової служби, а отже, не є військовослужбовцем, і предметом розгляду у даній справі є питання відшкодування, передбаченого статтею 117 Кодексу законів про працю України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, внаслідок чого вказана справа не пов`язана з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень пункту 12 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Аналогічна правова позиція підтримана Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 23.02.2021 у справі № 360/3166/20, в ухвалі від 24.01.2020 по справі № 260/1149/19 від 29.10.2020 у справі 540/544/20.

Таким чином, доводи позивач про те , що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.1,12 ст.5 Закону України Про судовий збір" є хибними.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270,00 грн.

Отже, оскільки вимоги про стягнення користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні мають майновий характер, позивач зобов`язаний сплатити судовий збір в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи ціну позову, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з відповідною вимогою щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні становить 908 грн.

Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 вказаного Кодексу).

З огляду на викладене, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду:

- доказу сплати судового збору в розмірі 908 грн. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів Житомирська міська отг22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38035726

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA048999980313181206084006797

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Капинос