Постанова № 9607445, 16.12.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2009 р.                               Справа № 2а-3038/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:          

Суддя Остап’юк С.В.

за участю секретаря Дутчак Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області до відкритого акціонерного товариства «Долинське АТП 12672»про стягнення заборгованості в розмірі 73242,94 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2009 року управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Долинське АТП 12672»(далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 73242,94 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення статті 20, 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не погашено заборгованість за період з вересня 2008 року до вересня 2009 року по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за несплату страхових внесків, позивачем до відповідача застосовано фінансові санкцій та нараховано пеню на загальну суму 73242,94 гривень. Вважає, що сума несплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пеня підлягають стягненню з відповідача.

Позивач в судове засідання не з’явився, на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою Долинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області 26.01.1995 року та взятий 01.01.1997 року на облік управлінням Пенсійного фонду України в Долинському районі, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону Страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частина перша статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Частина третя вказаної статті встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Частина 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на відповідача покладено обов'язок нараховувати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області.

Пункт 11.11. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлено, що платники страхових внесків, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Частина 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем самостійно розраховані суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з вересня 2008 року до вересня 2009 року на загальну суму 53797,73 гривень, однак вказані зобов'язання сплачено тільки частково за вересень 2008 року в розмірі 3084,90 гривень. Решта страхових внесків в розмірі 50712,83 гривень за вказаний період відповідачем не сплачено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено норми статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункт 11.11. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Судом встановлено, що позивачем рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за №2023 від 09.10.2008 року, за №№ 2134, 2149, 2150, 2151, 2152, 2153 від 10.10.2008 року, за №№4969, 4970 від 28.07.2009 року, за №4900 від 12.06.2009 року, за №5100 від 27.08.2009 року та за №№2839, 2838, 2837 від 06.04.2009 року позивачем застосовані до відповідача фінансові санкції та нараховано пеню на загальну суму 22530,11 гривень на суму недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які направлено відповідачу.

Стаття 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює відповідальність страхувальників, частиною 1 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частина 2 вказаної статті Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 9 статті 106 вказаного Закону України визначаються фінансові санкції, які уповноважені застосовувати виконавчі органи Пенсійного фонду до страхувальників, пункт 2 якої передбачає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Здійснення відповідачем несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а сплата нарахованих сум пені та штрафних санкцій є обов'язком відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем сум недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідача, а також до висновку, що відповідачу було відомо про наявність обов'язку погашення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які виникли внаслідок несплати фінансових санкцій та пені.

В передбаченому законом порядку рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржувались і нараховані суми таких санкцій, у відповідності до статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів 9, 10 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є узгодженими.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Долинське АТП 12672»заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені в розмірі 73242,94 гривень є обґрунтованими, а позовні вимоги таким, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Долинське АТП 12672», 77501, вулиця Обліски, 71, місто Долина, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 03119983 на користь управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області, 75000, вулиця Грушевського, 18, місто Долина, Івано-Франківська область заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з вересня 2008 року до вересня 2009 року, застосованих фінансових санкцій та нарахованої пені на загальну суму 73242 (сімдесять три тисячі двісті сорок дві) гривні 94 копійки.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Суддя                                                                                 С.В. Остап’юк

Постанова в повному обсязі складена 21.12.2009 року.